Кафедра "Ливарне виробництво"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3124

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lv

Кафедра "Ливарне виробництво" створена у 1927-1928 роках на базі ливарної лабораторії, що існувала в технологічному інституті ще з 1924 року.

Першим завідувачем кафедри став професор Євген Євгенович Фарафонов. Перший випуск спеціалістів-ливарників у кількості 5 осіб, переведених з інших спеціальностей, відбувся у 1928 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук, 1 кандидат технічних наук, 1 доктор філософії; 4 співробітника мають звання професора.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 18

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Автоматизація ливарного виробництва"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пензєв, Павло Сергійович
Методичні вказівки вміщують інформацію із проведення лабораторних робіт з дисципліни „Автоматизація ливарного виробництва” для студентів, які навчаються за спеціальностями 131 Прикладна механіка, 136 Металургія. У зв’язку з необхідністю приділення підвищеної уваги до самостійної роботи студентів, методичні вказівки супроводжуються теоретичними поясненнями, відомостями про принципи будови та застосування елементів та систем автоматики, які характерні для ливарних цехів машинобудівної галузі. Матеріал викладено з урахуванням найбільшої практичної спрямованості, включаючи питання математичного оброблення результатів. У кожній лабораторній роботі наведені мета, основні теоретичні положення, методики проведення досліджень і розрахунку експериментальних даних, контрольні запитання. Виконання кожної лабораторної роботи передбачає самостійне ознайомлення з теорією процесу і устаткованням; набуття вміння провести експеримент, оброблювати експериментальні дані і за отриманими результатами зробити правильні висновки. Після ознайомлення з правилами роботи в лабораторії студент з дозволу викладача може приступити до виконання роботи на лабораторному устаткованні. До початку лабораторного заняття студент має підготувати протокол виконання лабораторної роботи.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Фізико–хімічні основи ливарного виробництва"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пономаренко, Ольга Іванівна; Берлізєва, Тетяна Вікторівна; Масалітіна, Олена Володимирівна
Методичні вказівки призначені для студентів спеціальності 131 Прикладна механіка та 136 Металургія рівня бакалавра. Мета вивчення дисципліни "Фізико–хімічні основи ливарного виробництва" – набуття знань законів фізичної хімії, що лежать в основі пояснення процесів, що протікають при виготовленні формувальних та стрижневих сумішей, кристалізації металу у ливарній формі виплавці металів та сплавів. Застосування новітніх методів фізико–хімічного експерименту для вивчення різних систем ливарного виробництва дозволило скласти уявлення про про кінетику взаємодії різних речовин, внутрішню природу розплавлених металів і шлаків, поверхневі явища на межі розділу метал – шлак, метал – форма. Завдання вивчення даної дисципліни –вивчення ідеальних, реальних та колоїдних розчинів; застосування законів фізичної та хімічної термодинаміки для пояснення деяких ливарних процесів; визначення загальних фізико–хімічних законів, якими протікають металургійні реакції під час виробництва сплавів (чавунів, сталей, феросплавів, кольорових сплавів); поверхневих явищ та кінетики реакцій; зв'язки між різноманітними процесами, що відбуваються в плавильних агрегатах. Дане видання містить рекомендації щодо виконання лабораторних робіт, список основної та додаткової літератури. Лабораторні роботи являють собою невеликі дослідження, що дозволяють студентам більш детально ознайомитися з основними видами новітніх методів фізико–хімічного експерименту для вивчення різних систем ливарного виробництва. Кожна лабораторна робота містить перелік матеріалів, короткий виклад теоретичних відомостей і методів дослідження, порядок виконання, що допомагає студентам правильно і усвідомлено виконати практичну частину роботи і зробити висновки. Крім основної мети, методичні вказівки спрямовані на розвиток інтересу до наукової діяльності, знайомство зі складною і різноманітною експериментальною технікою.
Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни "Фізико–хімічні основи ливарного виробництва"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пономаренко, Ольга Іванівна; Берлізєва, Тетяна Вікторівна; Масалітіна, Олена Володимирівна
Мета вивчення дисципліни "Фізико–хімічні основи ливарного виробництва" – набуття знань законів фізичної хімії, які лежать в основі пояснення процесів, що протікають при виплавці металів та сплавів, виготовленні формувальних та стрижневих сумішей, кристалізації металу у ливарній формі. Застосування новітніх методів фізико–хімічного експерименту для вивчення різних систем ливарного виробництва дозволило скласти уявлення про внутрішню природу розплавлених металів і шлаків, поверхневі явища на межі розділу метал – шлак, метал – форма; про кінетику взаємодії різних речовин. Завдання вивчення даної дисципліни – застосування законів фізичної та хімічної термодинаміки для пояснення деяких ливарних процесів; вивчення ідеальних, реальних та колоїдних розчинів; поверхневих явищ та кінетики реакцій; зв'язки між різноманітними процесами, що відбуваються в плавильних агрегатах; визначення загальних фізико–хімічних законів, якими протікають металургійні реакції під час виробництва сплавів (чавунів, сталей, феросплавів, кольорових сплавів); проведення лабораторних робіт для ілюстрації розглянутих теоретичних питань та набуття практичних навичок, а також розрахунків деяких металургійних реакцій за допомогою ЕОМ. Навчальні заняття з фізико–хімічних основ ливарного виробництва сприймають: самостійну роботу над навчально–методичною літературою, виконання лабораторних робіт та контрольних завдань. Дане видання містить рекомендації щодо вивчення тем дисципліни, питання для самоперевірки, приклади завдань для практичних занять, контрольні завдання, приблизний перелік лабораторних робіт, список основної та додаткової літератури.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Адитивні технології у ливарному виробництві"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пономаренко, Ольга Іванівна; Масалітіна, Олена Володимирівна
Методичні вказівки призначені для студентів спецальностей 131 Прикладна механіка, 136 Металургія освітньо-кваліфікаційного рівня магістр. Лабораторні роботи надають можливість студентам отримати практичний досвід у застосуванні сучасних технологій у виробничому процесі. Зокрема, вони дозволяють розглянути процеси створення деталей за допомогою адитивних методів, таких як 3D друкування, заснованого на CAD моделюванні. Лабораторні роботи також стимулюють розвиток навичок роботи зі спеціалізованим програмним забезпеченням, що використовується для створення та оптимізації моделей. Крім того, вони дозволяють студентам вивчити особливості матеріалів, які використовуються в адитивному виробництві, та їхні властивості у контексті ливарних процесів. Ці практичні заняття створюють можливість для студентів застосовувати теоретичні знання у реальних умовах та вирішувати завдання, пов'язані з оптимізацією та вдосконаленням процесів виробництва. Мета методичних вказівок з адитивних технологій полягає в забезпеченні студентам систематизованої та структурованої інформації щодо використання сучасних методів у виробничому процесі. Вони спрямовані на підготовку студентів до ефективного застосування адитивних технологій у різних сферах промисловості, включаючи ливарне виробництво. Методичні вказівки також мають на меті розвиток практичних навичок у студентів, щоб вони могли успішно впроваджувати інноваційні технології у своїй професійній діяльності.
Basic principles of creating digital production in the mechanical engineering industry
(Державний біотехнологічний університет, 2024-04-22) Yevtushenko, S .D.; Zapolovskyi, M. Y.; Ponomarenko, O. I.
A systematization of the composition of methods and means for building digital production is proposed. Attention is paid to the development of technology for information support of products of production systems.
Формування безпеки через інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024-04-25) Євтушенко, Єгор Дмитрович; Заполовський, Микола Йосипович; Пономаренко, Ольга Іванівна
Традиційні способи навчання передбачають прямий педагогічний вплив на студентів або опосередкований вплив з використанням навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання. Більш ефективними є інформаційно-комунікаційні технології.Програмно-апаратною базою їх реалізації є комп'ютерні системи, локальні та глобальні комп'ютерні мережі, технічні засоби масової інформації, телекомунікацій, відображення відеоінформації та ін. З їх використанням інформація подається у вигляді мультимедійних форматів, навчальних, ігрових та тестуючих комп'ютерних програм, відеороликів, інформаційних повідомлень
Брак виливків при литті рідким штампуванням
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024-05-25) Євтушенко, Степан Дмитрович; Акімов, Олег Вікторович; Пономаренко, Ольга Іванівна
Литтям рідким штампуванням (РШ) отримують щільні виливки з високими фізико-механічними та експлуатаційними властивостями . Якість отриманих заготовок РШ залежить від багатьох технологічних факторів. Головними є: тиск пресування, температура металу, що заливається, початкова температура прес-форми, час витримки розплаву в прес-формі до застосування тиску і під тиском, швидкості формоутворення і пресування виливка .
