Кафедра "Ливарне виробництво"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3124

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lv

Кафедра "Ливарне виробництво" створена у 1927-1928 роках на базі ливарної лабораторії, що існувала в технологічному інституті ще з 1924 року.

Першим завідувачем кафедри став професор Євген Євгенович Фарафонов. Перший випуск спеціалістів-ливарників у кількості 5 осіб, переведених з інших спеціальностей, відбувся у 1928 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук, 1 кандидат технічних наук, 1 доктор філософії; 4 співробітника мають звання професора.

Переглянути

Фільтри

2014 - 20183

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.моделювання

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Автоматизованне проектування формувальних та стрижневих машин
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014) Пономаренко, Ольга Іванівна; Гунько, Інна Іванівна; Порохня, Сергій Васильович; Євтушенко, Наталія Сергіївна
    Розглянуто теоритичні основи автоматизованого проектування об’єктів ливарного виробництва. Здійснено аналіз конструкцій деяких машин ливарного виробництва і їх удосконалення на прикладі струшувально-пресових, імпульсних формувальних машин, лопатевих змішувачів для холоднотвердіючих сумішей. Подано матеатичні й алгоритмічні моделі розрахунків вузлів і деталей ливарних машин, що дозволяють перейти до комп’ютерного об’ємного їхнього проектування. Як приклад наведено деякі комп’ютерні креслення. Наведено методику проектування, реконструкції і підвищення ефективності об’єктів, що експлуатуються у ливарному виробництві, на основі використання методології системного аналізу, математичних методів дослідження складних систем, теорії структурної та параметричної надійності систем, а також створення на їх базі нових технічних рішень у галузі технології і обладнання ливарного виробництва. Призначено для наукових працівників, які спеціалізуються в галузі проектування технічних систем, інженерів-проектувальників проектно-конструкторських організацій, технологів ливарних цехів, а також для студентів і аспірантів металургійних спеціальностей.
  • Ескіз
    Документ
    Положення виливка у формі з різною товщиною стінок
    (НТУ "ХПІ", 2018) Юсубов, І. С.; Мариненко, Дмитро Віталійович; Костик, Катерина Олександрівна; Кравцова, Наталія Вікторівна
    Метою роботи є дослідження впливу ливникової системи на процес отримання якісного різностінного сталевого виливка у разових формах. В ході роботи було розглянуто основні технологічні моменти розрахунку та проектування ливникової системи, було спроектовано експериментальну відливку, для якої було розраховано та спроектовано декілька ливникових систем та місць живлення. Кожний варіант спроектованої технології було промодельовано. В ході порівняльного аналізу можливої пористості у виливку за критерієм Ніяма було обрано найбільш раціональне положення та місце живлення для експериментального виливка Отримані дані можна використовувати для прискорення проектування та покращення якості отриманих виливків такої конструкції як експериментальний зразок.
  • Ескіз
    Документ
    Визначення зони дії відкритих додатків для масивних вузлів у виливках з нержавіючої сталі
    (НТУ "ХПІ", 2018) Шамрай, Андрій Вікторович; Мариненко, Дмитро Віталійович; Костик, Катерина Олександрівна; Кравцова, Наталія Вікторівна
    Метою роботи є дослідження впливу розміру, форми та місце розташування додатків на утворення пористості у виливку за масивними вузлами із нержавіючою сталі. В ході роботи було спроектовано два найбільш поширених типу розташування масивного елементу на стінці виливка. На першому етапі було промодельовано процес кристалізації цих вузла у вільному стані, без додатків. Наявність пористості оцінювали за критеріям Ніяма. Наступним етапом було порівняно дію добутків, спроектованих за найбільш поширеними засобами розрахунку, та стандартних форм й розмірів. Для аналізу ефективності було проаналізовано поширення температурних полів та наявність пористості.