Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
25 результатів
Результати пошуку
Публікація Відмінність бізнес-плану від інших планових документів(ФОП Томенко Ю. І., 2023) Долина, Ірина Володимирівна; Кучіна, Світлана ЕдуардівнаПублікація Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з навчальної дисципліни "Бізнес-планування зовнішньоекономічної діяльності"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кучіна, Світлана Едуардівна; Долина, Ірина ВолодимирівнаМетодичні вказівки призначені для формування у студентів ринкового економічного мислення, що узагальнює теорію та практику ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності, сприяє оволодінню спеціальними знаннями в галузі методології планування підприємницької діяльності, розроблення та комерційної оцінки бізнес-планів. Навички з бізнес-планування є необхідним компонентом знань сучасного економіста в галузі ЗЕД, а також підготовки студента до роботи з організації та забезпечення зовнішньоекономічної діяльності на різних світових ринках з різними товарами та послугами.Публікація Моніторинг комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних бізнес-структур(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шаульська, Лариса Володимирівна; Райко, Діана Валеріївна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Долина, Ірина ВолодимирівнаВ статті доведено, що принципи моніторингу комерційного потенціалу інтелектуальних технологій мають одну спільну властивість – системність, тобто, не дивлячись на високу важливість кожного окремого фактору (показника), економічний моніторинг розглядає їх тільки в певній сукупності (системі). Крім того, розгляд окремих чинників комерційного потенціалу може призвести до певного перекосу результуючого показника, так як кожний показник має свій ранг, свою ступінь впливу на кінцевий результат, що, безперечно, слід також враховувати. Виходячи з цих посилок, пропонуємо до системи традиційних принципів моніторингу додати ще, на наш погляд, два надзвичайно важливих принципи: принцип системності і принцип інтеграції. Обґрунтовано, що моніторинг комерційного потенціалу інтелектуальних технологій повинен проводитися з урахуванням певних вимог, сутність яких відтворюється в пропонованих в статті принципах моніторингу комерційного потенціалу: принцип організації; принцип ідентичності; принцип цілеспрямованості; принцип точності; принцип деталізації; принцип інтеграції; принцип цілеспрямованості; принцип об’єктивності; принцип ефективності результатів моніторингу. Розроблено організаційна система моніторингу комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних бізнес-структур для забезпечення стійкості його розвитку і функціонування передбачає наступні заходи на промисловому підприємстві: визначення складу підрозділів, що беруть участь у здійсненні моніторингу комерційного потенціалу; підготовка фахівців, відповідальних за моніторинг, методологію та методи аналізу інформації, отриманої від підрозділів; проведення роботи та зустрічей з керівниками зацікавлених підрозділів для надання їм допомоги в організації роботи зі створення та функціонування системи моніторингу; визначення джерел вихідної інформації; систематизація, обробка та інтерпретація отриманих показників; розробка стратегії сталого інтелектуально-інноваційного розвитку підприємства; регулярне коригування поточних управлінських рішень в сфері комерціалізації інтелектуально-інноваційних технологій. Застосування розроблених інструментів забезпечення сталого розвитку підприємства на основі формування та використання системи моніторингу інноваційного потенціалу на практиці дає можливість обґрунтовано переглянути стратегічні орієнтири підприємства щодо впровадження інновацій та отримати економічний ефект, виражений у сталому розвитку підприємства, зміцненні його позицій на ринку, підвищенні ефективності його функціонування.Документ Розвиток систем економічного моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шаульська, Лариса Володимирівна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Долина, Ірина ВолодимирівнаВ статті показано, що проблемам моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності в цей час приділяється особлива увага. Націоналізація багатьох показників інноваційної діяльності, створення національної, галузевої, регіональної та корпоративної статистичних баз даних, визначення джерел даних та методології їх ведення, обліку, розрахунку та споживання є пріоритетом державної політики, особливо в умовах кризи, коли підприємства потребують вдосконалення ефективності виробництва, підвищення рівня конкурентоспроможності та впровадження ефективних форм господарювання в управлінні виробництвом. Важлива роль в реалізації цього завдання відводиться моніторингу стану комерційного потенціалу підприємств, оскільки він є одним з найбільш ефективних методів діагностики виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємств. Аналітичні матеріали, підготовлені в процесі моніторингу, допомагають здійснити всебічний аналіз і прогноз фінансового стану підприємства і, тим самим, отримати реальну оцінку можливостей підприємства. Обґрунтовано, що моніторинг бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності є однією з найважливіших функцій менеджменту по оцінці (аналізу) наявності, розміщення і використання ресурсів промислового підприємства. Моніторинг - це механізм відслідковування найважливіших поточних результатів комерційної та інтелектуально-інноваційної діяльності промислового підприємства в умовах постійно мінливої ринкової кон'юнктури. При формуванні системи моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності необхідно виділити об'єкт моніторингу з метою контролю його поточного та перспективного стану, і суб'єкта моніторингу, який буде безпосередньо контролювати і оцінювати результати. Запропонована система показників моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності стратегічних компаній, яка має здійснюватися на державному рівні, дозволить знизити ризик неплатоспроможності, банкрутства цих компаній, а головне – ризик негативного впливу погіршення комерційного та інтелектуально-інноваційного стану стратегічних підприємств на економіку країни в цілому. У зв'язку з цим моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності стратегічних компаній сприятиме своєчасному виявленню ознак значних відхилень від нормального економічного розвитку і, тим самим, надасть реальну можливість уряду та керівництву бізнес-структур вживати необхідних заходів щодо запобігання появи та розвитку кризових ситуацій.Публікація Інструментарій ефективності розробки та реалізації бізнес-стратегій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кучіна, Світлана Едуардівна; Долина, Ірина ВолодимирівнаПроблема ефективного управління організацією в умовах сучасного, швидко мінливого бізнес-середовища сьогодні набуває особливої актуальності. Наслідки невірно обраної стратегії діяльності підприємства у умовах високо конкурентного середовища стають критичними та загрожують самому його існуванню. Тому метою статті є розгляд актуального інструментарію до процесу формування бізнес-стратегій вітчизняних бізнес-структур на базі наукових шкіл стратегічного управління з метою забезпечення сталого розвитку бізнесу в умовах економічної нестабільності. Для цього в статті надано визначення поняття "стратегія", систематизовано аналітичний інструментарій розробки та реалізації стратегії, включаючи SРАСЕ-аналіз, SWOT-аналіз, GAP-аналіз, CVP-аналіз, факторний аналіз, розглянуто аналітичнео забезпечення процесу розробки та реалізації стратегії, що включає кілька прийомів аналізу, що використовуються на різних етапах цього процесу, проаналізовано новий, специфічний підхід до формування бізнес-стратегій - "стратегія блакитного океану". Підкреслено, що "стратегію блакитного океану" треба використовувати тим підприємницьким структурам, які прагнуть надати певну спрямованість стратегічному розвитку компанії, на основі формування нових продуктивних бізнес-ідей. Запропоновано поряд зі застосуванням класичного аналітичного інструментарію розробки бізнес-стратегій, який доцільно застосовувати в процесі розробки програми стійкого розвитку потенціалу підприємства, виявлення сильних та слабких позицій у формуванні та реалізації елементів потенціалу, запроваджувати нові технічні засоби і підходи.Публікація Методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни "Бізнес стратегія"(2023) Долина, Ірина Володимирівна; Кучіна, Світлана ЕдуардівнаМетою самостійної роботи студентів є оволодіння фундаментальними знаннями, професійними вміннями та навичками діяльності з профілю, досвідом творчої, дослідницької діяльності. Самостійна робота студентів сприяє розвитку самостійності, відповідальності та організованості, творчого підходу до вирішення проблем навчального та професійного рівня.Документ Резерви підвищення ефективності трудового потенціалу в сучасних умовах(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Долина, Ірина Володимирівна; Таболіна, Дар'я АндріївнаДокумент Розвиток маркетингової діяльності з використанням латерального маркетингу(Полтавський державний аграрний університет, 2022) Долина, Ірина Володимирівна; Передрій, Андреа Елізабет Юріївна; Перерва, Петро ГригоровичПублікація Оцінювання ефективності трансферу технологій на підприємствах туризму та гостинності(Донецький національний технічний університет, 2019) Маслак, Марія Володимирівна; Ілляшенко, Сергій Миколайович; Долина, Ірина Володимирівна; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Глізнуца, Марина ЮріївнаМета роботи полягає у розробці теоретико-методичних основ економічної оцінки трансферу технологій на підприємства індустрії туризму. Об'єктом дослідження