Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Публікація
    Наслідки переходу на дистанційну форму організації праці: ставлення керівників та працівників
    (Західноукраїнський національний університет, 2023) Прохоренко, Олена Вікторівна; Брінь, Павло Володимирович; Ковшик, Валентин Ігорович
    Зміни у формах господарювання і методах організації праці, викликані в першу чергу розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які привели до істотного зростання можливостей передачі інформації та навіть управління операціями, надають сучасному бізнесу низку переваг. Пандемія COVID-19 та війна на території України стала додатковим каталізатором розвитку дистанційних технологій та запровадженням їх у різні області та сфери діяльності: виконання робіт, надання послуг, торгівлю, навчання/освіту. Однак вимушений перехід на дистанційну працю призводить і до негативних наслідків, досить часто пов’язаних з неготовністю працівників та керівників до такої форми відносин. Мета. Метою даної статті є дослідження змін в умовах та результатах праці внаслідок запровадження дистанційної організації праці як з точки зору власника (керівника або роботодавця), так і з позиції працівника або виконавця, та висвітлення основних розбіжностей між цими позиціями. Метод. При проведенні дослідження використовувались емпіричний метод (спостереження та вимірювання), а також емпірико-теоретичні методи: аналіз і синтез, індукція та узагальнення. Результати. Оцінка змін внаслідок переходу на дистанційний режим праці D може бути обчислена як середнє значення оцінок факторів економічної доцільності Xe, професійного комфорту Xp та особистого комфорту Xh. При цьому значення кожного з Хі чинників, в свою чергу може бути визначене як відносне відхилення оцінки сприйняття респондентом віддаленої праці від оцінки традиційної організації робочого процесу. За даними проведених опитувань серед працівників компаній - виконавців робіт та власників (керівників) підприємств (структурних підрозділів) показало суттєву різницю у сприйнятті цими групами переходу на дистанційну форму організації праці. З позиції працівників дистанційна форма організації праці підвищує економічну доцільність та професійний комфорт, але при цьому ступінь особистого комфорту знижується. З позиції керівників за всіма трьома факторами спостерігається негативний вплив, який призводить до зниження результативності функціонування організації (підрозділу). Позитивний характер змін виконуваних робіт і операцій внаслідок переходу на дистанційну форму праці відмічають скоріше молоді люди, представники інтелектуальної праці та освіти, які займаються роботою з інформацією, обчисленнями та обслуговуванням клієнтів. Віддалена праця дозволяє підвищити особисту продуктивність, але результативність всієї організації при цьому знижується.