Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
18 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Фотолітографія"(2023) Лещенко, Сергій Анатолійович; Дерібо, Світлана ГерманівнаФотолітографія – це метод отримання зображення на поверхні матеріалу, який використовується в мікроелектроніці, у виробництві друкованих плат, а також з метою створення рельєфного зображення на металах. Суть процесу фотолітографії полягає в тому, що на поверхню, яка обробляється, наноситься тонка світлочутлива полімерна плівка – фоторезист, яка засвічується через фотошаблон із заданим малюнком. Далі експоновані ділянки видаляються у проявнику. Малюнок на фоторезисті може використовуватись для локального травлення, електрохімічного осадження, вакуумного напилювання тощо. Після цього залишки фоторезисту також видаляються. Відмінність фотолітографії від інших видів літографії полягає в тому, що експонування здійснюється видимим або ультрафіолетовим світлом, тоді як в інших видах літографії для цього використовується рентгенівське випромінювання (рентгенівська літографія), потік електронів (електронно-променева літографія) або іонів (іонно-променева літографія). Актуальність. Якщо темпи розвитку мікроелектроніки не зміняться, то кожні три роки мінімальний розмір елементів буде зменшуватися з коефіцієнтом 0,7. Для досягнення більш високої роздільної здатності потрібні нові технологічні процеси, маскувальні матеріали і оновлення виробничого обладнання, оскільки кожна фотолітографічна установка має обмеження щодо максимально досяжної роздільної здатності. Дослідження властивостей сухих плівкових фоторезистів є актуальним через недостатність даних про їхні технологічні властивості (хімічну стійкість, роздільну здатність процесу тощо). Мета роботи – ознайомлення з процесами локального хімічного і електрохімічного травлення листової міді з використанням як захисної маски сухого плівкового фоторезисту.Документ Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Розробка технологічного процесу нанесення гальванічного покриття"(2023) Лещенко, Сергій Анатолійович; Дерібо, Світлана ГерманівнаКурсова робота присвячена вибору технологічної схеми одержання гальванічних покрить, виходячи з характеристики оброблюваних деталей, функціонального призначення покрить та умов подальшої експлуатації кінцевого виробу. Загальні правила та методика виконання та оформлення текстових документів, що застосовуються у навчальному процесі, структура та зміст курсових робіт, присвячених проектуванню гальванічних дільниць, визначаються системою стандартів з організації навчального процесу НТУ «ХПІ».Публікація Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни "Українська мова". Частина 1(2023) Терещенко, Любов Яківна; Чернявська, Світлана Миколаївна; Лещенко, Сергій АнатолійовичУкраїнська хімічна термінологія, номенклатура та наукова мова перебувають на сучасному етапі в стані становлення та розвитку. Вагомі проблеми, які потребують нагального вирішення, лежать у площині визначення співвідношення національних і міжнародних складників у термінотворенні, особливостей упорядкування хімічної термінології на україномовному ґрунті. Хімічні терміносистеми добре опрацьовані і систематично переглядаються та уточнюються в спеціальних комісіях Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії IUPAС, публікуються у відповідних документах. Матеріали цих комісій є основою для відтворення узгоджених термінів національними мовами. Поступово національна хімічна терміносистема приводиться у відповідність до міжнародної. Методичну розробку створено відповідно до сучасних концепцій викладання української мови за фаховим спрямуванням і зорієнтовано на формування у студентів мовно комунікативних компетенцій. Особливу увагу приділено засвоєнню проблематики, наближенню знань до практичних потреб, що допоможе студентам формувати, розвивати й удосконалювати навички у володінні фаховою мовою.