Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу "Фізіологія людини"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Васьковець, Людмила АнтонівнаМетодичні матеріали передбачають можливість проведення студентом самоконтролю. Самостійна робота студента виконується у вільний від занять час. Контроль за її виконанням відбувається під час консультацій викладача за даним курсом. «Фізіологія людини» – дисципліна, що вивчає закономірності функціонування організму людини та його складових частин у їхній єдності й взаємозв’язку з навколишнім середовищем.Документ Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу "Виробнича санітарія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Васьковець, Людмила АнтонівнаДокумент Методичні вказівки до практичної роботи "Вибір засобів нормалізації мікроклімату та теплозахисту працюючих" з дисципліни "Виробнича санітарія"(ФОП Панов А. М., 2021) Васьковець, Людмила АнтонівнаДослідження метеорологічних умов виробничих приміщень є важливою частиною оцінки умов праці на робочих місцях. Параметри мікроклімату, впливаючи на тепловий баланс організму з навколишнім середовищем, чинять безпосередню дію на стан організму працівника, його працездатність. Вони залежать від характеру технологічних процесів, умов повітряобміну у приміщенні, погодних та кліматичних особливостей зовнішнього середовища, періоду року, доби та ін. Інформація про показники мікроклімату необхідна для вирішення наступних завдань безпеки праці: – оцінки умов праці працівників та атестації робочих місць; – складання характеристик професій; – вивчення функціонального стану працівників за різних метеорологічних умов та розробки заходів щодо оздоровлення виробничого середовища; – впровадження профілактичних заходів запобігання професійним захворювання та травматизму на виробництві; – обґрунтування застосування засобів нормалізації несприятливого мікроклімату та теплозахисту; – вивчення причин захворюваності та травматизму працюючих на виробництві (у цеху, ділянці тощо); – санітарно-гігієнічної оцінки нових технологічних процесів, механізмів, установок та ін. виробничого обладнання; – при відбиранні проб повітря для аналізу на вміст шкідливих речовин та пилу (з метою приведення відібраного об’єму повітря до стандартних умов); – оцінки ефективності вентиляції та інших санітарно-технічних пристроїв і оздоровчих заходів. Мета роботи: ознайомитися з принципами нормування та оцінювання мікрокліматичних умов виробничого середовища, навчитися обирати відповідні засоби нормалізації мікроклімату і теплозахисту працюючих.Документ Методичні вказівки до лабораторної роботи "Дослідження виробничого шуму" з дисципліни "Основи професійної безпеки та здоров'я людини"(ФОП Панов А. М., 2021) Древаль, Олександр Миколайович; Мезенцева, Ірина Олександрівна; Васьковець, Людмила АнтонівнаШум є одним з провідних шкідливих факторів виробничого середовища, який викликає професійну нейросенсорну приглухуватість у працівників різних професійних груп. У структурі професійних захворювань в Україні хвороби слуху займають третє місце – 14,9 % від загальної кількості діагнозів. Надмірний шум знижує продуктивність та якість праці: збільшення шуму від норми на 25 дБ знижує продуктивність праці на 20–25 %, призводить до збільшення браку на 12,5 %. Крім того, шум є опосередкованою причиною виробничого травматизму. Боротьба з шумом є складною технічною і гігієнічною проблемою безпеки праці та має важливе соціально-економічне значення. Мета роботи – ознайомлення з основними поняттями про виробничий шум, нормуванням та методами боротьби з ним, набуттям практичних навичок вимірювання шуму (у тому числі, від кількох джерел), розрахунку та експериментального дослідження звукоізолюючих властивостей захисних конструкцій.