Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Публікація Діяльність Петра Мухачова на посаді директора Харківського технологічного інституту(Видавнича група "Наукові перспективи", 2024) Заверющенко, Микола ПетровичМетою статті є необхідність висвітлити основні принципи та визначити пріоритетні напрями в керівництві державними підприємствами та вишами на початку ХХ сторіччя на теренах України. Показано, що вже через 15 років після заснування вишу, лише в 1898 – 1903 рр., викладачі та керівники Харківського технологічного інституту неодноразово очолювали заклади вищої освіти країни, наприклад, Київську політехніку та двічі – Санкт-Петербурзький технологічний інститут. Наведено основні принципи розв’язання серйозної проблеми того часу – відновлення занять у закритому в 1905 р. більш ніж на 10 місяців вишу. Новому директору Харківського технологічного інституту Петру Мухачову довелося використати всі можливості для того, щоб скасувати відміну занять зі студентами. Петро Мухачов використовував не лише листування з керівництвом, але й засоби масової інформації, наприклад, місцеву пресу. Завдяки енергії, такту та дипломатичності нового директора вдалося в 1905 р. відновити заняття у виші. Доведено, що завдяки керівництву Петра Мухачова Харківський технологічний інститут не лише відновив заняття, але й почалося його зростання та розширення. Збільшення контингенту студентів призвело до зростання чисельності викладачів. Незважаючи на це, заздалегідь ужиті заходи щодо підготовки до отримання професорського звання дали свої результати: в Харківському технологічному інституті практично не було проблем із заміщенням вакантних посад викладачів. У каденції Петра Мухачова викладачами інституту стало чимало колишніх випускників вишу, які працювали в ньому та на ниві Народної освіти довгі роки. Показано, що Петро Мухачов не лише був першим виборним директором, але й обирався та виконував обов’язки директора ще дві каденції. Визначено основні причини, завдяки яким Петро Мухачов залишив адміністративну посаду та зосередився лише на викладацькій діяльності. У статті наведено причини, що змусили Петра Мухачова залишити виш, у якому він три каденції виконував посаду директора. Наприкінці наведено відомості про активну участь Петра Мухачова в організації та становленні одного з перших науково-дослідних інститутів України – Українського науково-дослідного інституту металів, який було засновано в 1928 р.Документ Фразеологія офіційно-ділового стилю: ключові тенденції розвитку(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2024) Заверющенко, Микола Петрович; Лухіна, Марина Юріївна; Писарська, Наталія ВіталіївнаСтаття присвячена вивченню особливостей використання фразеологізмів в офіційно-діловому мовленні. Наголошено, що дане питання набуває все більшої актуальності в умовах глобалізації та інтеграції української мови в міжнародний діловий простір. З’ясовано, що фразеологія офіційно-ділового стилю включає стійкі словосполучення та вирази, що використовуються для досягнення точності, однозначності та формалізації мовлення. Вона виконує важливу роль у формуванні стилістичного забарвлення тексту, забезпечуючи його зрозумілість та стандартизацію. Розвиток фразеології офіційно-ділового стилю української мови характеризується активною динамікою під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників. Виявлено, що інтенсифікація фразеології офіційно-ділового стилю визначається кількома факторами: соціально-економічні зміни (модифікації в економічному та політичному житті країни безпосередньо впливають на мовні процеси); культурний вплив (збагачення фразеологічного складу відбувається за рахунок культурного обміну та впливу інших мов і культур); технологічний прогрес (нові ресурси та засоби комунікації впливають на розвиток фразеології, створюючи необхідність у формуванні номінацій і термінів, котрі описують ці явища). Міжнародна інтеграція, стандартизація мовлення та технологічний прогрес визначають сучасні тенденції розвитку фразеологізмів. В цілому, стаття спрямована на аналіз сучасних тенденцій, що визначають розвиток фразеологічного складу офіційно-ділового стилю української мови, а також на визначення основних чинників, що впливають на вказані процеси. Важливо продовжувати дослідження у цій сфері для забезпечення ефективного функціонування офіційно-ділового стилю в сучасних умовах.Документ Сучасні тенденції новотворів в українській мові(Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", 2024) Заверющенко, Ольга Леонідівна; Заверющенко, Микола ПетровичПублікація Концепти сім'ї, подружнього життя, хати як складники української весільної концептосфери (на матеріалі "Слобожанських казок" Бориса Крауша)(Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", 2024) Заверющенко, Ольга Леонідівна; Заверющенко, Микола ПетровичПублікація Внесок професора П. М. Мухачова (1861–1935 рр.) у становлення українського Науково-дослідного інституту металів(Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва, 2024) Заверющенко, Микола ПетровичДокумент Семантико-синтаксична організація наукового стилю(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Писарська, Наталія Віталіївна; Заверющенко, Микола Петрович; Лухіна, Марина ЮріївнаСучасний академічний дискурс неможливо уявити без ідентифікації ролі та значення наукового стилю як інструменту передачі й розуміння отриманих знань у різних галузях науки. Науковий стиль мови визначається не лише лексичним багатством та термінологією, але й семантико-синтаксичною організацією