Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Концептуальні положення щодо ведення інформаційної боротьби в інформаційній сфері при веденні сучасних війн(Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, 2023) Кучеренко, Юрій Федорович; Александров, Олександр Валерійович; Носик, Андрій Михайлович; Возний, Олександр ОлександровичУ статті розкриті особливості ведення сучасних війн, які стають більш інформаційними, бо в них відбувається проведення певних широкомасштабних інформаційних дій, направлених проти суспільства, соціальних та державних інформаційно-технічних систем і, в першу чергу, систем управління військового призначення, з метою отримання інформаційної переваги над противником. Показано, що в умовах, коли здійснюється повномасштабна збройна агресія Російської Федерації (РФ) проти нашої країни, відбувається жорстка боротьба в інформаційній сфері, в якій проводяться інформаційні (психологічні) операції з боку РФ, а також різні гібридні дії, що спрямовані на підрив національної безпеки України, її національних інтересів та її світового іміджу. Визначені основні складові і напрямки ведення інформаційної боротьби та представлений процес здійснення впливу елементів і засобів ведення інформаційної боротьби на складові інформаційної сфери країни, що є загальноутворюючою основою для функціонування всіх складових національної безпеки держави. Наведені концептуальні положення стосовно ведення інформаційної боротьби в інформаційній сфері при веденні сучасних війн. Даний матеріал може бути використаним як керівним складом, так і науковцями збройних сил при аналізі впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на інформаційну сферу країни з метою здійснення впливу на інформаційну сферу супротивника та надійного захисту своїх складових інформаційної сфери, як-то: інформаційних ресурсів, інформаційної інфраструктури та суб’єктів інформаційної діяльності.Документ Методологічні основи інформаційної безпеки країни з урахуванням умов сучасного періоду її державотворення(ержавний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, 2022) Кучеренко, Юрій Федорович; Александров, Олександр Валерійович; Носик, Андрій Михайлович; Камак, Дмитро ОлександровичУ статті наведені методологічні основи інформаційної безпеки держави як однієї з складових національної безпеки України. Детально розкриті складні умови сучасного періоду процесу державотворення в Україні, що визначаються впливом низки негативних зовнішніх та внутрішніх факторів, а саме: процесом формування нової політичної географії у світі; поширенням впливу національних рухів на відносини між країнами та в середині суспільства; здійснення повномасштабного військового вторгнення з боку російської федерації; загострення міждержавних економічних та територіальних суперечностей; зростання кількості внутрішніх конфліктів етнічного і релігійного характеру на території країни; зріст злочинності та корупції в державі; боротьба різних партій та громадських організацій за лідерство між собою; неконтрольоване розповсюдження зброї; низький економічний стан країни та зниження рівня життя більшості населення країни тощо. Представлена система інформаційної безпеки держави, визначені основні її складові та розкриті джерела, що класифіковані за групами впливу на її базову основу, яка представляє собою інформацію. Розкритий механізм необхідності адаптації системи захисту інформаційної сфери від зміни зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на неї. Показано, що запобігання впливу на інформаційний простір нашої країни та її електронні ресурси, а також системи державного управління, в тому числі і автоматизовані системи управління військового призначення особливо в умовах ведення повномасштабної збройної агресії з боку російської федерації є першочерговим завданням, вирішення якого забезпечить дотримання відповідного рівня національної безпеки держави, в частині однієї з її основних складових (інформаційної безпеки) на належному рівні. Результати досліджень доцільно використовувати науковцями і педагогічному складу, які займаються питаннями інформаційної безпеки держави на системному рівні, при розробці концепції та програми створення адаптивної системи захисту інформаційної сфери, що впливає на загальний стан національної безпеки України на сучасному періоді її знаходження.Документ Вимоги до мережецентричних систем управління спеціального призначення(2022) Кучеренко, Юрій Федорович; Александров, Олександр Валерійович; Власік, Сергій Миколайович; Носик, Андрій Михайлович; Бродова, О. В.