Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Відношення до тіла у християнстві і спорті як чинники кризи сучасної культури(Marijmpolės kolegija, 2023) Дольська, Ольга Олексіївна; Тарароєв, Яків Володимирович; Дишкант, Тетяна МиколаївнаСьогодні події, які розгортаються навкруги теми тілесного прямо і побічно торкаються теми людських відносин і, як слідство, виникає необхідність ще раз говорити про роль і значення тіла в християнській традиції і про наслідки ігнорування Біблійних заповідей в сучасному повсякденні.Документ Гносеологічний вимір освітньої стратегії для майбутнього(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Дольська, Ольга Олексіївна; Дишкант, Тетяна Миколаївна; Годзь, Наталія БорисівнаАвтори намагаються проаналізувати можливі підстави для формування моделі освіти майбутнього. Спираючись на теоретичні розробки Нового часу і Просвітництва, зроблено висновок, що основою будь-яких освітніх стратегій залишаються філософські засади у вигляді теоретичного напрацювання видатних мислителів-філософів і мислителів-педагогів. Один із вимірів освітніх стратегій – гносеологічний – залишається найпотужнішим і в сучасних умовах кризи освіти і формування майбутньої нової її парадигми. При вибудові моделі майбутньої освіти автори пропонують орієнтуватися на такі блоки: блок, який буде визначати основи мотивацій щодо формування суб’єктів навчання; блок, який прив’язаний до факторів, що впливають на гносеологічну ситуацію сучасності в освіті і вказують на необхідні трансформації самого процесу навчання, центральним стрижнем якого є поєднання методології з аксіологією, а когнітивні компетенції – з ціннісними. Оскільки науковість стала виконувати роль головного критерію при оформленні та передачі знань, підвищується роль наукової раціональності з урахуванням її особливого значення у формуванні принципів методологічного характеру навчання. Тому в центрі уваги опинилася тема мислення і тема свідомості, зокрема ство рення певних полів свідомості з метою виходу на певні сенси. Стан якості думки, яка переживається суб’єктом навчання, прямо і опосередковано вказує на очікування змін у мисленні. В освіті це виявляється у пошуку розу мових конструкцій, передусім, методологічного характеру, що активізує різного роду методологію.Документ Філософія(Видавництво Іванченка І. С., 2024) Владленова, Іліана Вікторівна; Годзь, Наталія Борисівна; Городиська, Ольга Миколаївна; Дольська, Ольга Олексіївна; Дишкант, Тетяна Миколаївна; Єрмоловський, Микола Анатолійович; Міщенко, Віктор Іванович; Смоляга, Марина Віталіївна; Тарароєв, Яків ВолодимировичНавчально-методичний посібник розкриває основні складові історії світової та вітчизняної філософії. Наголос зроблено на систематичному викладенні поглядів класичних та сучасних філософських шкіл та напрямків. Посібник спрямовано на більш широкий масштаб матеріалу, оскільки увага авторів зфокусовано на становленні сучасної філософії. Посібник створено для студентів Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» усіх форм навчання та Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ».Документ Філософський контекст категорії управління як підґрунтя для когнітивних моделей мислення військового керівника(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Тарароєв, Яків Володимирович; Дишкант, Тетяна МиколаївнаВ статті зроблений аналіз категорії управління в її сучасному розумінні. Дається її визначення, зроблене на ґрунті роботи із словниками. Показано, що на початку ХХ ст. ставився наголос на зміну терміну управління на термін менеджмент. Але вже з 80-х рр. саме фахівці в галузі менеджменту підкреслили розрив самого процесу менеджменту із теоретико-філософським баченням предмету управління. Тому, на думку авторів, розгляд питання змісту категорії управління (і не тільки як категорії, але і як феномену, і як процесу) необхідно починати із філософських праць і слідкувати за основним змістом розуміння цієї категорії. Аналіз останніх вказує на тісний зв’язок між процесом управління та багажем певних знань, роботи думки керівника, його вміння орієнтуватися на певні моделі пояснення когнітивного характеру. На прикладі феномену військового управління автори показують що особливістю сучасного стану управління є володіння освітою такої якості, яка б дала змогу «бачити» предмет дії в системному ракурсі з урахуванням усіх можливих складових цього процесу. В якості підтвердження аналітичних пошуків дається аналіз форм детермінізму, якими оперує сучасна наука. Вказується на когнітивно-теоретичний характер мислення керівника, пояснюється необхідність оперування такими термінами, як лінійна та нелінійна модель опису та пояснення (розвитку, подій, ситуацій відносно предмету дії).