Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Документ Переклад безеквівалентної лексики на матеріалі казок братів Грімм(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Гаврилова, Ірина Миколаївна; Атанасова, О. А.Стаття присвячена дослідженню поняття безеквівалентної лексики німецької мови. У роботі була розкрита проблема існування безеквівалентної лексики в німецькій та українській мовах. Також було з’ясовано, що безеквівалентна лексика відображає національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, називає такі поняття та явища у сфері певної культури, які не властиві іншим. Спостереження доводять, що безеквівалентна лексика як складник образності тексту створює емоційно-експресивний підтекст, пов’язаний з ідеоетнічним компонентом значення, яке висувається у смисловій ієрархії твору, є своєрідною функціонально-смисловою домінантою тексту. Робота яскраво показує, що проблема перекладу безеквівалентної лексики є глобальною, оскільки народи щодня обмінюються культурами, власними надбаннями. Проте кожна культура має свої характерні риси, те, чим вона відрізняється від іншої. Були проаналізовані класифікації та роботи Кочергана, Влахова, Флорина, Волошиної та багатьох інших лінгвістів, які досліджували явище безеквівалентності, відсутності еквівалентна у мові перекладу. Аналіз показав, що складність полягає у правильному виборі методу перекладу. У дослідженні автори спиралися на класифікацію Бархударова, який виділяє такі методи: транскрипція і транслітерація, калькування, описовий переклад, наближений переклад і лексичні трансформації, які включають додавання, вилучення, заміну та контекстуальну заміну (конкретизацію, генералізацію та антонімічний переклад). Теоретична частина була підкріплена аналізом казок братів Грімм німецькою мовою та їх перекладів українською мовою. Це дало змогу дійти висновку, що такі тексти містять лексику, яка дійсно відображає національну специфіку і колорит німецької мови, але з її перекладом є певні труднощі, оскільки в українській мові ці еквіваленти відсутні. Аналізи перекладів Сакидона, Веденського, Воробйової та Кроткевича показали, що знайти по справжньому влучний переклад є основною проблемою. Найвдаліші переклади були запропоновані Сакидоном. Висновком роботи є той факт, що безеквівалентна лексика існує в усіх мовах. Для того, щоб зробити правильний переклад, необхідно перевірити, чи існує поняття, позначене іншомовним словом, у мові перекладу; проаналізувати значення, яке несе це поняття; підібрати спосіб перекладу із існуючих, який більш повно і точно відтворить це поняття; правильно передати не лише форму, але й значення слова, зберігши не тільки колорит, а й національну специфіку