У роботі наведено особливості сучасних збройних конфліктів із застосування міжвидових угруповань, що складаються з різних підрозділів збройних сил. Визначено напрямки розвитку міжвидових угруповань як мобільних, технічно досконалих складових збройних сил, які здатні діяти у єдиному командно-інформаційному просторі. Обґрунтовано підвищення ролі автоматизованих систем спеціального призначення та різних інформаційних, розвідувальних, ударних комплексів і засобів при веденні бойових дій у повітряно-космічному (наземному, морському) та інформаційному просторі, що направлено на отримання інформаційної переваги над противником за рахунок використання можливостей єдиного командно-інформаційного простору всіма його користувачами. Розкрито основні вимоги, що висуваються до мережецентричних систем управління спеціального призначення при їх застосуванні у сучасних війнах (бойових діях) для забезпечення автоматизованого управління високотехнологічними збройними силами.Документ Сучасні війни та основні вимоги до мережецентричних систем управління військового призначення(Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба, 2022) Кучеренко, Юрій Федорович; Носик, Андрій Михайлович; Александров, Олександр Валерійович; Власік, Сергій МиколайовичУ статті розкриті особливості ведення сучасних війн та застосування в них міжвидових угруповань, що складаються з різних компонентів збройних сил, визначені їх напрямки розвитку, як високо мобільних, добре озброєних компонентів збройних сил, здатних діяти у єдиному командно-інформаційному просторі, а також показане зростання ваги застосування автоматизованих систем військового призначення та різних інформаційних, розвідувальних, ударних комплексів і засобів даними міжвидовими угрупованнями при веденні ними бойових дій у повітряно-космічному (земному, морському) та інформаційному просторі, що направлене на отримання інформаційної переваги над противником за рахунок використання можливостей єдиного командно-інформаційного простору всіма його користувачами. У статті показано, що головною вимогою сьогодення є забезпечення комплексного застосування міжвидовими угрупованнями всіх наявних сил і засобів (вогневих, інформаційних, радіоелектронної боротьби) синхронізовано у часі за єдиним задумом командування та у реальному масштабі часу, маючи при цьому глибоку усвідомленість керівництва (органів управління) про ситуацію, що склалася в зоні їх відповідальності, а це свідчить про те, що настала епоха ведення мережецентричних війн, головною ознакою яких є ведення протиборства не тільки міжвидовими угрупованнями на полі бою але й у інформаційній сфері. Розкриті основні вимоги, що висуваються до мережецентричних систем управління військового призначення при їх застосуванні у сучасних війнах (бойових діях) для забезпечення автоматизованого управління високотехнологічними збройними силами. Даний матеріал доцільно використовувати як керівному складу так і науковцям збройних сил при розробці оперативно-тактичних вимог до мережецентричних систем управління військового призначення, а також органам управління при здійсненні оцінки їх функціонування для вибору можливих шляхів по виконанню певних заходів щодо поліпшення їх можливості виконувати завдання за призначенням.Документ Методика оцінки ефективності надійності функціонування автоматизованої системи військового призначення, як складної організаційно-технічної системи(Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба, 2020) Кучеренко, Юрій Федорович; Носик, Андрій Михайлович; Сімонов, С. І.; Шубін, Є. В.У статті показано зростання ваги застосування автоматизованих систем військового призначення при веденні сучасних воєнних конфліктів збройними силами, що направлене на отримання інформаційної переваги над противником за рахунок використання можливостей єдиного командно-інформаційного простору всіма його користувачами. При застосуванні автоматизованих систем військового призначення як у повсякденній діяльності військ, так і при виконанні ними бойових завдань дуже часто у органів управління є потреба здійснювати поточну оцінку ефективності їх функціонування за основними властивостями, в тому числі і за надійністю функціонування, з метою прийняття ними обґрунтованих рішень щодо необхідності виконання певних заходів для відновлення їх функціонування або порівняння їх між собою для визначення можливостей з автоматизованого управління підпорядкованими об’єктами управління. Представлена методика оцінки ефективності надійності функціонування автоматизованої системи військового призначення, дає можливість органам управління у стислі терміни, застосовуючи простий математичний апарат, здійснювати поточну оцінку надійності її функціонування. Головна