є процес комерціалізації інноваційних технологій на туристичних підприємствах. Методи досліджень. Для досягнення поставленої мети були виконані аналітичні дослідження с використанням методів статистичного аналізу та функціонального аналізу, експертних оцінок, групувань, порівняння. Результати. У статті визначено, що системи трансферу технологій на підприємствах туризму та гостинності, її функціонування та розвиток знаходиться під перманентним впливом факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Авторами визначено внутрішні та зовнішні фактори розвитку системи трансферу технологій. Доведено, що трансфер технологій в сфері туризму та гостинності забезпечує низку ефектів: підвищення інноваційної активності підприємства, підвищення прогресивності виробничо-технологічної бази, фінансова ефективність, інвестиційно-інноваційна ефективність, інноваційність персоналу, маркетингова, комунікативна та екологічна ефективність. Для оцінювання ефективності системи трансферу технологій в сфері туризму та гостинності на основі аналізу сучасних теоретичних і методичних джерел сформовано систему показників-індикаторів, об’єднаних за функціональними складовими. Наукова новизна. Удосконалено систему факторів, які в найбільшій мірі впливають на рівень економічної ефективності процесів трансферу технологій, до яких авторами віднесено: інноваційну активність, прогресивність виробничо-технологічної бази, фінансову забезпеченість, інвестиційно-інноваційна ефективність, маркетингову, комунікативну та екологічну складові. Практична значимість. Інноваційний розвиток суб'єктів бізнесу в в сфері туризму та гостинності та науково-обґрунтовані рекомендації по трансферу інноваційних технологій в даній сфері сприятиме досягненню конкурентних переваг, заснованих на регіональному історично-культурному і природно-ресурсному потенціалі, кваліфікованих кадрах, очікуваннях споживачів.Публікація Маркетингове та вартісне оцінювання інновацій та інтелектуального потенціалу в міжнародних проектах(ФОП Шейніна О. В., 2020) Косенко, Олександра Петрівна; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Долина, Ірина Володимирівна; Матросова, Вікторія Олександрівна; Кобєлєв, Валерій МиколайовичДоведено, що розвиток міжнародних відносин в економіці нашої країни формує нові відносини до інтелектуальної власності як до величезного інтелектуально-інноваційного потенціалу, здатного підняти як економіку країни, так і окремого промислового підприємства. Для ефективного економічного зростання промисловості необхідно створити ефективний механізм маркетингового та вартісного оцінювання промислових інновацій та інтелектуального потенціалу підприємства в його міжнародних проектах, що забезпечило б їх ефективну дистрибуцію та використання. В ролі дієвого механізму маркетингового та вартісного оцінювання промислових інновацій та інтелектуального потенціалу промислових підприємства в науково-технічній, виробничій та міжнародній сферах може бути використано технологічний аудит. Запропоновано оригінальний методичний підхід до ранжування та маркетингового і вартісного оцінювання інтелектуально-інноваційних технологій в міжнародних проектах промислових підприємств, в основу якого покладено функцію бажаності Харрінгтона. Використання розроблених пропозицій дозволяє врахувати всі позитивні характеристики інтелектуально-інноваційних технологій (об’єктів інтелектуальної власності, промислових інновацій, інтелектуального потенціалу і т.п.) з метою виявлення технологій з найбільшим ринковим потенціалом, який і закладається в міжнародний проект. В статті доведено, що результати порівняльної оцінки технічного рівня різних видів інтелектуального потенціалу та промислових інновацій в міжнародних проектах промислових підприємств будуть у значній мірі залежати від того, які конкретні значення параметра будуть поставлені у відповідність межам інтервалів шкали бажаності. Обґрунтовано, що в якості критеріїв маркетингового та вартісного оцінювання промислових інновацій та інтелектуального потенціалу підприємства в його міжнародних проектах можуть бути прийняті як кількісні, так і якісні показники. У останньому випадку оцінки якісного параметра (наприклад, імідж технології, що досліджується, або фірми, що її розробила) можуть бути також зроблені тільки у відносних одиницях. Також зазначено, що не варто штучно обмежувати кількість розглянутих технологій-аналогів інновацій, які можуть мати місце в міжнародному проекті промислового підприємства. Необхідно прагнути розглянути максимально більшу кількість конкуруючих на даному ринку технологій, тому що тільки в цьому випадку шкала бажаності буде дійсно відбивати найвищий світовий рівень по кожному з параметрів, а виводи про рівень конкурентоспроможності технології, що оцінюється, будуть носити гранично об'єктивний характер.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »