Кафедра "Ливарне виробництво"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3124

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lv

Кафедра "Ливарне виробництво" створена у 1927-1928 роках на базі ливарної лабораторії, що існувала в технологічному інституті ще з 1924 року.

Першим завідувачем кафедри став професор Євген Євгенович Фарафонов. Перший випуск спеціалістів-ливарників у кількості 5 осіб, переведених з інших спеціальностей, відбувся у 1928 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук, 1 кандидат технічних наук, 1 доктор філософії; 4 співробітника мають звання професора.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Виготовлення виливки блок картера в умови дрібносерійного виробництва
    (2023) Воробйов, Михайло Михайлович; Пономаренко, Ольга Іванівна; Євтушенко, Наталія Сергіївна
    Саме перебудова традиційних ливарних технологій, застосування сучасних методів одержання ливарних форм та моделей дає можливість скоротити час та витрати відпрацювання технологій, ливарного оснащення та, як наслідок, підвищити ефективність створення нової продукції в машинобудуванні. Отримання якісних виливків за рахунок використання нових методів та програмних продуктів таких як SolidWorks та LVMFlow є актуальним завданням ливарного виробництва.
  • Ескіз
    Документ
    Прогресивна технологія виготовлення литих деталей щік полюса ротора гідрогенератора
    (Фізико-технологічний інститут металів і сплавів Національної академії наук України, 2022) Желяков, А. Ш.; Пономаренко, Ольга Іванівна; Бударін, О. С.; Бондаренко, В. С.; Марченко, Андрій Петрович; Акімов, Олег Вікторович
    У роботі запропоновано прогресивну технологію виробництва литих деталей щік полюса ротора гідрогенератора замість поковок. Роботу виконано в рамках модернізації генераторного обладнання АТ "Укргідроенерго", яке експлуатує всі великі гідроелектростанції, розташовані на українських ділянках Дніпра та Дністра. Метою дослідження даної роботи є розробка технології виливки щік полюсів для роторів гідрогенераторів на ДніпроГЕС-2, Середньодніпровську та Кременчуцьку гідроелектростанції. Для вирішення задачі підвищення якості виливків використовувалися комп'ютерно-інтегровані методи моделювання процесів лиття. Використання CAD/CAE програм дозволило значно скоротити час на розробку технологічних процесів, створити умови для спрямованого затвердіння виливків, розрахувати оптимальну величину прибутку і за рахунок прогнозування появи місць дислокації дефектів, зменшити брак виливків, перевірити її на різні види міцнісних навантажень на віртуальній моделі. В результаті виробничих випробувань було обрано ефективне протипригарне покриття для форм та стрижнів. В роботі проводили дослідження вплив модифікатора марки СК10Ба10 на механічні властивості та мікроструктуру литої сталі 25Л ДСТУ 8781:2018. Показники механічних випробувань перевищують допустимі значення міцності на 20-30%, а ударну в'язкість на 110-130%. Економічна ефективність виготовлення литих деталей щік полюса ротора гидрогенератора замість поковок дозволила знизити витрати на 40%. Перший комплект виготовлених за новою технологією литих заготовок щік полюса було механічно оброблено заводом і виготовлені полюси встановлено на ротор гідрогенератору ДніпроГЕС-2.
  • Ескіз
    Документ
    Применение компьютерно-интегрированного проектирования для нетехнологичных отливок шахтного оборудования
    (Фізико-технологічний інститут металів та сплавів, 2019) Пономаренко, Ольга Ивановна; Косенко, Олег Павлович; Швец, Михаил Владимирович; Евтушенко, Степан Дмитриевич
    В данной статье показана возможность применения компьютерно-интегрированного проектирования для получения нетехнологичных отливок высокого качества для шахтного оборудования. Использование CAD/CAE программ открывает новые возможности для инженеров-технологов и конструкторов, значительно сокращается время на разработку технологических процессов и изготовление оснастки. Это позволяет сэкономить расходы сплава за счет прогнозирования появления мест дислокации дефектов, уменьшить брак отливок, а также дает возможность проверки детали на различные виды прочностных нагрузок на ее виртуальной модели. Нетехнологическая отливка "Направляющая" была представлена в 3D системе с помощью программ SolidWorks и LVMFlow. Отливка имеет вид перевернутого табурета с четырьмя ножками. Это обусловило появление в отливке большого количества тонких и толстых стенок, которые чередуются. В местах переходов были установлены галтели. Для ликвидации во внутренних углах отливки скопления газоусадочной пористости было предложено увеличить толщину ножек. Отливка имеет большую высоту. Чтобы выдержать гидростатический напор заливаемого металла, было предложено использовать песчано-смоляную смесь. Для ликвидации горячих трещин в отливке, при кристаллизации в местах сопряжения крышки с ножками было принято решение установить специальные стяжки между ножками. Такое технологическое решение устранило появление трещин в отливке. Установка экзотермических прибылей позволила увеличить эффективность работы литниково-питающей системы за счет экзотермической реакции при контакте расплава с элементом и газовым давлением в прибыли; снизить брак по дефектам усадочного характера; уменьшить металлоемкость прибыли (до 40 %) и технологические припуски на механическую обработку прибыльных мест с 15-20 мм до 4-5 мм; дало возможность установки прибылей на любой поверхности без нарушения конфигурации отливки. Разработанный технологический процесс введен на одном из литейных предприятии Украины.