Шляхи отримання феросплавів із відходів машинобудівних підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мезенцев, Сергій Миколайович; Пономаренко, Ольга Іванівна; Мезенцева, Ірина Олександрівна; Євтушенко, Наталія Сергіївна
Приклад синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Петров, Сергій Олександрович; Данильченко, Дмитро Олексійович; Куценко, Сергій Анатолійович; Фалалєєва, Тетяна Василівна; Петрова, Юлія Володимирівна; Мінакова, Ксенія Олександрівна
Розглядаються актуальні виклики сучасного світу, пов’язані з кліматичними змінами, забрудненням довкілля, виснаженням природних ресурсів та зростанням енергетичних потреб. У статті пропонуються нові підходи до виробництва, використання та утилізації хімічних продуктів та енергії, які були б сталі, ефективні, безпечні та конкурентоспроможні. Зелена хімія та зелена енергетика виступають як два важливих напрямки, які спрямовані на мінімізацію або усунення використання та утворення небезпечних речовин, використання відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності та рекуперації, а також створення продуктів, які були б сумісні з принципами кругової економіки та сталого розвитку. Акцентовано увагу на тому, що зелена хімія та зелена енергетика не можуть бути розглянуті як ізольовані сфери, а повинні бути інтегровані в синергічний спосіб, щоб досягти більшої ефективності та стійкості. Матеріал представлено у трьох змістовних розділах: перший розділ присвячений зеленій хімії, другий розділ – зеленій енергетиці, а третій розділ – розглядає приклад синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики в промисловості. У роботі досліджено один з варіантів синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики на прикладі одночасного рішення проблеми засмічення охолоджуючого ставка електростанції водоростями і використанням цих водоростей, як альтернативної, економічно вигідної сировини для виробництва біологічно-активних добавок та барвників. На прикладі запропонованого виробництва, було досліджено основні принципи, напрямки та приклади синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики в промисловості, а також зроблена оцінка переваг, викликів та перспективи такої синергії. Оцінка переваг та недоліків довела, що синергетичний підхід до зеленої хімії та енергетики є ефективним, тому що він дозволяє досягати більшої економії ресурсів, зменшення викидів та відходів, покращення якості продуктів та збільшення конкурентоспроможності. Такий підхід також сприяє створенню інноваційних рішень, які враховують потреби сталого розвитку та кругової економіки. У результаті досліджень було виявлено, що інтеграція підходів зеленої хімії та зеленої енергетики в промисловість вимагає додаткових наукових досліджень та розвитку для вирішення ряду проблем та викликів. Тому в роботі акцентується увага на необхідності до активізації наукової, освітньої, державної та громадської діяльності, спрямованої на підтримку та розвиток синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики в промисловості, як одного з ключових факторів сталого розвитку України.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Робочі процеси сучасних виробництв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пономаренко, Ольга Іванівна; Масалітіна, Олена Володимирівна
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Робочі процеси сучасних виробництв» для студентів денної та заочної форми навчання за спеціальністю 131 Прикладна механіка рівня магістр. У методичних вказівках викладені лабораторні роботи, що являють собою невеликі дослідження, що дозволяють дозволяють студентам більш детально ознайомитися з аналізом робочих процесів, які використовуються у ливарному виробництві. У кожній лабораторній роботі наводиться перелік матеріалів, короткий огляд теоретичних аспектів та методів дослідження, а також послідовність виконання. Це сприяє тому, щоб студенти могли виконати практичну частину роботи правильно і з розумінням, а також зробити висновки на основі отриманих результатів. Мета методичних вказівок – дати студентам знання по сучасним тенденціям і перспективам розвитку машинобудівних виробництв та генеративних технологій, про фізичні і технологічні особливості робочих процесів сучасних виробництв, основ системного аналізу складних технічних систем.