Документ Моделювання технологічних параметрів синтезу водню розчиненням сплаву АК7 в лужних розчинах(Interdruk, Poland, 2020) Байрачний, Борис Іванович; Забіяка, Наталія Анатоліївна; Байрачний, Володимир Борисович; Руденко, Наталія Олександрівна; Лещенко, Сергій АнатолійовичВ роботі представлені дослідження фізико-хімічних процесів взаємодії сплаву алюмінію АК7 з лужно-галогенідним розчином. В відповідності з даними математичного моделювання за програмою Statistica 6.0 встановлений механізм дії окремих компонентів електроліту на кінетичні характеристики сплаву в заданих межах дії параметрів. Отримані дані свідчать про те, що оптимальними умовами виділення водню є концентрації компонентів електроліту NaOH 2,5 моль/дм3 та NaF 0,2 моль/дм3 при температурі 303 К. Результати моделювання показують лінійне збільшення питомої ваги розчинення сплаву та об`єму виділення водню при одночасній дії цих компонентів. Досліджені умови виділення водню на анодах із сплаву АК7, які визначили густини струму стабільного протікання розчинення.Документ Електрохімічне осадження сплаву олово–цинк з цитратно–аміакатного електроліту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Дерібо, Світлана Германівна; Лещенко, Сергій Анатолійович; Гомозов, Валерій Павлович; Коваленко, Юлія ІванівнаДосліджено катодні процеси електрохімічного осадження сплаву олово–цинк в цитратно–аміакатних електролітах. Концентрації основних компонентів досліджуваного електроліту (г/дм3): олова хлорид (SnCl2·2H2O) – 44, цинку оксид (ZnO) – 4, амонію хлорид (NH4Cl) –100, натрію цитрат (Na3C6H5O7) –100. Столярний клей (1,5 г/дм3) та неонол (4 мл\дм3) додавали в електроліт як поверхнево–активні речовини. Встановлено, що якісні покриття без підігріву та перемішування осаджуються тільки в діапазоні pH від 6,0 до 7,0. Додавання до електроліту вказаних речовин очікувано призводило до гальмування відновлення металів, покращення кристалічної структури осаду, але зменшувало катодний вихід за струмом. Дослідження, проведені за допомогою комірки Хулла, показали, що електроліт, який містить неонол як поверхнево–активну речовину, продемонстрував найкращу розсіювальну здатність у порівнянні з іншими розчинами. Залежність виходу сплаву за струмом від катодної густини струму показала, що в діапазоні густин струму від 0,5 А/дм2до 4 А/дм2 вихід за струмом нелінійно зменшується з 82% до 52%. Експериментально одержана залежність вмісту цинку в сплаві від катодної густини струму показала можливість одержання сплавів з вмістом цинку від 8% до 33%. Одержані результати дозволили визначити, що для осадження сплаву з вмістом цинку 20–25 %, який забезпечує найкращі антикорозійні властивості покриття, необхідно здійснювати процес при катодній густині струму 1,5–2,0 А/дм2, при цьому вихід за струмом складає близько 70 %, швидкість осадження сплаву –0,44–0,54 мкм/хв. Одержані покриття мають напівблискучий вигляд, дрібнокристалічну структуру, світло–сірий колір, добре зчеплені з основою.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Одержання чорних функціональних покрить на сталях"(2021) Лещенко, Сергій Анатолійович; Штефан, Вікторія Володимирівна; Кануннікова, Надія ОлександрівнаСеред технологічних процесів одержання захисно-декоративних покрить особливе місце займає чорніння сталі, яке у більшості випадків можна віднести до хімічного фарбування. Хімічне фарбування слід відрізняти від механічного фарбування, яке полягає в механічному нанесенні на поверхню матеріалу певного барвника. При хімічному фарбуванні в якості барвників виступають речовини, що утворюються в результаті хімічних реакцій в процесі самого фарбування. При цьому в цих реакціях може приймати участь і речовина матеріалу, що підлягає фарбуванню. При традиційному хімічному фарбуванні сталі в чорний колір фарбниками можуть бути плівки оксидів заліза Fe₃O₄, фосфатів заліза або змішані оксидно-фосфатні сполуки, утворені в результаті окиснення поверхневого шару металу. Крім того, чорний колір на поверхні сталевих деталей може бути отриманим в результаті осадження покрить чорним нікелем (що містять нікель, цинк, сірку та органічні сполуки) або чорним хромом. На даний момент значно поширені процеси так званого холодного оксидування сталі, які поєднують в собі ознаки оксидування і фосфатування сталі, але утворення покрить глибокого чорного кольору на сталях різних марок пов’язано з утворенням на поверхні сталі плівки селеніду міді. Ознайомлення з різноманітними процесами одержання чорних покрить на сталях сприяє обґрунтованому визначенню оптимального способу обробки для кожного конкретного завдання. Мета роботи – ознайомлення з процесами одержання чорних функціональних покрить, виявлення впливу складів розчинів, режимів процесів та способів підготовки поверхні на якість, структуру, товщину, масу та інші властивості чорних функціональних покрить на сталях різних марок.