Кафедра "Ливарне виробництво"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3124
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lv
Кафедра "Ливарне виробництво" створена у 1927-1928 роках на базі ливарної лабораторії, що існувала в технологічному інституті ще з 1924 року.
Першим завідувачем кафедри став професор Євген Євгенович Фарафонов. Перший випуск спеціалістів-ливарників у кількості 5 осіб, переведених з інших спеціальностей, відбувся у 1928 році.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук, 1 кандидат технічних наук, 1 доктор філософії; 4 співробітника мають звання професора.
Переглянути
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Фізико–хімічні основи ливарного виробництва"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пономаренко, Ольга Іванівна; Берлізєва, Тетяна Вікторівна; Масалітіна, Олена ВолодимирівнаМетодичні вказівки призначені для студентів спеціальності 131 Прикладна механіка та 136 Металургія рівня бакалавра. Мета вивчення дисципліни "Фізико–хімічні основи ливарного виробництва" – набуття знань законів фізичної хімії, що лежать в основі пояснення процесів, що протікають при виготовленні формувальних та стрижневих сумішей, кристалізації металу у ливарній формі виплавці металів та сплавів. Застосування новітніх методів фізико–хімічного експерименту для вивчення різних систем ливарного виробництва дозволило скласти уявлення про про кінетику взаємодії різних речовин, внутрішню природу розплавлених металів і шлаків, поверхневі явища на межі розділу метал – шлак, метал – форма. Завдання вивчення даної дисципліни –вивчення ідеальних, реальних та колоїдних розчинів; застосування законів фізичної та хімічної термодинаміки для пояснення деяких ливарних процесів; визначення загальних фізико–хімічних законів, якими протікають металургійні реакції під час виробництва сплавів (чавунів, сталей, феросплавів, кольорових сплавів); поверхневих явищ та кінетики реакцій; зв'язки між різноманітними процесами, що відбуваються в плавильних агрегатах. Дане видання містить рекомендації щодо виконання лабораторних робіт, список основної та додаткової літератури. Лабораторні роботи являють собою невеликі дослідження, що дозволяють студентам більш детально ознайомитися з основними видами новітніх методів фізико–хімічного експерименту для вивчення різних систем ливарного виробництва. Кожна лабораторна робота містить перелік матеріалів, короткий виклад теоретичних відомостей і методів дослідження, порядок виконання, що допомагає студентам правильно і усвідомлено виконати практичну частину роботи і зробити висновки. Крім основної мети, методичні вказівки спрямовані на розвиток інтересу до наукової діяльності, знайомство зі складною і різноманітною експериментальною технікою.Документ Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни "Фізико–хімічні основи ливарного виробництва"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пономаренко, Ольга Іванівна; Берлізєва, Тетяна Вікторівна; Масалітіна, Олена ВолодимирівнаМета вивчення дисципліни "Фізико–хімічні основи ливарного виробництва" – набуття знань законів фізичної хімії, які лежать в основі пояснення процесів, що протікають при виплавці металів та сплавів, виготовленні формувальних та стрижневих сумішей, кристалізації металу у ливарній формі. Застосування новітніх методів фізико–хімічного експерименту для вивчення різних систем ливарного виробництва дозволило скласти уявлення про внутрішню природу розплавлених металів і шлаків, поверхневі явища на межі розділу метал – шлак, метал – форма; про кінетику взаємодії різних речовин. Завдання вивчення даної дисципліни – застосування законів фізичної та хімічної термодинаміки для пояснення деяких ливарних процесів; вивчення ідеальних, реальних та колоїдних розчинів; поверхневих явищ та кінетики реакцій; зв'язки між різноманітними процесами, що відбуваються в плавильних агрегатах; визначення загальних фізико–хімічних законів, якими протікають металургійні реакції під час виробництва сплавів (чавунів, сталей, феросплавів, кольорових сплавів); проведення лабораторних робіт для ілюстрації розглянутих теоретичних питань та набуття практичних навичок, а також розрахунків деяких металургійних реакцій за допомогою ЕОМ. Навчальні заняття з фізико–хімічних основ ливарного виробництва сприймають: самостійну роботу над навчально–методичною літературою, виконання лабораторних робіт та контрольних завдань. Дане видання містить рекомендації щодо вивчення тем дисципліни, питання для самоперевірки, приклади завдань для практичних занять, контрольні завдання, приблизний перелік лабораторних робіт, список основної та додаткової літератури.