Документ Методичні вказівки до лабораторної роботи "Визначення запиленості атмосферного повітря"(ФОП Панов А. М., 2020) Васьковець, Людмила Антонівна; Євтушенко, Наталія Сергіївна; Твердохлєбова, Наталя ЄвгеніївнаЯкість атмосферного повітря характеризує придатність для життєдіяльності живих організмів хімічних, фізичних та біологічних факторів повітряного середовища. Зміна складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища свідчить про його забруднення та погіршення якості. Мета роботи – ознайомитися з принципами оцінювання пилового забруднення атмосферного повітря, методами і приладами вимірювання його рівнів; засвоїти ваговий метод визначення запиленості повітря; провести експериментальне визначення вмісту пилу в повітрі.Документ Методичні вказівки до лабораторної роботи "Оцінка якості атмосферного повітря населених місць" з дисципліни "Екологія"(ФОП Панов А. М., 2020) Васьковець, Людмила Антонівна; Мовмига, Наталія Євгенівна; Євтушенко, Наталія СергіївнаМета роботи – набуття практичних умінь щодо визначення вмісту шкідливих речовин у атмосферному повітрі та оцінювання ризику забрудненого повітря для здоров’я людини. Терміни, вживані в роботі, та їх визначення, наведені у довідковому додатку А.Документ Методичні вказівки до лабораторної роботи "Екологічна оцінка якості вод"(ФОП Панов А. М., 2020) Васьковець, Людмила Антонівна; Березуцький, Вячеслав ВолодимировичУкраїна – одна з найменш забезпечених водою європейських держав: на одного її мешканця припадає близько 1 тис. м3 води на рік. У той час за оцінкою ООН мінімальний рівень водозабезпеченості становить 1,7 тис. м3 на рік на 1 людину. Гостро стоїть проблема попиту не тільки на кількість води, а і на її якість. Стан водних ресурсів у багатьох регіонах країни оцінюється як кризовий. Основними факторами, що впливають на якість поверхневих вод є надходження забруднюючих речовин зі зворотними водами підприємств і комунальних господарств та поверхневий стік із забудованої території населених пунктів. Розуміння якості води має два аспекти: екологічний та водогосподарський. Поняття екологічної якості води ґрунтується на тому, що якість природної води є результатом функціонування водних екосистем і вона є життєвим середовищем водних організмів. У водогосподарському розумінні якість води – ресурс для галузей економіки, що є придатним або не придатним за своїм складом та властивостями для окремих видів водокористування. З огляду на ці підходи до якості води, систему оцінки та класифікації якості водних об’єктів поділяють на 3 основні групи: екологічну, санітарно-гігієнічну та водогосподарську. Головне призначення екологічної оцінки і класифікації – охорона водних екосистем від антропогенного тиску, поліпшення їх стану шляхом здійснення водоохоронних заходів, збереження біологічного різноманіття водних об’єктів; у санітарно-гігієнічній групі – охорона здоров’я громадян; у водогосподарській групі – задоволення вимог різноманітних галузей економіки. Групу водогосподарських класифікацій та нормативів оцінки якості води у свою чергу також поділяють на 3 підгрупи: для потреб рибного господарства, промисловості та сільського господарства. Екологічна оцінка якості поверхневих вод здійснюється із застосуванням «Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями». Вона ґрунтується на вітчизняному та світовому досвіді класифікації та оцінки якості поверхневих вод в екологічному аспекті, а також враховує нові вимоги ЄС та ООН стосовно поліпшення якості води. Мета роботи набути практичний досвід екологічного оцінювання якості вод водних об’єктів.Документ Методичні вказівки до лабораторної роботи "Визначення токсичності ґрунту"(ФОП Панов А. М., 2020) Березуцький, Вячеслав Володимирович; Васьковець, Людмила АнтонівнаҐрунти - це верхній шар континентальної кори. Вони є складним органомінеральним утворенням, що виникло внаслідок перетворення поверхневого шару літосфери (материнських гірських порід) під сумісним впливом кліматичних умов і живих організмів. У різних кліматичних і геолого-географічних умовах ґрунти мають різну потужність від 15–20 см до 2–3 м. Це важливіший природний ресурс будь-якої держави, що впливає на її економіку. В Україні із 60,3 млн га земель держави близько 42 млн га становлять сільгоспугіддя. Погіршення стану ґрунтів відбувається насамперед через їх хімічне, радіаційне та енергетичне забруднення. Так, загальна площа техногенно забруднених угідь в Україні, які вже не можуть використовуватися для виробництва сільскогосподарської продукції, становить 0,2 % від загальної площі країни. Забруднення ґрунту хімічними речовинами призводить до змін його фізико-хімічних і агрохімічних властивостей, порушення рівноваги між окремими компонентами, до їх пошкодження. Це негативно впливає на ґрунтові організми, зменшуються врожаї та погіршується їх якість. Для оцінювання екологічної небезпеки забруднення ґрунтів усе більша увага надається біологічним методам, зокрема біотестуванню. Завдяки простоті, оперативності й доступності воно отримало широке визнання в усьому світі.