Кафедра "Ливарне виробництво"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3124

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lv

Кафедра "Ливарне виробництво" створена у 1927-1928 роках на базі ливарної лабораторії, що існувала в технологічному інституті ще з 1924 року.

Першим завідувачем кафедри став професор Євген Євгенович Фарафонов. Перший випуск спеціалістів-ливарників у кількості 5 осіб, переведених з інших спеціальностей, відбувся у 1928 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук, 1 кандидат технічних наук, 1 доктор філософії; 4 співробітника мають звання професора.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Прогресивна технологія виготовлення литих деталей щік полюса ротора гідрогенератора
(Фізико-технологічний інститут металів і сплавів Національної академії наук України, 2022) Желяков, А. Ш.; Пономаренко, Ольга Іванівна; Бударін, О. С.; Бондаренко, В. С.; Марченко, Андрій Петрович; Акімов, Олег Вікторович
У роботі запропоновано прогресивну технологію виробництва литих деталей щік полюса ротора гідрогенератора замість поковок. Роботу виконано в рамках модернізації генераторного обладнання АТ "Укргідроенерго", яке експлуатує всі великі гідроелектростанції, розташовані на українських ділянках Дніпра та Дністра. Метою дослідження даної роботи є розробка технології виливки щік полюсів для роторів гідрогенераторів на ДніпроГЕС-2, Середньодніпровську та Кременчуцьку гідроелектростанції. Для вирішення задачі підвищення якості виливків використовувалися комп'ютерно-інтегровані методи моделювання процесів лиття. Використання CAD/CAE програм дозволило значно скоротити час на розробку технологічних процесів, створити умови для спрямованого затвердіння виливків, розрахувати оптимальну величину прибутку і за рахунок прогнозування появи місць дислокації дефектів, зменшити брак виливків, перевірити її на різні види міцнісних навантажень на віртуальній моделі. В результаті виробничих випробувань було обрано ефективне протипригарне покриття для форм та стрижнів. В роботі проводили дослідження вплив модифікатора марки СК10Ба10 на механічні властивості та мікроструктуру литої сталі 25Л ДСТУ 8781:2018. Показники механічних випробувань перевищують допустимі значення міцності на 20-30%, а ударну в'язкість на 110-130%. Економічна ефективність виготовлення литих деталей щік полюса ротора гидрогенератора замість поковок дозволила знизити витрати на 40%. Перший комплект виготовлених за новою технологією литих заготовок щік полюса було механічно оброблено заводом і виготовлені полюси встановлено на ротор гідрогенератору ДніпроГЕС-2.
Комп'ютерно-інтегроване проектування поршнів ДВЗ, що враховує вплив ливарних дефектів
(Донбаська державна машинобудівна академія, 2019) Акімов, Олег Вікторович; Альохін, Віталій Ігорович; Костик, Катерина Олександрівна; Салтиков, Леонід Олександрович; Рябець, Ю. В.
Computer-integrated design of cast parts on the criterion of performance on the example of the turbine wheel turbocharger
(2019) Akimov, O. V.; Soloshenko, V.; Kostyk, K. O.
In this work the method of computer modeling solved the problem of reducing the efficiency of the turbocharger associated with the mismatch of the geometry of the resulting casting petal turbine technology geometry, calculated gas-dynamic calculations. Computer methods was calculated crystallization of the casting and hardening of the stencil. Computer simulation showed that there is a significant change in the geometry of the turbine blade, which adversely affected the geometry of the resulting casting. Was proposed and solved by the method of computer simulation of "reverse" task of the task of such a geometry of the mold, the solidification of the stencil in water and its deformation led to a (given) geometry of the resulting casting of the turbine of the turbocharger. The solution of this problem by the method of computer modeling allowed to reduce the production defect on the discrepancy of the turbine blade geometry of the turbocharger by 90 %.
Дослідження електромагнітних параметрів індукційної тигельної печі з кусковим завантаженням шихти для виплавки сталі 35Л
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Костик, Катерина Олександрівна; Акімов, Олег Вікторович; Островерхова, Ксенія Віталіївна
