Кафедра "Електричні машини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3886

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/elmash

Кафедра “Електричні машини” була створена в 1921 році одночасно з першим в Україні електротехнічним факультетом у Харківському технологічному інституті. Засновником факультету і кафедри був видатний вчений електротехнік професор Павло Петрович Копняєв. Перший випуск студентів кафедри відбувся у 1924 році. У подальшому, за понад сторіччя, підготовлено понад 3000 інженерів для України та зарубіжжя.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 5 кандидатів технічних наук, 1 доктор філософії; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцентів.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Проєктування трифазних асинхронних двигунів з короткозамкненою обмоткою ротора
    (ФОП Панов А. М., 2023) Мілих, Володимир Іванович
    Надано методику проєктування трифазних асинхронних двигунів загального промислового призначення з висотою осі обертання до 160 мм. Розглянуто питання визначення головних розмірів двигунів, проєктування їхніх статора і ротора. Поданий перевірний розрахунок, до якого входять: розрахунок магнітного кола, визначення активних і індуктивних опорів обмоток, надано порядок виконання розрахунків режимів неробочого ходу і номінального навантаження, розрахунки робочих і механічних характеристик. Наведено спрощені методики теплового і вентиляційного розрахунків, є механічний розрахунок вала, вибираються вальниці, визначається маса двигуна. У додатку є параметри і конструкції сучасних двигунів. Призначено для студентів спеціальності «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка».
  • Ескіз
    Документ
    Порівняльний аналіз параметрів індуктора обертового магнітного поля при використанні концентричної і петльової обмоток
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мілих, Володимир Іванович; Тимін, Михайло Геннадійович
    Розглянутий трифазний індуктор обертового магнітного поля для технологічної обробки різних речовин. Виконаний аналіз переваг і недоліків петльової укороченої обмотки його статора, яка пропонується як альтернатива використовуваної концентричної діаметральної обмотки. Порівняння обмоток проводиться за допомогою детального аналізу геометричнихпараметром їх лобових частин, а також електромагнітних параметрів індуктора в цілому за допомогою чисельно-польових розрахунків. Виявлено, що петльовий варіант дозволяє зменшити активний і реактивний опори лобового розсіяння обмотки і, що найсуттєвіше, виключити несиметрію фазних обмоток, забезпечуючи підвищення однорідності магнітного поля в робочій камері індуктора.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз режимів роботи трифазного індуктора магнітного поля
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мілих, Володимир Іванович; Шилкова, Лариса Василівна
  • Ескіз
    Документ
    Кафедрі «Електричні машини» НТУ «Харківський політехнічний інститут» 100 років (21 січня 1921 року – 21 січня 2021 року)
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мілих, Володимир Іванович
  • Ескіз
    Документ
    Експериментальне дослідження фізичної моделі трифазного індуктора магнітного поля в робочому режимі при обробці сипучого матеріалу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мілих, Володимир Іванович; Шилкова, Лариса Василівна
    Представлена фізична модель трифазного індуктора магнітного поля з циліндричною робочою камерою для проведення його експериментального дослідження в робочому режимі. Надано кадр з відзнятого відео, який підтверджує, що феромагнітні елементи певної форми в робочому режимі орієнтуються за силовими лініями магнітного поля при його обертанні. Показано залежності електричних величин індуктора у усталеному робочому режимі залежно від об’ємного коефіцієнта заповнення камери феромагнітними елементами. Надано фотографії сипучого матеріалу до та після його обробки в індукторі. Запропоновано практичні рекомендації, які можуть бути враховані при проведенні подальших уточнюючих експериментальних досліджень.