Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив режиму електролізу на кількісний і фазовий склад покривів Fe–Co–W(Mo)(Український державний хіміко-технологічний університет, 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина ЮріївнаДосліджено вплив природи на кількісний і фазовий склад і морфологію покривів Fe–Co–W(Mo), осаджених з цитратних електролітів на основі ферум (ІІІ). Показано, що вміст заліза в покриві Fe–Co–W збільшується з 50 до 60 ат.% з підвищенням густини як постійного, так і імпульсного струму, а покриви Fe–Co–Mo збагачуються молібденом. Застосування імпульсного струму сприяє зростанню атомної частки молібдену від 9-11 до 12-15 ат.% і зниженню вмісту кобальту від 36-38 до 28-29 ат.%. Сумарний відсоток легувальних компонентів є максимальним 53-55 ат.% при густині струму 5 А/дм² і співвідношенні тривалості імпульс/пауза (10-20) мс/10 мс. Вихід за стумом сплавів знижується з густиною постійного струму від 45% до 30%, але використання імпульсного режиму сприяє зростанню виходу за струмом до 75%. Поверхня покриттів Fe–Co–W(Mo), осаджених імпульсним струмом, стає більш рівномірною за розподілом сплавотвірних компонентів, а кількість Оксигену в сплава суттєво знижується. Встановлено, що покриви Fe–Co–W(Mo), одержані в імпульсному режимі, містять фази кристалічних W, Mo та інтерметалідів Fe₂W, на відміну від осаджених постійним струмом.Документ Керування складом і властивостями бінарних і тернарних електролітичних вольфрамвмісних покривів(НТУ "ХПІ", 2019) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Яр-Мухамедова, Гульмира ШарифівнаВстановлено вплив режимів електролізу на склад і морфологію поверхні бінарних Co(Fe)-W і тернарних Fe-Co-W сплавів. Доведено, що нанесені в імпульсному режимі покриви бінарними сплавами відрізняються більш рівномірним розподілом компонентів по поверхні, меншим вмістом оксигену і глобулярною морфологією. Це пояснюється особливостями електрокристалізації сплавів в умовах нестаціонарного електролізу: під час імпульсу відбувається відновлення Fe3+до Fe2+, а оксовольфраматів – до оксидів вольфраму у проміжному ступені окиснення. В період паузи реалізуються процеси адсорбції реагентів, відновлення Fe2+ до металічного стану, хімічного відновлення проміжних оксидів вольфраму ад-атомами гідрогену та хімічна реакція вивільнення лігандів. Застосування імпульсного струму дозволяє осаджувати тернарні Fe-Co-W з більш рівномірною поверхнею і розширити діапазон вмісту тугоплавкого компоненту в сплаві, а вихід за струмом процесу підвищується практично вдвічі до 70 – 75 % порівняно із гальваностатичним. Показано, що за фазовим складом бінарні покриви є твердими розчинами вольфраму в α-Fe або α-Co, тоді як тернарний Fe-Co-W є аморфно-кристалічним і містить фази інтерметалідів Co7W6 і Fe7W6, а також α-Fe та цементиту Fe3C. Доведено можливість керування складом і морфологією поверхні вольфрамвмісних покривів із залізом та/або кобальтом застосуванням різних режимів та параметрів електролізу – постійного та імпульсного струму з варіюванням густини струму, тривалості імпульсу/паузи. Імпульсний електроліз сприяє підвищенню вмісту тугоплавкого компоненту та ефективності електролізу. Електролітичні сплави переважають за мікротвердістю основу зі сталі у 3–4 рази, причому підвищення вмісту вольфраму забезпечує підвищення механічних характеристик, за рахунок утворення інтерметалідів та аморфної структури покривів. За показниками покриви сплавами Co(Fe)-W і Fe-Co-W можуть ефективно використовуватись для зміцнення поверхонь зі сталі та чавуну, а також у ремонтних технологіях для відновлення спрацьованих деталей з наданням поверхні підвищених фізико-механічних властивостей