У статті розроблено методичні положення ідентифікації вектору розвитку системи внутрішньофірмового трансферу технологій господарюючого суб’єкта передбачає реалізацію низки етапів: формування системи індикаторів внутрішніх можливостей розвитку системи трансферу технологій, визначення найважливіших серед цих показників для конкретного підприємства на підставі побудови нелінійних багатофакторних регресійних моделей, визначення загального вектору розвитку системи трансферу технологій підприємства за допомогою порівняння внутрішніх можливостей її розвитку та рівня сприятливості зовнішнього середовища.
