(ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", 2022) Абрамов, Федір Володимирович
У статті досліджуються стратегії, що дозволяють великим гравця-маніпуляторам успішно протидіяти загрозі прийняття формальних правил, що обмежують обрану ними діяльність. Встановлено, що зниження ступеня суспільного занепокоєння, як стратегія уникнення запровадження обмежувальних формальних правил, характеризується найнижчою ефективністю з усіх стратегій до яких може вдатися великий гравець. Більшим рівнем ефективності характеризується такі стратегії, як: стратегія лобіювання та стратегія підвищення рівня суспільного занепокоєння. Визначено, що стратегія підвищення рівня суспільного занепокоєння може бути застосована великим гравцем у випаду якщо занепокоєння населення досягає такого рівня, за якого створюються умови, що є сприятливими для маніпулювання суспільними настроями. Натомість застосування стратегії лобіювання є виправданим у випадку низького рівня суспільного занепокоєння. Показано, що для попередження відволікаючого маніпулювання найбільш ефективними є такі заходи, як: політика комплексного розв'язання загальної проблеми та заходи з підвищення освіченості суспільства.