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Адитивні технології у ливарному виробництві"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пономаренко, Ольга Іванівна; Масалітіна, Олена ВолодимирівнаМетодичні вказівки призначені для студентів спецальностей 131 Прикладна механіка, 136 Металургія освітньо-кваліфікаційного рівня магістр. Лабораторні роботи надають можливість студентам отримати практичний досвід у застосуванні сучасних технологій у виробничому процесі. Зокрема, вони дозволяють розглянути процеси створення деталей за допомогою адитивних методів, таких як 3D друкування, заснованого на CAD моделюванні. Лабораторні роботи також стимулюють розвиток навичок роботи зі спеціалізованим програмним забезпеченням, що використовується для створення та оптимізації моделей. Крім того, вони дозволяють студентам вивчити особливості матеріалів, які використовуються в адитивному виробництві, та їхні властивості у контексті ливарних процесів. Ці практичні заняття створюють можливість для студентів застосовувати теоретичні знання у реальних умовах та вирішувати завдання, пов'язані з оптимізацією та вдосконаленням процесів виробництва. Мета методичних вказівок з адитивних технологій полягає в забезпеченні студентам систематизованої та структурованої інформації щодо використання сучасних методів у виробничому процесі. Вони спрямовані на підготовку студентів до ефективного застосування адитивних технологій у різних сферах промисловості, включаючи ливарне виробництво. Методичні вказівки також мають на меті розвиток практичних навичок у студентів, щоб вони могли успішно впроваджувати інноваційні технології у своїй професійній діяльності.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Робочі процеси сучасних виробництв"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пономаренко, Ольга Іванівна; Масалітіна, Олена ВолодимирівнаМетодичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Робочі процеси сучасних виробництв» для студентів денної та заочної форми навчання за спеціальністю 131 Прикладна механіка рівня магістр. У методичних вказівках викладені лабораторні роботи, що являють собою невеликі дослідження, що дозволяють дозволяють студентам більш детально ознайомитися з аналізом робочих процесів, які використовуються у ливарному виробництві. У кожній лабораторній роботі наводиться перелік матеріалів, короткий огляд теоретичних аспектів та методів дослідження, а також послідовність виконання. Це сприяє тому, щоб студенти могли виконати практичну частину роботи правильно і з розумінням, а також зробити висновки на основі отриманих результатів. Мета методичних вказівок – дати студентам знання по сучасним тенденціям і перспективам розвитку машинобудівних виробництв та генеративних технологій, про фізичні і технологічні особливості робочих процесів сучасних виробництв, основ системного аналізу складних технічних систем.Документ Розробка дерев'яного модельного комплекту(Технологічний Центр, 2019) Пономаренко, Ольга Іванівна; Берлізєва, Тетяна Вікторівна; Мариненко, Дмитро ВіталійовичУспішний розвиток машинобудування та інших галузей промисловості в значній мірі визначається темпами розвитку і вдосконалення ливарного виробництва. Значення ливарного виробництва в народному хазяйстві досить велике: литі деталі з різних сплавів складають до 50–80 % їх загальної маси. Близько 60 % ливарних деталей, що йдуть на виготовлення машин, станків, різних механізмів та пристосувань, отримують за допомогою дерев’яних моделей, а в окремих галузях важкого машинобудування такі деталі складають коло 80 %. Інші литі деталі виготовляють основним чином за допомогою металічних і пластмасових моделей, кокілів та прес-форм. Сучасні дерево модельні цеха устатковуються високовиробничими деревообробними станками та інструментами. В модельних цехах використовують новітні технологічні процеси виготовлення дерев’яних модельних комплектів (моделі, стрижньові ящики та т.д.), за допомогою яких в ливарних цехах виготовляють ливарну форму для отримання литої деталі. Робочі міста в модельних цехах оснащені спеціальними інструментами та пристроями. Здійснюється поділ праці модельників по основних операціях з виділенням в цеху спеціалізованих ділянок. Ці заходи дозволяють випускати модельні комплекти більш високої якості при значному зниженні їх вартості і скорочення терміну виготовлення Курсова робота виконується студентами з метою більш глибокого засвоєння курсу з дисципліни "Конструювання оснащення ливарного виробництва". При виконанні курсового проекту студенти повинні набути навичок вибору раціонального технологічного процесу виготовлення дерев’яної моделі і стрижневого ящика, освоїти правила виконання креслень модельного оснащення для конкретної виливки, елементів форми, теоретично обґрунтувати обраний технологічний процес і параметри прийнятих технологічних рішень. У методичних вказівках розглянуті питання змісту та оформлення графічних робіт. Наведено порядок оформлення розрахунково-пояснювальної записки. Зазначено основні розділи, що вона повинна містити.