відмінність даної методики оцінки ефективності надійності функціонування автоматизованої системи військового призначення від інших полягає в тому, що вона дозволяє відповідним органам управління визначити її ефективність синхронізовано з термінами циклів управління військами та засобами з врахуванням обраного в неї способу управління об’єктами управління. Даний матеріал доцільно використовувати органам управління при здійсненні поточної оцінки надійності функціонування автоматизованих систем військового призначення для вибору шляхів з виконання необхідних заходів щодо поліпшення її надійності функціонування при плануванні застосування відповідних сил та засобів в операції або для здійснення порівняння різних систем між собою за основними їх властивостями.Документ Визначення ефективності функціонування системи управління військового призначення з врахуванням вагомості, своєчасності та якості виконання завдань у її підсистемах(Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, 2019) Кучеренко, Юрій Федорович; Носик, Андрій Михайлович; Ткачов, Андрій Михайлович; Шубін, Є. В.У статті показано поступове зростання ваги застосування інтегрованих систем управління військового призначення при веденні сучасних конфліктів військами провідних країн світу, що направлене на отримання інформаційної переваги над противником за рахунок використання можливостей єдиного командно-інформаційного простору всіма його користувачами. При застосуванні перспективних інтегрованих систем управління військового призначення як у повсякденній діяльності військ, так і при виконанні ними бойових завдань дуже часто у органів управління є потреба здійснювати поточну оцінку ефективності їх функціонування для прийняття ними обґрунтованих рішень щодо необхідності виконання певних заходів для відновлення їх властивостей, нарощування можливостей у відповідних ланках управління з метою забезпечення безперервного управління підпорядкованими об’єктами управління, а також для здійснення прогнозування можливості та якості виконання військами завдань, що поставлені керівництвом. Представлена методика поточної оцінки ефективності функціонування інтегрованої системи управління військового призначення, в основу якої покладена оцінка ефективності її підсистем, що визначаються за певними її функціональними ознаками з врахуванням вагомості, своєчасності та якості виконання завдань в кожній з них при виконанні загального процесу управління підпорядкованими об’єктами. Головна відмінність даної методики оцінки ефективності функціонування інтегрованих систем управління військового призначення від інших полягає в тому, що вона дозволяє відповідним органам управління в стислі терміни визначити її ефективність без застосування складного математичного апарату. Даний матеріал доцільно використовувати органам управління при здійсненні поточної оцінки функціонування інтегрованих систем управління військового призначення при плануванні застосування відповідних сил та засобів для прогнозування якості виконання ними завдань за призначенням.Документ Канал вимірювання радіальної швидкості об'єкта випробування з можливістю його розпізнавання для мобільної однопунктної вимірювальної системи(ДП "Український інститут промислової власності", 2019) Коломійцев, Олексій Володимирович; Сачук, Ігор Іванович; Бровко, Костянтин Юрійович; Буданов, Павло Феофанович; Ковальов, Іван Олександрович; Кучеренко, Юрій Федорович; Онищенко, Валерій Валентинович; Подорожняк, Андрій Олексійович; Рондін, Юрій Петрович; Сосунов, Олександр ОлексійовичКанал вимірювання радіальної швидкості об'єкта випробування з можливістю його розпізнавання для мобільної однопунктної вимірювальної системи, який містить керуючий елемент, блок керування дефлекторами, лазер з накачкою, селектор подовжніх мод, блок дефлекторів, передавальну оптику, оптико-електронний модуль, який складений з телевізійного і інфрачервоного каналів, приймальну оптику, фотодетектор, широкосмуговий підсилювач, резонансні підсилювачі, настроєні на відповідні частоти міжмодових биттів, змішувачі, фільтри, фазову автопідстройку частоти на частоті міжмодових биттів, керуючий генератор, опорний генератор з частотою підставки Δνп, формувач імпульсів, схему "і", формувач мірних імпульсів, лічильник, дешифратор, електронну обчислювальну машину, блок розпізнавання, апаратуру супутникових радіонавігаційних систем, апаратуру обміну даними, гіростабілізовану платформу та Δνм - введення опорної частоти (Δνм оп) від передавального лазера, б - введення сигналу від каналу кутових (тангенціальних) швидкостей об'єкта випробування. Додатково введено радіолокаційний модуль.