Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
94 результатів
Результати пошуку
Документ Технологічна переробка полімерних відходів у рідкі палива або їх компоненти(Державний біотехнологічний університет, 2024) Шевченко, К. В.; Григоров, Андрій БорисовичДокумент Поліфункціональні присадки до паливно-мастильних матеріалів(ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)", 2021) Троценко, О. В.; Григоров, Андрій Борисович; Назаров, В. М.; Жарова, О. В.В статті розглянуто можливість підвищення рівня експлуатаційних властивостей паливномастильних матеріалів за рахунок використання поліфункціональних присадок. Враховуючи вартість присадок, умови їх застосування та широкий спектр властивостей, які вони надають паливно-мастильним матеріалам, цей шлях на сьогоднішній день можна вважати найбільш перспективним у порівнянні з закупівлею якісної нафтової сировини та тотальним переоснащенням існуючого виробництва. Запропоновано класифікувати поліфункціональні присадки до паливно-мастильних матеріалів за властивостями, які вони проявляють, та ступенем цих властивостей. Така класифікація дозволяє здійснювати підбір збалансованого пакету присадок до паливно-мастильних матеріалів, збільшувати обсяги їх виробництва (в середньому пакет присадок складає біля 10 % за масою) та знизити собівартість товарного продукту. Для контролю та упорядкування обігу паливно-мастильних матеріалів, а також з метою запобігання їх фальсифікації (особливо при виробництві брендованих сортів паливномастильних матеріалів преміум класу), запропоновано використовувати барвники, котрі, завдяки їх властивостям, можна розглядати як поліфункціональні присадки / компоненти. Серед усіх речовин, на базі яких наразі виробляються промислові барвники широкого призначення, найперспективнішими є азобарвники. Це пов’язано, насамперед, з широким спектром властивостей, котрі проявляють ці речовини: антиокиснювальні, біоцидні, миючо-диспергуючі, захисні, протизносні. Спираючись на проведений аналіз інформації, що присвячена використанню барвників у паливно-мастильних матеріалах, є можливим розширення існуючої гами барвників за рахунок використання діазосполук, які мають стійкий колір, що він у залежності від структури сполуки коливається від жовтого до пурпурово-червоного. У статті показано, що завдяки здатності надавати колір та проявляти інші корисні властивості, притаманні азосполукам, ці речовини можна розглядати як перспективні з точки зору використання в якості поліфункціональних присадок при виробництві паливно-мастильних матеріалів.Документ Використання опалого листя у виробництві паливних брикетів(ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)", 2021) Григоров, Андрій Борисович; Токарев, М. О.; Поліщук, М. Ю.; Жарова, О. В.У статті розглянуто можливість отримання паливних брикетів – альтернативного біопалива на основі опалого листя (використовувалися такі породи дерев як дуб і кльон) та крохмалю. Останній застосовувався як зв’язуючий матеріал. Використання 10-30 % за масою крохмалю дозволило виготовляти брикети на гвинтовому пресі під тиском до 15 МПа. Процес отримання паливних брикетів з опалого листя та крохмалю включав у себе наступні послідовні стадії: збір сировини, її підготування та усереднення, перемішування, пресування та сушка. Отримувані брикети досліджували з точки зору придатності до застосування. На стадії дослідження спершу оцінювався зовнішній вигляд отриманих брикетів, а далі визначалася їх щільність (ρ, кг/м3), міцність (Р, МПа), робоча теплота згоряння (Q, МДж/кг) та визначалися оптимальні умови зберігання. Оцінювання зовнішнього вигляду показало, що правильну геометричну форму мали ті брикети, в яких масовий вміст крохмалю знаходився в інтервалі 20-25 % від маси листя. Встановлено, що максимальне значення щільності брикету (580 кг/м3) та міцності на стискання (4,8 МПа) спостерігається у тих паливних брикетах, в яких містилося 25 % крохмалю (за масою). Тобто цю концентрацію можна вважати оптимальною