Документ Особливості формування поруватого оксиду алюмінію(Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Ляшок, Лариса Василівна; Шевченко, Г. С.; Лещенко, Сергій Анатолійович; Бровін, Олександр ЮрійовичAs in our country and abroad, intensive research and development of effective methods for the synthesis of porous anodic oxides of metals is being conducted intensively. However, until now, no common approaches have been developed to explain the mechanisms of formation of ordered arrays of pores during anodic oxidation, which significantly hinders the introduction of anodic oxidation in industrial technologies for the creation of ordered nanostructures. A promising matrix for the synthesis of nanocomposites is films of porous anodic alumina, which have an ordered structure, are thermally stable, and are chemically inert with respect to most materials. By changing the composition of the electrolyte and the electrolysis mode, it is possible to control the parameters of the porous structure (diameter, length, and distance between adjacent pores). The purpose of the work is to study the features of the porous anodic aluminum oxide and its influence on pore geometry. Corrugated films are obtained in solutions of strong acids, active in relation to aluminum oxide. By changing the composition of the electrolyte, temperature and electrolysis mode it is possible to control the parameters of the porous structure (diameter, length, and distance between adjacent pores). The method of voltammetry investigated the behavior of aluminum in solutions of sulfate and oxalic acid. The influence of nature, concentration of electrolytes on the porosity of anodic oxide has been established.Документ Електроліт для електрохімічного полірування срібла(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Лещенко, Сергій Анатолійович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Осипа, Богдан ВадимовичЕлектроліт для електрохімічного полірування срібла містить етилгліколь. Додатково містить тіосечовину і лимонну кислоту.Документ Інтенсифікація процесу нікелювання у псевдозрідженому шарі інертних часток(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Мирошниченко, Ю. В.; Лещенко, Сергій АнатолійовичДокумент Анодні процеси в електрохімічному синтезі метансульфонової кислоти(Дослідно-видавничий центр Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, 2018) Матрунчик, Ольга Леонідівна; Тульська, Альона Геннадіївна; Дерібо, Світлана Германівна; Лещенко, Сергій АнатолійовичSynthesis of methanesulfonic acid occurs during the course of an anode reaction – oxidation of dimethyl sulfoxide (DMSO). The application of the electrochemical method of oxidation DMSO allows you to control the process. The control parameters are: the potential of the anode, the catalytic activity of the anode material, the temperature of the electrolyte, promoters and inhibitors in the electrolyte. Voltamperic dependences of methanesulfonic acid from dilute solutions of DMSO with background with sulphate acid were contemplated. The emergence of a half-wave at cyclic voltammetric dependences and the dependence of its limiting current density on the concentration of DMSO indicates the occurrence of adsorption processes. We can talk about the process of oxidation of DMSO to methanesulfonic acid through the intermediate stage of the formation of dimethylsulphone. The possibility of electrochemical synthesis of methanesulfonic acid in a diaphragm electrolyzer with the ratio of the anode current density to the cathode 20:1 is shown.