Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Формування лідерського потенціалу інтелігента(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гура, Тетяна Віталіївна; Пономарьов, Олександр СеменовичОбґрунтовано значення розвитку лідерських якостей представників різних верств інтелігенції як важливої передумови успішного виконання ними своєї суспільної місії. Показано, що належний лідерський потенціал у поєднанні з високою загальною і професійною культурою інтелігента та його багатим духовним світом істотно підвищує можливості і творчої діяльності інтелігента, і з його впливу на розвиток духовності й культури широких верств населення. Проаналізовано сенс понять “інтелігентність лідера” та “лідерство інтелігента”, розкрито їхню роль в процесах суспільного розвитку. Показано цілі, зміст і характер формування рис і якостей лідерства та інтелігентності майбутніх фахівців Розглянуто можливість використання синергетичного ефекту, що виникає в результаті цільового розвитку якостей інтелігентності та лідерства студентів як майбутніх фахівців під час формування їхньої професійної та соціальної компетентності.Документ Особливості формування лідерської компетентності майбутніх офіцерів в процесі професійної підготовки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гура, Тетяна Віталіївна; Гуренко, Юлія ІванівнаУ публікації висвітлено результати дослідження особливостей формування лідерської компетентності та лідерського потенціалу в процесі професійної підготовки курсантів військового закладу вищої освіти в технічному університеті. Особлива увага приділена аналізу Стандарту МОН України за спеціальністю 254 “Забезпечення військ (сил) для першого (бакалаврського) рівня вищої школи”. В статті висвітлені результати пілотного дослідження на основі: проективної методики “Психогеометричний тест”, тесту “Лідер” та авторської анкети на визначення лідерського потенціалу. За результатами аналізу відповідей респондентів було встановлено низький рівень розвитку лідерського потенціалу, що вказує на недостатній рівень комунікації, вузький світогляд із різного роду питань, пасивність, невміння і небажання проявляти наполегливість. За відповідями 95 % респондентів доведено важливість обов’язкового вивчення дисциплін щодо питань лідерства у військовому інституті технічного закладу вищої освіти. В статті обґрунтовано вдосконалення професійної підготовки майбутніх військових офіцерів-лідерів.Документ Оперативність прийняття управлінських рішень в системі особистісних якостей лідера(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Романовський, Олександр Георгійович; Пономарьов, Олександр Семенович; Гура, Тетяна ВіталіївнаРозглянуто сенс і значення оперативності як надміру важливої, але ще недостатньо дослідженої риси особистості лідера. Показано професійну і особисту значущість оперативності своєчасного прийняття лідером виважених управлінських рішень, особливо у складних проблемних ситуаціях. Наведено та проаналізовано умови й педагогічні технології формування і розвитку оперативності як невід’ємного компонента лідерського потенціалу. Обґрунтовано потребу включення оперативності до складу системи необхідних особистісних якостей лідера.Документ Актуальність впровадження дистанційного навчання в освітній процес майбутніх лідерів – педагогів вищої школи(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гура, Тетяна Віталіївна; Середа, А. П.Документ Формування особистості інженера-лідера в аспекті педагогічних ідей В. Сухомлинського(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гура, Тетяна ВіталіївнаВ статті проведений аналіз актуальності виховання моральної культури у майбутніх інженерів-лідерів. Особлива увага приділена поглядам вітчизняних науковців щодо ролі моральності та її вихованню в умовах технічного університету. В статті відзначено, що важливою характеристикою професійної культури майбутнього інженера-лідера є взаємозв’язок та взаємообумовленість з особистою ціннісною орієнтацією та морально-етичною парадигмою людини, з професійною етикою, характерною для кола його спілкування. Відзначено, що вказані норми та принципи сприяють утвердженню авторитету та пріоритету особистості не тільки як лідера, але і як осередку гуманності міжособистісних відношень. Авторка підкреслює, що моральне виховання майбутніх інженерів -лідерів в технічних вузах відіграє визначальну роль у їх підготовці, тому що воно пов’язане з розвитком особистісних якостей людини та формуванням її відношення до інших людей (команди лідера), в першу чергу до своїх потенційних колег і підлеглих. В статті підкреслено, що у сфері морального виховання майбутніх інженерів -лідерів основними завданнями є: формування свідомості, нагромадження досвіду навичок морального поводження; моральна освіта як обізнаність в питаннях моралі, етики, політики; виховання почуття особистої відповідальності за свої вчинки, своє поводження та можливі результати своєї професійної діяльності; розвиток і закріплення дієвих механізмів морального самовиховання та саморегуляції поводження. Висвітлений зв’язок педагогічних ідей В.Сухомлинського з розвитком лідерського потенціалу у студентів та викладачів вищого технічного навчального закладу. В статті підкреслено особистісні якості викладача-лідера такі, як: його прагнення мати потребу у спілкуванні зі студентами, виявляти товариськість, високі комунікабельні якості; бути глибоко порядною людиною, мати чіткі морально-етичні погляди і переконання і твердо дотримуватись їх; уміти розуміти тих, кого він навчає і виховує; бути людиною творчою і самостійною, вести активну дослідницьку і консультативну діяльність; бути терпимим і стриманим, твердим і наполегливим, уміти управляти собою, своїми емоціями і психічним станом взагалі; уміти прогнозувати можливі педагогічні ситуації, системно оцінювати наслідки своїх дій і вчинків, свого вплив у на студентів, що сприяють формуванню духовності у студентів – майбутніх інженерів-лідерів. Розглянуто основні методи та технології розвитку лідерського потенціалу у студентів та викладачів в Центрі лідерства кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І. А. Зязюна НТУ «ХПІ» такі, як проведення інформаційних і проблемних лекцій, семінарів-диспутів, семінарів-прес-конференцій, організацію тематичних наукових конференцій,проведення тренінгів, позааудиторне проведення індивідуальних консультацій студентів. В статті доведено, що в сучасних умовах недостатня увага приділяється формуванню особистості майбутніх інженерів-лідерів в технічних університетах, тоді як вона має бути обов’язковою умовою їх професійного зростання; в процесі професійної підготовки студентів необхідно впроваджувати педагогічні ідеї В. Сухомлинського, а саме, доцільним є застосування активних методів навчання з чіткою виховною спрямованістю, посиленням індивідуальної роботи зі студентами, активізацією їх діяльності в політичному, громадському та культурному житті . Авторка вважає необхідним відновлення навчальних курсів вивчення психології для всіх студентів технічного університету, а також впровадження в навчальний процес сучасних методів та технологій, розроблених викладачами Центру Лідерства та Центру сучасних педагогічних, психологічних та управлінських технологій кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І. А. Зязюна НТУ «ХПІ» на основі педагогіки В. Сухомлинського.Документ Педагогічна фасилітація - механізм розвитку лідерського потенціалу студентів в умовах технічного університету(НТУ "ХПІ", 2014) Гура, Тетяна ВіталіївнаВ статті розглядається поняття "фасилітація" та "педагогічна фасилітація". Наголошено на сучасних вимогах до конкурентоспроможного фахівця технічного університету. Визначено зв’язок фасилітації з лідерськими якостями особистості студента технічного ВНЗ. Висвітлено особливості історії впровадження в педагогічну практику особистісно орієнтованого підходу як механізму педагогічної фасилітації. Зроблено акцент на установки вчителя-фасилітатора, які необхідні для розвитку особистості учня. Зазначено основне завдання викладача-фасилітатора - стимулювання і ініціація осмисленого навчання у студентів. Особливу увагу приділено ролі викладача-фасилітатора для розвитку лідерського потенціалу у студентів у технічному ВНЗ.