Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Теоретико-методичні аспекти удосконалення державної інвестиційної політики з розвитку сектора наукоємних виробництв
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2014) Манойленко, Олександр Володимирович; Кравченко, Сергій Миколайович
    Метою роботи є формування базових теоретико-методичних положень щодо удосконалення державної інвестиційної політики розвитку сектора наукоємних виробництв в національній економіці. У статті проведено аналіз існуючих підходів та обґрунтовано, що формування ефективної інвестиційної державної політики з розвитку сектора наукоємних виробництв відбувається з урахуванням диференціації її заходів за економічними рівнями та включає такі складові: аналіз поточного стану сектора наукоємних виробництв у національній економіці та постійний моніторинг його зміни; розробка державної політики та стратегії розвитку наукоємних виробництв (система цілей і методів їх досягнення); формування сприятливого інституційного та інфраструктурного середовища; розробка інструментарію державного регулювання інвестиційної діяльності в секторі наукоємних виробництв; узгодження інвестиційної та фінансово-економічної політики держави; визначення наслідків реалізації інвестиційної політики держави з точки зору її впливу на економічний розвиток. Доведено, що на сучасному етапі розвитку національної економіки удосконалення державної інноваційно-інвестиційної політики у секторі наукоємних виробництв є необхідним запровадження «точкових» заходів із імплементації закордонного досвіду, пов’язаних на макроекономічному рівні – створенням інформаційно-аналітичного забезпечення розвитку наукоємних виробництв; розробкою економіко-математичного апарату з прогнозування наслідків її запровадження; на мезоекономічному – впровадження нових форм організаційної взаємодії держави та бізнесу за умов обмеженості фінансових ресурсів (інноваційних кластерів, інтегрованих корпоративних науково-виробничих об’єднань та державно-приватних партнерств на основі розподілу ризиків та доходів), створення мережі регіональних координаційних центрів, що здійснюють інформаційно-аналітичну та консультативну підтримку підприємств наукоємного сектора.