У роботі виконані розрахунки і дослідження електромагнітних параметрів індукційної тигельної печі місткістю 4,5 т при виплавці залізо-вуглецевого сплаву, а саме: проведений аналіз електромагнітного впливу на розплавлення металу і розрахунки параметрів ІТП; визначені основні геометричні розміри ІТП, параметри системи індуктор-завантаження; визначені основні електромагнітні параметри печі, такі як потужність, необхідна мінімальна робоча частота джерела живлення, опір завантаження індуктора, коефіцієнт корисної дії, число витків індуктора та ін.; отримані залежності настилу струму, повної потужності системи «індуктор-метал» і сили струму в індукторі від частоти струму; розглянуті принципи дії, циркуляція залізо-вуглецевого сплаву в ІТП, представлена математична модель параметрів печі з кусковим завантаженням шихти при початковій температурі, яка враховує електромагнітний вплив, що викликає наведення вихрових струмів в металі, розігріваючих і розплавляючих метал; частоту струму мережі живлення, фізичні властивості розплавленого металу, неоднорідність властивостей металу, кусковий характер завантаження печі в початковий період плавки вуглецевої сталі 35Л. В роботі встановлена залежність розмірів кускової шихти і число витків індуктора від частоти струму; отримана залежність робочої частоти генератора для індукційної ливарної установки від розмірів кускової шихти сталі 35Л, що є найважливішим фактором, який визначає якісні показники індукційної тигельної печі та забезпечує ефективний нагрів шихти і плавки за короткий проміжок часу.
Development of a combined technology for hardening the surface layer of steel 38Cr2MoAl
(Технологический центр, 2017) Idan, Alaa Fadhil І; Akimov, Oleg; Kostyk, Kateryna
Development of new combined strengthening technologies for treatment of steel surface layer is a topical issue. Influence of conditions of combined hardening treatment on variation of properties of the surface layer of 38Cr2MoAl steel was studied. Experimental data have shown that thickness of the hardened layer of 38Cr2MoAl steel, depending on the process conditions of combined treatment, varied in the range 0.18 to 0.69 mm with the surface hardness being 10.5-12.5 GPa. Mathematical models of the hardened layer thickness and surface hardness were obtained depending on variation of velocity of the laser beam travel and duration of nitriding of steel following the combined treatment. In their structure, the models are regression equations. These regularities have practical technological significance and ensure prediction of values of the hardened layer thickness and surface hardness. Nomograms of simultaneous influence of velocity of the laser beam travel and duration of nitriding on thickness of the hardened steel layer and surface hardness were constructed. Nomograms make it possible to determine concrete conditions of hardening processing, starting from specified thickness of the hardened layer or the surface hardness of 38Cr2MoAl steel, respectively and also to solve inverse problems. This method is suitable for hardening hard-to-reach part sectios and local contact areas.
Development of an iron-based alloy with a high degree of shape recovery
(Технологический центр, 2017) Ahmed, Sundus Mohammed; Akimov, Oleg; Kostyk, Kateryna
We examined a technological process for receiving an ironbased alloy with a shape memory effect, substantiated the choice of chemical composition of the alloy, and selected thermal treatment modes. Research results into scale resistance revealed at heating the samples in the temperature range of 600-1000 °C, surface oxidation was not observed. In the course of experiment on corrosion resistance of the alloy, we found that the alloy is corrosion resistant and is not inclined to change the weight when exposed to 10 % solution of sulfuric acid. Study into the microstructure confirmed the existence of dispersion hardening in the alloy after the aging regimes. Diffractogram of the alloy after hardening at a temperature of 1150 °C and cooling in the open air showed a surge that corresponds to γ-Fe, therefore, the content of residual austenite in the alloy is 100 %. Research results demonstrated that the degree of shape recovery of the proposed alloy is 78-97 %. The proposed alloy is plastic enough; it may undergo hot, warm and cold deformation in the open air. We constructed mathematical models of the impact of chemical composition of the alloy on tensile strength of the alloy and the values of a shape memory effect. The iron-based alloy with a shape memory effect can be obtained both under laboratory conditions and on industrial equipment.