Кафедра "Ливарне виробництво"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3124

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lv

Кафедра "Ливарне виробництво" створена у 1927-1928 роках на базі ливарної лабораторії, що існувала в технологічному інституті ще з 1924 року.

Першим завідувачем кафедри став професор Євген Євгенович Фарафонов. Перший випуск спеціалістів-ливарників у кількості 5 осіб, переведених з інших спеціальностей, відбувся у 1928 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук, 1 кандидат технічних наук, 1 доктор філософії; 4 співробітника мають звання професора.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Поверхневе зміцнення деталей автомашин та тракторів методом низькотемпературної нітроцементації в порошковому середовищі
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Костик, Вікторія Олегівна; Костик, Катерина Олександрівна; Долженко, А. С.
Виконано зміцнення поверхневого шару сталі методом низькотемпературної нітроцементації в макродисперсному карбо- та азотовмісному порошковому середовищі. Обрано та обгрунтовано оптимальні технологічні параметри розробленого процесу хіміко-термічної обробки. Розраховано коефіцієнт дифузії азоту для легованої сталі 40X при запропонованій обробці.
Низькотемпературна нітроцементація сталі 40Х в порошковому середовищі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014) Долженко, А. С.; Костик, Вікторія Олегівна; Костик, Катерина Олександрівна
Nanodispersed boriding of titanium alloy
(Одеський національний політехнічний університет, 2015) Kostyk, K. O.; Kostyk, V. O.
The problem of improving the operational reliability of machines is becoming increasingly important due to the increased mechanical, thermal and other loads on the details. There are many surface hardening methods for machines parts which breakdown begins with surface corruption. The most promising methods are chemical-thermal treatment. Aim: The aim of this work is to study the impact of boriding on the structure and properties of titanium alloy. Materials and Methods: The material of this study is VT3-1 titanium alloy. The boriding were conducted using nanodispersed powder blend based on boric substances. Results: It is established that boriding of paste compounds allows obtaining the surface hardness within 30...29 GPa and with declining to 27...26 GPa in layer to the transition zone (with total thickness up to 110 μm) owing to changes of the layer phase composition where Ti2B, TiB, TiB2 titanium borides are formed. The increasing of chemical-thermal treatment time from 15 minutes to 2 hours leads to thickening of the borated layer (30...110 μm) and transition zone (30...190 μm). Conclusions: Due to usage of nanodispersed boric powder, the boriding duration is decreasing in 2...3 times. This allows saving time and electric energy. The developed optimal mode of boriding the VT3-1 titanium alloy allows obtaining the required operational characteristics and to combine the saturation of the surface layer with atomic boron and hardening.
Розробка технології місцевого поверхневого зміцнення зубчатого циліндричного колеса відцентрованого змішувача
(Запорізький національний технічний університет, 2015) Костик, Катерина Олександрівна
Розроблено технологію місцевого поверхневого зміцнення зубчатого циліндричного колеса зі сталі 45Л, яка полягає в поєднанні високого відпуску з розробленою технологією низькотемпературної нітроцементації з обмазок. Виявлено, що при підвищенні температури низькотемпературної нітроцементації від 500 °С до 650 °С протягом 5 годин в обмазках з порошкової суміші збільшується глибина дифузійного шару від 0,07 до 0,21 мм відповідно, а поверхнева твердість зменшується від 7,6 до 5,4 ГПа. Встановлено раціональний режим зміцнення поверхневого шару при температурі 550-600 °С протягом 5 годин, після проведення якого поверхнева твердість становить 7,2-6,5 ГПа з загальною глибиною дифузійного шару ~ 0,15 мм. Розроблена технологія дозволяє проводити місцеве зміцнення ділянок деталі під час проведення високого відпуску, завдяки чому відбувається значна економія ресурсів та енергії України.
Азотування легованої сталі у газовому середовищі
(Запорізька торгово-промислова палата, 2016) Костик, Катерина Олександрівна; Костик, Вікторія Олегівна
Моделювання глибини боридного шару легованої сталі при насиченні з нанопасти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014) Костик, Катерина Олександрівна; Костик, Вікторія Олегівна
Моделювання глибини боридного шару сталі 4Х5МФС при зміні тривалості борування по нанотехнології
(2014) Костик, Катерина Олександрівна; Костик, Вікторія Олегівна
Отримана модель глибини боридного шару при заданій температурі при зміні тривалості часу борування легованої сталі по нанотехнології, яка спрямована на скорочення тривалості хіміко-термічної обробки при одержанні високоякісних дифузійних шарів, які забезпечують необхідні експлуатаційні властивості виробів. Модель отримана знаходженням рівняння апроксимації з використанням метода найменших квадратів та матричного підходу до регресивного аналізу.
Порівняльний аналіз впливу газового та іонно-плазмового азотування на зміну структури і властивостей легованої сталі 30Х3ВА
(НТУ "ХПІ", 2014) Костик, Катерина Олександрівна; Костик, Вікторія Олегівна
Метою роботи є вивчення структури і властивостей плунжерів з легованої сталі 30Х3ВА після газового та іонно-плазмового азотування. В порівнянні з газовим азотуванням іонно-плазмове азотування забезпечує: скорочення тривалості обробки 5–10 разів, як за рахунок скорочення часу нагріву і охолодження садки, так і за рахунок зменшення часу ізотермічної витримки; зниження крихкості зміцненого шару; скорочення витрат робочих газів в 20–100 разів; скорочення витрат електроенергії в 1,5–3 разів; виключення операції депасивації; зниження деформації, що виключає фінішне шліфування; простоту й надійність екранного захисту від азотування незміцнюємих поверхонь; покращення санітарно-гігієнічних умов виробництва. Іл.: 19. Библіогр.:18. назв.
Вивчення зміни коефіцієнту дифузії вуглецю залежно від температури хіміко-термічної обробки сталі 20Х
(НТУ "ХПІ", 2014) Костик, Вікторія Олегівна; Костик, Катерина Олександрівна
Розглянуто один з методів цементації сталі 20Х з детальним вивченням зміни коефіцієнту дифузії вуглецю залежно від температури хіміко-термічної обробки. На основі експериментальних даних виведені математичні моделі товщини загального дифузійного шару та кожної її зони від температури цементації в діапазоні 800−950 °С. Отримані математичні моделі коефіцієнтів дифузії вуглецю від глибини дифузійного шару в діапазоні температур від 800 до 950 °С