Документ Методичні вказівки до лабораторної роботи "Визначення токсичності води"(ФОП Панов А. М., 2020) Васьковець, Людмила Антонівна; Березуцький, Вячеслав Володимирович; Максименко, Олена АркадіївнаЗростання маштабів господарської діяльності збільшує антропогенний вплив на довкілля та викликає негативні зрушення у природному середовищі. Вода водних об’єктів при цьому зазнає найбільш суттєвих змін хімічного складу та якості. Основними причинами її забруднення є скиди у водні об’єкти неочищених та недостатньо очищених виробничих та побутових стічних вод, поверхневих вод із забудованих територій і сільгоспугідь, а також ерозія ґрунтів на водозабірній площі. За результатами узагальнення даних державного обліку водокористування частка забруднених у загальній кількості скинутих вод у водні об’єкти в середньому по Україні досягає 20,3 %. Найбільший їх відсоток спостерігається у Північному – 30 % і Центральному – 27,4 % регіонах. Водні об’єкти України забруднені переважно сполуками азоту та фосфору, нафтопродуктами, важкими металами, фенолами, сульфатами, поверхневоактивними речовинами. Так, у 2014 р. разом із стічними водами у поверхневі води було скинуто 1629 тис. т водорозчинних солей, 437,6 тис. т сульфатів, 451,4 тис. т хлоридів, 11,2 тис. т. нітритів, 46,5 тис. т нітратів, 6,3 тис. т. азоту амонійного. Забруднюючі речовини, які надходять у водні об’єкти, і в невеликих кількостях викликають порушення нормальної життєдіяльності організмів, належать до токсичних. Внаслідок чого водне середовище набуває токсичних властивостей і спричиняє захворювання або загибель водних організмів. Це приводять до деградації водних екосистем, створюється загроза для здоров’я людей. Для визначення токсичних властивостей води широко використовуються методи, що ґрунтуються на реєстрації реакції живих організмів на присутність у воді небезпечних сполук. Найбільш поширеним серед них є метод біотестування на дафниях. Мета роботи – набути практичного досвіду визначення токсичності води методом біотестування на дафніях.Документ Методичні вказівки до лабораторної роботи "Вибір і застосування засобів пожежогасіння для різних об’єктів"(ФОП Панов А. М., 2020) Васьковець, Людмила Антонівна; Бондаренко, Тамара СтепанівнаВ Україні протягом останніх років спостерігається зростання кількості пожеж і прямих матеріальних збитків від них. Досягає значних величин число загиблих і травмованих на пожежах. За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) на об’єктах суб’єктів господарювання та в населених пунктах щорічно фіксується 80–96 тис. пожеж, гине до 2 тис. людей і більше як 1,5 тис. травмуються. Матеріальні збитки перевищують 10 млрд грн, у тому числі прямі збитки – понад 2 млрд грн. Результати проведеного фахівцями Українського науково дослідного інституту цивільного захисту моніторингу стану пожеж в Україні за даними масивів карток обліку пожеж територіальних органів ДСНС вказують на сталі тенденції щомісячного зростання основних показників статистики пожеж в Україні. За підрахунками фахівців у нашій країні у середньому за добу відбувається 254 пожежі, гине 6 людей, 4 отримують травми, вогонь знищує 73 будинки та 12 одиниць техніки. Показник загибелі людей на 100 тис. населення на Україні становить – 4,5, у США – 0,3, Великобританії – 0,2, Франції та Нідерландах – 0,1, у Білорусії – 9,8. Отже, проблема боротьби з пожежами набуває все більшої актуальності. Особливо гострою вона є на підприємствах та організаціях з великою кількістю людей.