Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Професор Василь Іванович Альбіцький – провідний учений Харківського технологічного інституту у галузі гідравліки (19.03.1850 – після 1916)(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2018) Гутник, Марина ВалеріївнаПоказано науковий доробок провідного ученого у галузі гідравліки – Василя Івановича Альбіцького. Наведено відомості про родину, у якій народився майбутній вчений, та його дитинство. Представлені дані щодо перших викладацьких практик молодого науковця. Розглянуто стан вищої освіти у тогочасній Російській імперії, зокрема наведено дані про чинні університети. Разом з тим, подана інформація про відповідність навчальних ступенів і табелю про ранги. Розкрито новий етап багатогранної діяльності В.І. Альбіцького, а саме його служба у Харківському практичному технологічному інституті (з 1898 р. ХТІ). Тут учений не лише викладав фундаментальні дисципліни, але й розробляв власні нові курси, видав друком декілька монографій, сконструював пристрої, на які отримав патенти від іноземних урядів. Охарактеризована його робота як засновника та керівника гідравлічною лабораторією. Окреслено конфлікт ученого з Г.Ф. Проскурою. Показана робота В.І. Альбіцького як експерта за запрошенням суду та керівника спорудженням турбінних установок. Крім того, стверджується, що учений є автором першої гідроелектростанції на Дніпрі. З’ясована його роль у переговорах із Норвегією та щодо будівництва у Керченському проливі шлюзової дамби. Подано відомості про причини відставки В.І. Альбіцького з роботи у ХТІ та замовчування про його доробок за радянські часи.Документ Наукові товариства Харкова як осередки наукових знань другої половини XIX ст.(НТУ "ХПІ", 2018) Ткаченко, Світлана Сергіївна; Гутник, Марина ВалеріївнаРозглянуто діяльність наукових товариств які діяли у місті Харкові у другій половині ХІХ ст. Представлено відомості про розвиток міста після ліквідації у 1861 р. кріпацтва. Наведені дані про кількість навчальних закладів Харкова до початку ХХ ст. Розкрито діяльність наукових товариств, зокрема медицини та гігієни, математичного, історико-філологічного, дослідників природи та інших. Встановлено, що підґрунтям цих товариств був Харківський Університет, а згодом і Харківський практичний технологічний інститут.