тексту. Відповідно, стаття присвячена розгляду семантико-синтаксичних аспектів наукового стилю, їх ролі у передачі наукової інформації та сприянню зрозумілості тексту. Проаналізовано вплив семантики на організацію тексту у науковому стилі. Зосереджено увагу на тому, яким чином вибір слів та їх семантичне навантаження можуть впливати на чіткість й точність передачі інформації. Особлива роль приділяється уникненню амбівалентності та неоднозначності у наукових текстах, що здатне спричинити непорозуміння або помилкове тлумачення даних. Окремий розділ статті досліджує синтаксичну організацію тексту в науковому стилі. Він розглядає важливість коректної структури речень, пунктуації та логічної побудови абзаців для підвищення зрозумілості й лаконічності дослідження. Виявлено різні типи синтаксичних конструкцій, що допомагають досягти об'єктивності та наукової точності висловлення. Наголошено на застосуванні спеціалізованих термінів і їх ролі у семантико-синтаксичній організації наукового стилю. У висновках до статті зосереджено увагу на важливості структури наукового тексту як засобу досягнення ясності, точності та наукової обґрунтованості. Розуміння та використання цих аспектів можуть допомогти дослідникам й авторам наукових робіт покращити якість та ефективність спілкування в академічному середовищі. Аналіз теоретичного матеріалу дає змогу дійти висновку про важливість подальших досліджень у галузі семантико-синтаксичної організації наукового стилю, його впливу на якість й результативність наукової комунікації.Публікація Професор П. М. Мухачов: до питання визначення науково-технічної школи паровозобудування(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Заверющенко, Микола ПетровичУ статті розглянуто питання розвитку галузі вітчизняного паровозобудування наприкінці ХІХ–ХХ ст. з метою визначення науково-дослідницького колективу, що склався в межах Харківського технологічного інституту (ХТІ) як науково-технічної школи паровозобудування П. М. Мухачова. В Україні становлення паровозобудування відбувалося наприкінці ХІХ ст. і пов’язане з відкриттям нових заводів. Розвиток галузі потребував фахівців з конструювання та експлуатації паровозів. Наукові осередки виникали на базі науково-дослідних кафедр у закладах вищої освіти, зокрема ХТІ, де з 1892 р. почали готували інженерів-механіків залізничного транспорту. Засновником напряму такої підготовки був професор П. М. Мухачов. З’ясовано, що створення науково-дослідної кафедри під керівництвом ученого сприяло формуванню потужного дослідницького колективу, що проводив перспективні дослідження зі створення різних конструкцій паровозів. Досліджено та проаналізовано наукову й конструкторську діяльність учнів і послідовників П. М. Мухачова: О. С. Раєвського, М. І. Карташова, В. В. Моніча, П. А. Сороки, П. М. Шаройка та С. М. Куценка. Діяльність професора П. М. Мухачова та його послідовників дає підстави стверджувати, що створений ним науково-дослідницький колектив зробив значний внесок у розвиток паровозобудування України. Його учні, проєктуючи нові моделі паровозів, продовжили розпочату ним роботу та досліджували й розвивали різні напрями галузі. Порушене питання щодо науково-технічної школи паровозобудування професора П. М. Мухачова потребує подальшого вивчення на основі залучення додаткових архівних джерел.Документ Інженер-конструктор паровозів О. С. Раєвський (1872 – 1924 рр.)(Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України, 2023) Заверющенко, Микола ПетровичДокумент Професійна культура викладача закладу вищої освіти(Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", 2023) Заверющенко, Микола ПетровичПублікація Наукова термінологія у сучасній публіцистиці: особливості застосування(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Писарська, Наталія Віталіївна; Гомон, Андрій Михайлович; Заверющенко, Микола ПетровичСтаття присвячена дослідженню специфіки застосування наукової термінології у публіцистичному дискурсі. Метою роботи є практичне виявлення особливостей використання термінів із різних наукових сфер (в основі – матеріали вітчизняних ЗМІ). На прикладі лексики із мас-медіа показано, яким чином наукова термінологія займає особливу нішу у вітчизняних терміносистемах та журналістських публікаціях. Методологія дослідження базується на використанні описового, дедуктивного методів і методу систематизації та дефінування. Запропоновано легальні визначення «публіцистичного стилю» і «публіцистики», окреслено мету та сферу використання. Систематизовано підходи до розуміння публіцистики через тріаду літературного напрямку, світоглядної публіцистики та журналістики. Визначено низку мовних і стильових особливостей публіцистики, які відмежовують публіцистичний стиль від інших видів дискурсу. Наведено класифікаційні підходи до вживання термінологічної лексики у журналістських текстах (за сферою використання та за походженням наукової термінології). Запропоновано для огляду найбільш поширені способи усунення нерозуміння читачем нових або рідкісних понять (розгорнуте тлумачення, орфографічні та лексичні способи). Більш детально розкрито проблематику застосування у журналістських текстах новітніх термінів, які ще не зафіксовані і не набули академічного статусу в словниках та енциклопедіях, трактуються кардинально по-різному в різних контекстах і наукових дискурсах. Підведено підсумки та в якості перспектив подальших наукових пошуків запропоновано подальше вивчення питання щодо типологізації помилок у перекладі наукових термінів із використанням онлайн-ресурсів.