Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Публікація Наукова термінологія у сучасній публіцистиці: особливості застосування(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Писарська, Наталія Віталіївна; Гомон, Андрій Михайлович; Заверющенко, Микола ПетровичСтаття присвячена дослідженню специфіки застосування наукової термінології у публіцистичному дискурсі. Метою роботи є практичне виявлення особливостей використання термінів із різних наукових сфер (в основі – матеріали вітчизняних ЗМІ). На прикладі лексики із мас-медіа показано, яким чином наукова термінологія займає особливу нішу у вітчизняних терміносистемах та журналістських публікаціях. Методологія дослідження базується на використанні описового, дедуктивного методів і методу систематизації та дефінування. Запропоновано легальні визначення «публіцистичного стилю» і «публіцистики», окреслено мету та сферу використання. Систематизовано підходи до розуміння публіцистики через тріаду літературного напрямку, світоглядної публіцистики та журналістики. Визначено низку мовних і стильових особливостей публіцистики, які відмежовують публіцистичний стиль від інших видів дискурсу. Наведено класифікаційні підходи до вживання термінологічної лексики у журналістських текстах (за сферою використання та за походженням наукової термінології). Запропоновано для огляду найбільш поширені способи усунення нерозуміння читачем нових або рідкісних понять (розгорнуте тлумачення, орфографічні та лексичні способи). Більш детально розкрито проблематику застосування у журналістських текстах новітніх термінів, які ще не зафіксовані і не набули академічного статусу в словниках та енциклопедіях, трактуються кардинально по-різному в різних контекстах і наукових дискурсах. Підведено підсумки та в якості перспектив подальших наукових пошуків запропоновано подальше вивчення питання щодо типологізації помилок у перекладі наукових термінів із використанням онлайн-ресурсів.Публікація Термінологічна лексикографія як комплексна наука(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Чернявська, Світлана Миколаївна; Писарська, Наталія Віталіївна; Гомон, Андрій МихайловичСтаття присвячена дослідженню концепту термінологічної лексикографії, її теоретичному аналізу як комплексної науки. Актуальність теми обумовлена стрімким зростанням кількості специфічної лексики, яка поповнює перелік вітчизняної термінології у різних сферах людської діяльності. Мета дослідження полягає в аналізі термінологічної лексикографії як окремої системи та окресленні повноцінного спектру використання її потенціалу. Методологічною основою роботи є сукупність загальновизнаних у філології методів, а саме: об’єктивності, описовий, формально-логічний, системно-структурний, порівняльний та інші загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Співставлено категорії "лексикографії" та "термінології", запропоновано визначення термінологічної лексикографії. Окреслено суб’єктне коло, на яке орієнтована термінологічна лексикографія як наука та дисципліна. Встановлено визначальні риси спеціалізованих термінологій. Визначено роль стандартизації та перелік стандартів, під які підпадає діяльність по формуванню, укладанню, систематизації термінологічних словників. Наголошено, що об’єктом термінологічної лексикографії виступає галузевий словник, тоді як предметом – прийоми та методологія їх вироблення й укладання. На прикладі різних видів термінологічних словників встановлено структурні особливості подачі матеріалу. Продемонстровано, яким чином термінологічна лексикографія пов’язана із іншими видами наук, зокрема, із мовознавством, інформатикою, термінознавством. Відображено зв’язок даної сфери наукового пізнання із комп’ютерними технологіями та сучасними цифровими рішеннями. Тезисно відмічено основні проблеми термінологічної лексикографії і загальні підходи до їх врегулювання. В якості перспектив подальших наукових розвідок запропоновано до огляду тему парсинга тексту багатомовного тлумачного термінологічного словника.Документ Специфіка вживання наукових термінів у сучасній художній прозі(Міжнародний гуманітарний університет, 2022) Гомон, Андрій Михайлович; Заверющенко, Микола Петрович; Писарська, Наталія ВіталіївнаСтаття присвячена загальному огляду проблематики розвитку сучасної української терміносистеми. Окрім питання поширення англіцизмів, у роботі наголошено на затермінологізованості (перенасиченості) наукового простору спеціалізованою лексикою. Зазначено, що розвиток культури творення наукових робіт має зводитися до розумного співвідношення загальномовної, загальнонаукової та спеціальної термінологічної лексики. Наголошено на загальній тенденції розширення ореолу застосування наукових термінів, включаючи сучасну художню літературу. Виокремлено та проілюстровано причино-наслідковий зв’язок використання термінології в українській прозі. У першу чергу, йдеться про випадки відсутності іншого відповідника на позначення предметів, явищ, процесів; індивідуалізацію і типізацію мови героїв твору (в т. ч. для визначення його професійної приналежності); а також випадки виконання певної стилістичної функції (переносне значення, фразеологічна одиниця чи зрощення). На прикладі зразків поезії, продемонстровано як іменники-професіоналізми використовуються для створення ланцюга асоціативних вражень. Детально вивчено малу прозу Івана Франка на предмет наявності у ній юридично-адміністративних та виробничих термінів. У резолютивній частині підсумували, що механізм художньо-образного вживання у прозі слова та терміну не має принципової різниці, але якщо у науковому стилі термінологічна лексика є основним елементом і виконує лише номінативну функцію, то в художній мові термін реалізує одразу номінативно-описову та художньо-образну функції з метою відтворення виробничого колориту, трудової діяльності персонажів, створення мовної характеристики героїв. В якості перспективи подальших наукових розвідок запропоновано більш детально розкрити питання особливостей застосування наукової термінології у публіцистичних текстах.Документ Специфіка вживання англомовних економіко-технічних фразем у діловій комунікації(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Писарська, Наталія Віталіївна; Гомон, Андрій Михайлович; Заверющенко, Микола ПетровичСтаття присвячена аналізу основних тенденцій використання у діловій комунікації англомовних фразеологізмів. Наголошено на проблематиці, яка зводиться до відсутності єдиного класифікаційного підходу та орієнтовного розуміння обсягу загальної кількості фразем. Виокремлено три основні групи ідіом за критерієм семантичної неподільності термінів-фразеологізмів. На основі статей економіко-технічного спрямування, які містяться у різних випусках "The Washington Post", "The New York Times", "The Times", "The Guardian", методом рандомної вибірки визначено перелік лексем, які найчастіше використовують у публіцистичному і діловому мовленні. Як окремий аспект дослідження визначено питання інтеграції неологізмів до англомовних фразем-термінів. З’ясовано, що найбільшу кількість ідіом у англомовний офіційно-діловий дискурс вводять математичні науки, транспортна справа, фізика. Фразеологічні одиниці із зоонімами є не менш рідкісним явищем у економіко-технічному дискурсі, адже досить часто такі одиниці відображають поведінку суб’єктів економічної діяльності. Окреслено проблематику калькулювання та визначення допустимих норм такого методу перекладу. Встановлено, що вагома частина фразем у діловій комунікації містить гендерний компонент. На основі зазначеного, прослідковано тенденції до вживання фемінітивів та маскулінітивів. Наведено приклади фразеологізмів, які позбавлені емоційного забарвлення, проте зустрічаються у діловій комунікації спеціалістів, що займаються "точними науками". Підсумовано, що перенасиченість ділового мовлення штампами і стандартними кліше є логічним результатом того, що офіційному спілкуванню властива певна безособовість і шаблонність.