для даної технології виробництва паливних брикетів. При цьому, зі збільшенням вмісту крохмалю у паливному брикеті відбувалося і збільшення його робочої теплоти згоряння, яка при вмісті крохмалю на рівні 25 % за масою складала 17,8 МДж/кг. Встановлено, що вплив температури (зберігання при 80 °С продовж 6-ти год.) або перепадів температури (від -10 до 25-30 °С) практично не впливають на зовнішній вигляд і властивості паливних брикетів, отриманих з опалого листя. А перебування брикету у вологому середовищі, навпаки, призводить до його набухання, та, внаслідок цього, до погіршення споживацьких властивостей.Документ Визначення полімерної сировини для виробництва моторних палив(Житомирський державний університет ім. Івана Франка, 2022) Чернявський, Андрій Володимирович; Григоров, Андрій БорисовичДокумент Ідентифікація нафтопродуктів(Baltija Publishing, Poland, 2021) Троценко, О. В.; Григоров, Андрій БорисовичДокумент Використання вторинних полімерів в виробництві автомобільного бензину(Scientific Publishing Center "Sci-conf.com.ua", 2022) Чернявський, Андрій Володимирович; Григоров, Андрій БорисовичДокумент Технологія отримання декарбанізованого моторного палива(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Чернявський, А. В.; Григоров, Андрій БорисовичThe technology that allows to obtain partially decarbonized motor fuel is presented. This technology is implemented by two-stage catalytic pyrolysis, with pyrolysis and synthesis reactions taking place at the first stage of the process, and hydrogenation of the obtained products at the second stage. By implementing this technology, a fraction of 180-360(380) °C was obtained on Zn-H-ZSM-5/Fe-H-ZSM-5, Ni-H-ZSM-5 catalysts from secondary polymer raw materials (HDPE and PP) with the H:C ratio at the level of 1.62-1.64.Документ Використання нових полімервмісних ізоляційних матеріалів у міському будівництві(Харківський національний університет міського господарства ім. О. Бекетова, 2023) Григоров, Андрій Борисович; Гордієнко, Денис ОлександровичДокумент Отримання дизельного палива з поліпшеними властивостями(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Троценко, О. В.; Григоров, Андрій Борисович; Назаров, В. М.Відомо, що одним із шляхів підвищення рівня експлуатаційних властивостей дизельних палив є введення до їх складу спеціальних компонентів – присадок. Цей шлях на сьогоднішній день є досить раціональним та економічно доцільним для України, особливо в умовах відсутності якісної нафтової сировини для виробництва палив, що у свою чергу призводить до значної імпортозалежності. Спектр присадок, які використовуються у дизельних паливах, є вельми різноманітним, що вносить певні складності до підбору їх збалансованого пакету, особливо з огляду на їх ефективність та сумісність одна з одною. Дещо спростити цю процедуру можливо за рахунок додавання до дизельних палив поліфункціональних присадок, використанню яких присвячено багато періодичної літератури. Спираючись на актуальність напрямку наукових досліджень, пов’язаного з поліпшенням властивостей дизельного палива, яке виробляється на підприємствах нафтопереробної галузі України, нами було запропоновано використовувати у складі дизельних палив речовину, яка відноситься до класу ароматичних діазосполук та володіє поліфункціональними властивостями. Так, дана присадка додавалася до прямогонної дизельної фракції (240–350 °С) у кількості до 1,0 %, з подальшим дослідженням властивостей отриманої суміші. Дослідження показали, що присадка значно поліпшує низькотемпературні властивості (на -10 °С), сприяє підвищенню густини і віскозності та додатково надає стійкий колір (від жовтого до помаранчевого) дизельному паливу. Отже, може бути використана у складі товарних дизельних палив, с підвищеними експлуатаційними властивостями.Документ Перспективи отримання компонентів палив з полімерної сировини(Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, 2020) Шевченко, К. В.; Григоров, Андрій Борисович