Кафедра "Електричні машини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3886

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/elmash

Кафедра “Електричні машини” була створена в 1921 році одночасно з першим в Україні електротехнічним факультетом у Харківському технологічному інституті. Засновником факультету і кафедри був видатний вчений електротехнік професор Павло Петрович Копняєв. Перший випуск студентів кафедри відбувся у 1924 році. У подальшому, за понад сторіччя, підготовлено понад 3000 інженерів для України та зарубіжжя.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 5 кандидатів технічних наук, 1 доктор філософії; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцентів.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання "Визначення рівня шуму і вібрації електричних машин" та самостійної роботи з навчальної дисципліни "Шум і вібрація електричних машин"
(2023) Шилкова, Лариса Василівна; Дунєв, Олексій Олександрович; Юр'єва, Олена Юріївна
Навчальна дисципліна «Шуми та вібрації електричних машин» надає основні відомості з фізичної, фізіологічної та вимірювальної акустики і розрахункові методи аналізу шуму і вібрації електричних машин. Основним завданням і метою викладання дисципліни є підготовка магістрів за профільним блоком «Електричні машини» освітньої програми «Електромеханіка» спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», одержання майбутніми магістрами теоретичних і практичних знань в області використання методів аналізу шумів та вібрацій електричних машин та шляхів їх усунення. Вивчення навчальної дисципліни базується на освітній програмі підготовки бакалаврів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен навчитися визначати джерела шумів і вібрацій електричних машин, розраховувати, виміряти та усувати вібрації електричних машин, набути знань щодо нових досягнень теорії шумів і вібрацій електричних машин. Контроль теоретичної складової робочої програми, яка освоюється під час самостійної роботи студента, проводиться при перевірці конспектів. Семестровий контроль проводиться у формі екзамену по екзаменаційних білетах відповідно до навчального плану в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою та у терміни, встановлені навчальним планом з урахуванням результатів поточної успішності. Це методичне видання містить програму навчальної дисципліни «Шуми та вібрації електричних машин», контрольні запитання за її розділами, методичні вказівки для виконання розрахункового завдання, а також список джерел інформації, необхідних для її вивчення.
Перспективи застосування високотемпературних надпровідників в електротехнічному обладнанні
(2021) Шевченко, Валентина Володимирівна; Шайда, Віктор Петрович; Шилкова, Лариса Василівна
Дисципліна "Перспективи застосування надпровідності в електромеханіці" дозволяє студентам-магістрантам одержати теоретичні знання в галузі надпровідності (НП), теоретичні та практичні знання в області використання низько- та високотемпературних НП для електротехнічного обладнання (електричних машин і трансформаторів). Для вивчення дисципліни необхідні знання з загальних курсів фізики, теоретичних основ електротехніки, електричних машин, технології виготовлення та діагностики електричних машин і трансформаторів, нормативних документів з обслуговування електрообладнання (ЕО). Під час вивчення дисципліни розглядаються основні положення теорії надпровідності, типи та технологія виготовлення НП; теорій, що пояснюють механізм надпровідності; досягнення світової науки і практики в створенні НП різних типів; технології виготовлення НП; області використання НП різних типів в електромеханіці; основні конструктивні рішення і особливості надпровідникових елементів електрообладнання, турбогенераторів (ТГ) та інших типів електричних машин. Методичні вказівки містять контрольні питання до розділів курсу "Перспективи застосування надпровідності в електромеханіці", назви тем індивідуальних завдань, методичні вказівки і теоретичні дані, які можна використовувати для виконання цих завдань, а також перелік літературних джерел, необхідних для вивчення дисципліни та виконання роботи. У методичних вказівках та в контрольних завданнях використовуються скорочення: ЕМ – електрична машина; ЕО – електрообладнання; НП – надпровідник; НТНП – низькотемпературний надпровідник; ВТНП – високотемпературний над-провідник; БКШ – теорія надпровідності Бардіна – Купера – Шріффера (теорія куперівських пар); ТГ – турбогенератор. Навчальним планом дисципліни "Перспективи застосування надпровідності в електромеханіці" передбачені лекції та самостійна робота з виконання індивідуального завдання. Вивчення курсу закінчується заліком. При виконанні контрольного завдання з дисципліни "Перспективи застосування надпровідності в електромеханіці" потрібно в письмовому вигляді виконати завдання відповідно до варіанта, який для студентів денного навчання слід вибрати за номером у списку журналу академічної групи, а для студентів заочної форми – згідно шифру з залікової книжки. Приклад оформлення титульного аркуша завдань наведено в Додатку А.
Аналіз причин відмов електричних двигунів металургійної галузі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Нагорний, О. А.; Макуха, С. П.; Шилкова, Лариса Василівна; Деменчук, Е. В.
Аналіз режимів роботи трифазного індуктора магнітного поля
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мілих, Володимир Іванович; Шилкова, Лариса Василівна
Експериментальне дослідження фізичної моделі трифазного індуктора магнітного поля в робочому режимі при обробці сипучого матеріалу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мілих, Володимир Іванович; Шилкова, Лариса Василівна
Представлена фізична модель трифазного індуктора магнітного поля з циліндричною робочою камерою для проведення його експериментального дослідження в робочому режимі. Надано кадр з відзнятого відео, який підтверджує, що феромагнітні елементи певної форми в робочому режимі орієнтуються за силовими лініями магнітного поля при його обертанні. Показано залежності електричних величин індуктора у усталеному робочому режимі залежно від об’ємного коефіцієнта заповнення камери феромагнітними елементами. Надано фотографії сипучого матеріалу до та після його обробки в індукторі. Запропоновано практичні рекомендації, які можуть бути враховані при проведенні подальших уточнюючих експериментальних досліджень.