Документ Дослідження війни з урахуванням її сучасної трансформації з позиції етичної рефлексії(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Дишкант, Тетяна Миколаївна; Тарароєв, Яків ВолодимировичУ статті пропонується розглянути війну спочатку в класичному її розумінні, а потім з урахуванням тих трансформацій, які відбулися в ній під впливом фундаментальних змін у сучасній картині світу. Розгляд проводиться з позицій етики як вчення, націленого на виявлення загальнообов'язкової системи норм та передбачаючого існування системи абсолютних цінностей. Доводиться можливість та важливість оцінювання такого складного соціокультурного явища, сутністю якого у будь-якому випадку є насильство з точки зору морального підходу. Мораль при цьому є багатоаспектним поняттям. У статті враховуються наступні з них: мораль як система норм, що забезпечує можливість гуртожитку людини з урахуванням її доброї волі; як прагнення до вищого блага, що підпорядковує всі проміжні цілі суб'єкта, і як вчення про чесноти. Показано, що дослідження феномена війни діалектичним чином пов'язане з розглядом феномену миру: це парні категорії і одна не може існувати без іншої. В історичній перспективі розглянуті підходи, що становлять моральну оцінку війни, і виявлені пов'язані з ними труднощі. Трансформація сучасного світу, яка пов'язана з впливом науково-технічного прогресу на всі сфери життєдіяльності, глобалізацією економіко-політичного простору, встановленням постмодерної ідеології як головної, породжує нові проблеми, в тому числі і в етичному полі розгляду війни. Класична війна, стримувана найпотужнішим ядерним потенціалом основних геополітичних суб'єктів, поступово поступається місцем асиметричним війнам, чи інакше – конфліктам з низькою інтенсивністю. Асиметричність військового потенціалу протиборчих сторін вже ставить під сумнів можливість справедливих сучасних воєн. Можливість застосування військової техніки без необхідності наражати своє життя на небезпеку, породила проблему відповідальності за свої дії і поставила під сумнів існування військових чеснот. Розглядають ці проблеми у новій етичній програмі, яка називається «етикою дронів». Загалом трансформація картини сучасного світу така, що людина стає тут надлишковим елементом. Десуб'єктивація виключає гуманізм. Ситуація погіршується ще й тим, що сама етика трансформується під впливом тих самих чинників і втрачає чинність, яка забезпечує порядок соціального простору.Документ Велике "звільнення" людини епохи постмодерну(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Дишкант, Тетяна МиколаївнаДокумент Духовний світ особистості у працях сучасних вітчизняних філософів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Смоляга, Марина Віталіївна; Дишкант, Тетяна МиколаївнаСтаття присвячена проблемі духовності особистості. На підставі виявлення сутнісних характеристик духовного світу особистості формуються загальне уявлення про його багатогранність, інтелектуальний запит щодо його структурного аналізу. Спроба такого аналізу здійснюється на основі звернення до праць видатних вітчизняних філософів, які створили певні теоретичні засади для подальшого осягнення феномена духовності. Автор звертається до праць С. Кримського, М. Поповича, І. Беха, В. О. Лозового з метою виявлення загальної структури духовності особистості. До складу такої структури в якості духовної основи належать Ціннісно-смисловий універсум та різноманітні форми духовної іррадіації та духовного впливу. Таке розуміння духовного світу особистості вимагає реалізації культурно-діяльнісного підходу у духовному вихованні.Документ Трансформація витоків влади як основи права у сучасному світі (онтологічний підхід)(Право, 2023) Дишкант, Тетяна МиколаївнаУ статті дається аналіз постсучасного способу буття права в аспекті його підґрунтя й походження. Завдяки розгляду основних філософських концепцій права виявляється, що саме являє собою влада як основа права. Показано, що і в разі правового позитивізму, і в разі природно-правової концепції права йдеться про опору на раціональність, але раціональність різних видів: у першому випадку – на функціональну, що забезпечує прагматичний рівень, у другому – на субстанційну, як на сферу цінностей та смислів. Проаналізовано, завдяки чому і як змінюється характер основи права в ситуації постмодерну.Документ Проблеми сучасності через кризу духовного виміру(Видавництво "Право", 2022) Дишкант, Тетяна МиколаївнаУ статті розглядається, що собою являє така сутнісна характеристика людини і її діяльності, як дух. Визначено, що поняття "дух" має двояке значення – у разі прямого співвіднесення з людиною йдеться про нього як про іманентно притаманну людині розумну волю, що забезпечує прагнення до перетворення себе і світу. Якщо ж говорити про діяльність, то дух виступає як її ідея, тобто як те, що не дозволяє звести діяльність до простої функціональності. У зв’язку з виявленою двоякою можливістю спрямованості духу, духовність визначається як спрямованість людини до вищих цінностей, до яких прийнято відносити добро, істину, красу, свободу і справедливість, тобто до того, що і визначає людяність у людині.Документ Філософські проблеми сучасно наукового пізнання(ФОП Іванченко І. С., 2023) Тарароєв, Яків Володимирович; Дольська, Ольга Олексіївна; Дишкант, Тетяна Миколаївна; Смоляга, Марина Віталіївна; Старікова, Галина ГеньєвнаУ підручнику розкриваються певні філософські питання з розвитку та функціонування сучасного наукового пізнання. Розглянуті загальні проблеми, пов’язані з філософією та історію науки, специфікою соціально-гуманітарного пізнання, та проблеми аксіології сучасної науки. Для студентів-магістрів усіх спеціальностей і форм навчання Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".