Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Історія гірництва. Розділи 6-7(Видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир СтефановичДокумент Історія гірництва. Розділи 8-9(Видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир СтефановичДокумент Історія гірництва. Розділи 1-5(Видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир СтефановичДокумент Питання пріоритету відкриття Донецького вугільного басейну в енциклопедичних статтях різних часів(Наукове товариство ім. Шевченка, 2023) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир СтефановичДокумент Хто і коли відкрив Донецький вугільний басейн: інформаційна війна на Донбаському фронтирі(Ukrainian Center for Cultural Studies, 2022) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир Стефанович; Білецький, Віталій ВолодимировичУ статті автори порушують актуальне питання історичних фальсифікацій, розглядаючи їх як елемент інформаційної війни. Застосовуючи історіографічний метод та інтерпретуючи факти створення історичної дезінформації як маніпуляцію суспільною свідомістю, вони презентують конкретний кейс історичних досліджень про відкриття Донецького вугільного басейну. Відтак зроблено огляд наукової та енциклопедичної літератури Росії, СРСР та України, присвяченої висвітленню цього питання; уведено в науковий обіг архівні історичні документи, які показують реальну картину відкриття вугілля на Донбасі; відстежується маніпулятивний дискурс впливу на масову свідомість з метою створення міфологічного наративу про «російськість» Донбасу. Доведено, що фальсифікації Росії та СРСР щодо історії першовідкриття вугілля на Донбасі тривають практично протягом усього часу промислового освоєння регіону і до сьогодні, є прикладом інформаційної війни проти України. Оприлюднені авторами архівні історичні документи однозначно вказують, що офіційними першовідкривачами вугільних родовищ на Донбасі були інші історичні персони, аніж ті, про яких пише російська та радянська наукова та енциклопедична література, і вони мають українське походження. Визначено типові для маніпуляції масовою свідомістю способи поширення міфологічного наративу та їх актуалізацію під час російсько-української війни.Документ Використання українських енциклопедичних видань у практиці медіадидактики (на прикладі "Гірничої енциклопедії")(2022) Білецький, Володимир Стефанович; Гайко, Геннадій Іванович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаДокумент Розвиток давнього гірництва в Україні(Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка, 2022) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир СтефановичУ статті комплексно розглядаються питання розвитку гірничої справи на території давньої України. Зокрема, в рамках первісного гірництва, описаний Донецький гірничо-металургійний центр доби пізньої бронзи, гірництво й металургія кімерійців, скіфів, ранніх слов’ян. Проаналізовано періоди Київської Русі, Литовсько-Польського періоду, Гетьманської України. Робиться висновок, що гірництво, металургія й металообробка з давніх часів були одним зі значимих промислів населення України, фіксуються вже в часи культурної спільності Кукутень-Трипілля й мають протягом тисячоліть сталу й розвинену традицію. Найбільш значимою й успішною виробничою діяльністю, яка завжди зберігалася на землях України, попри рух племен і народів, був залізоробний промисел, успадкований від давніх народів і розвинутий слов’янами. Він посів чільне місце в промислах України-Руси.Документ Оцінювання екологічних ризиків розвитку підземної транспортної інфраструктури методом BOCR(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2021) Панкратова, Наталія Дмитрівна; Недашківська, Надія Іванівна; Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир СтефановичПроаналізовані характерні екологічні та техногенні загрози міському середовищу. Розглянуто пріоритетні для безпеки людини і суспільства задачі мінімізації екологічних і техногенних ризиків в умовах швидко зростаючих мегаполісів. Оцінено можливості підземних споруд взяти на себе функції найбільш небезпечних та ризикованих поверхневих об’єктів і комунікацій. Побудовано моделі підтримки прийняття рішень для оцінювання альтернатив трас автомобільних тунелів у місті Києві. Розкрито методику й проведено оцінювання моделей розвитку підземної транспортної інфраструктури столиці методом BOCR (критерії доходів, можливостей, витрат і ризиків). Розглянуто задачу оцінювання пріоритетності моделей (альтернативних варіантів) розвитку підземної інфраструктури міста, яка характеризується умовами унікальності, можливої неповноти, неточності, нечіткості вхідної інформації. При цьому використано результати експертного оцінювання об’єктів. Розраховано агреговані за мережею параметрів пріоритети альтернатив для трас тунелів м. Києва і обґрунтовано доцільну послідовність їх будівництва за критеріями зниження екологічних і техногенних ризиків урбанізованого простору. Зокрема, застосування методу BOCR дозволило вибрати найбільш пріоритетну альтернативу – тунель №5 за Генеральним планом розвитку Києва до 2025 року. Метод є гнучким, за його допомогою можуть бути оцінені будь-які інші території (траси) потенційного підземного будівництва у великих містах. Отже, практичне значення роботи полягає в створенні й апробації універсальної методики, що дає інвесторам і міським державним адміністраціям ефективний інструментарій оцінки першочерговості будівництва об’єктів підземної інфраструктури для регулювання міського розвитку з метою підвищення екологічних стандартів і безпеки життєдіяльності мегаполісів.Документ Українська гірнича термінологія: сторінки поступу(ПП "Технологічний центр", 2021) Білецький, Володимир Стефанович; Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Віталій ВолодимировичДокумент Розвиток української термінології й енциклопедичної справи(Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", 2015) Білецький, Володимир Стефанович; Бондаренко, Володимир Ілліч; Гайко, Геннадій ІвановичРозглянуто процес формування термінологічної бази з різних галузей знань, зокрема з геології та гірництва, та розвиток систематизації фахової української мови.