Кафедра "Електричні машини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3886

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/elmash

Кафедра “Електричні машини” була створена в 1921 році одночасно з першим в Україні електротехнічним факультетом у Харківському технологічному інституті. Засновником факультету і кафедри був видатний вчений електротехнік професор Павло Петрович Копняєв. Перший випуск студентів кафедри відбувся у 1924 році. У подальшому, за понад сторіччя, підготовлено понад 3000 інженерів для України та зарубіжжя.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 5 кандидатів технічних наук, 1 доктор філософії; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцентів.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Текст лекцій з дисципліни "Надійність і діагностика"
(2023) Шевченко, Валентина Володимирівна
Надійність ЕМ – це здатність безвідмовно працювати з незмінними технічними характеристиками в період заданого проміжку часу при визначених умовах використання або праці. Надійність ЕМ має для практики має велике значення. Серед всіх характеристик надійності найбільш повною і загально зрозумілою характеристикою є якість, тобто сукупність властивостей виробу, які визначають його здатність задовольняти потреби людини, виробництва тощо.
Визначення впливу поздовжніх коливань турбогенераторів на їх надійність
(Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, 2019) Шевченко, Валентина Володимирівна
Запропоновано в якості фактора, що визначає надійність енергозабезпечення споживачів промислових і аграрних підприємств, використовувати надійність роботи турбогенераторів електростанцій.
Маслоуловлювач потужних електричних машин
(2017) Мінко, Олександр Миколайович; Гордієнко, Володимир Юрійович; Грубой, Олександр Петрович; Шевченко, Валентина Володимирівна
Мастилоуловлювач потужних електричних машин належить до важкого електромашинобудування. Мастилоуловлювач, що складається зі звареного металевого корпусу, який має роз'єм по горизонтальній осі, фланці якого сполучаються болтовим з'єднанням. Маслоуловлювач виконаний таким чином, що створює пустотілу кільцеву камеру, доступ до якої наявний на внутрішньому діаметрі мастилоуловлювача. При цьому в нижній точці камери виконаний перший циліндричний отвір, який розташований горизонтально, в стінці, яка примикає до підшипника турбогенератора. На внутрішньому діаметрі корпусу встановлені ущільнювальні гребінці, закріплені в ньому карбуванням і потайними гвинтами. При цьому в нижній частині корпусу між гребінцями виконані циліндричні отвори, які з'єднують зовнішній простір корпусу мастилоуловлювача з його камерою. В запропонованій конструкції корпус виконаний з додатковою камерою, аналогічною основній, яка розташована на стороні маслоуловлювача, протилежній від підшипника турбогенератора. Мастилоуловлювач згаданої конструкції, в якому в бічній стінці нижньої частини додаткової камери виконано другий циліндричний отвір, з'єднуючий її з основною камерою. При цьому в нижній частині основної камери в протилежній стінці виконаний другий отвір більшим діаметром, ніж перший. Використання запропонованої конструкції знизить величину протікання масла, що проходить через гребінці ущільнень мастилоуловлювача, здійснить ефективний відвід масла з міжгребінцевого простору і камер мастилоуловлювача. Мастилоуловлювач потужних електричних машин належить до області електромашинобудування, зокрема до мастилоуловлювачів крупних електричних машин, наприклад турбогенераторів.
Теплообмінник потужних електричних машин
(ДП "Український інститут промислової власності", 2012) Мінко, Олександр Миколайович; Кобзар, Костянтин Олександрович; Гордієнко, Володимир Юрійович; Кузьмін, Віктор Володимирович; Шевченко, Валентина Володимирівна
Теплообмінник потужних електричних машин, наприклад турбогенераторів, містить корпусну раму (стінки та стяжні шпильки), нижню кришку, верхню кришку, охолоджуючі трубки з оребренням, розміщені в шаховому порядку щодо рухомого потоку газу і закріплені в нижній і верхній трубних дошках. Розподіл потоків води здійснюють через складену нижню кришку, за допомогою додаткової трубної дошки, яка має певну кількість отворів, з якими сполучені пучки охолоджуючих трубок декілька більшої довжини, ніж пучки трубок, що з'єднані з проміжною трубною дошкою. Корисна модель належить до області електромашинобудування, зокрема до теплообмінника (газоохолоджувачу, повітроохолоджувачу), потужних електричних машин, наприклад турбогенераторів.
Вузол еластичного кріплення зовнішніх опорних лап
(ДП "Український інститут промислової власності", 2014) Мінко, Олександр Миколайович; Гордієнко, Володимир Юрійович; Грубой, Олександр Петрович; Шевченко, Валентина Володимирівна
Вузол еластичного кріплення зовнішніх опорних лап крупних електричних машин, наприклад турбогенераторів, містить нижню плиту (основу), яка жорстко прикріплена до фундаментних плит болтовим з'єднанням. До основи приєднані пакети еластичних пластин болтовим з'єднанням за допомогою накладок прямокутної форми. Накладки встановлені у місцях сполучення згаданих пластин з нижньою плитою і зовнішньою стінкою корпусу статора. Сполучення пакетів еластичних пластин з корпусом статора здійснюється за допомогою накладок П-подібної форми, що встановлюються на зовнішній стінці корпусу статора болтовим і призонним з'єднанням. Корисна модель належить до області електромашинобудування, зокрема до вузла еластичного кріплення зовнішніх опорних лап крупних електричних машин, наприклад турбогенераторів.