Кафедри

В останні роки в силікатних галузях спостерігається величезний попит на невідновлювальні матеріали, такі як камені, дрібний заповнювач, великий заповнювач, що призводить до експоненціального зростання видобутку корисних копалин. У гірничодобувній галузі суттєве місце займає саме каменевидобування. За інформацією індійських фахівців, в КНР щорічно видобувають 20,82 млн тонн каменю, в Італії — 11,93; в Індії — 9,64; в Іспанії — 7,95; в Ірані — 6,36; в Туреччині — 3,77; в Португалії — 3,48; в США — 3,29; в Південній Африці — 2 млн тонн. Згідно з іншими джерелами, наприклад, щорічний видобуток каменю в різних країнах складає, %: у Китаї — 34, Італії — 19, в Індії — 16, в Ірані — 10, в США — 5, в Південній Африці — 3. Останні дані стосуються переважно граніту, мармуру, вапняку та азбесту. В Україні щорічно видобувають понад десяти мільйонів тон твердих корисних копалин. Однак після попередньої переробки видобутої сировини, зокрема габаритного каменю, утворюється величезна кількість відходів у твердій, порошковій та рідкій (шлами) формах. Значною мірою це пов’язано зі специфікою технологічних процесів отримання кам’яних виробів, оскільки видобуток і обробка природного каменю мають багатоступінчастий характер, де послідовно виконується кілька операцій: різання блоків, відкол, розпилювання, шліфування та полірування. Так, тільки у процесі різання гранітних блоків утворюються пиловидні відходи у кількості понад 30 % від загальної первинної маси. Необхідність та актуальність невідкладного вирішення вказаної проблеми в Україні, де каменевидобування та каменеобробка дуже значні, визначили виконання даного огляду, мету якого склали аналіз основних досягнень та виявлення головних перспективних напрямків у цій галузі.

Кафедри

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку