Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки з організації самостійної роботи з курсу "Монтаж, ремонт і наладка приладів і засобів автоматизації"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Ворожбіян, Роман Михайлович; Дзевочко, Олександр Михайлович; Кравченко, Яна Олегівна; Лобойко, Вячеслав ОлексійовичДані методичні вказівки є керівництвом до виконання самостійної роботи студентів з курсу «Монтаж, ремонт і наладка приладів та засобів автоматизації» для студентів спеціальності 174 – «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка». У них надається опис змістовних модулів та тем з підрозділами з монтажу, ремонту, регулювання й перевірки різних технічних засобів, а також приводиться перелік питань для поточного контролю. Методичні вказівки дозволять сформувати у майбутнього спеціаліста творчі рішення задач з монтажу, ремонту та налагодження різних технічних засобів систем автоматичного регулювання. Після проходження курсу студент повинен вміти аргументувати вибір технічних засобів автоматизації на основі аналізу їх властивостей, призначення і технічних характеристик з урахуванням вимог до системи і експлуатаційних умов; мати навички налагодження технічних умов автоматизації та систем керування. Вміти монтувати, ремонтувати та настроювати регулюючі пристрої та засоби автоматизації. Програмою курсу «Монтаж, ремонт і наладка приладів і засобів автоматизації» передбачено виконання самостійної позааудиторної роботи студентів під час вивчення запропонованих питань, дозволяє активно взаємодіяти з матеріалом, розвивати критичне мислення і навички роботи з інформацією. Методичні вказівки можуть бути корисні й при виконанні бакалаврського дипломного проекту, а також розділів дипломної роботи магістра.Документ Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Монтаж, ремонт і наладка приладів і засобів автоматизації"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Ворожбіян, Роман Михайлович; Дзевочко, Олександр Михайлович; Кравченко, Яна Олегівна; Лобойко, Вячеслав ОлексійовичДані методичні вказівки є керівництвом до виконання лабораторних робіт з курсу «Монтаж, ремонт і наладка приладів та засобів автоматизації» для студентів спеціальності 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка». У них надається опис методики виконання лабораторних робіт з монтажу, ремонту, регулювання й перевірки різних технічних засобів, а також приводяться різні матеріали для виконання розрахунково-графічного завдання за даним курсом. Методичні вказівки можуть бути корисні й при виконанні бакалаврського дипломного проекту, а також розділів дипломної роботи магістра. Методичні вказівки містять короткі теоретичні основи розділів курсу, ціль роботи, опис лабораторних стендів, порядок виконання роботи й контрольних питань. Допуск студента до виконання лабораторної роботи виконують після того, як він вивчить будову стенда з лабораторної роботи, прилади, устаткування й інструмент, порядок виконання лабораторної роботи й правила поводження із приладами й інструментом. При здачі роботи студент повинен представити викладачу оформлену в лабораторному журналі або на окремому аркуші роботу й підготувати теоретичні матеріали по розділу лабораторної роботи.Документ Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 2(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій ГригоровичЦі методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Видання є продовженням першої частини методичних вказівок до лабораторного практикуму, в якому вивчались основи побудови та використання послідовних інтерфейсів. Методичні вказівки містять необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на інтерфейс Ethernet, який є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Під час виконання лабораторного практикуму студенти вивчають основи використання протоколу TCP/IP в мережі Ethernet. Також у лабораторному практикумі розглянуті протокол HTTP та основні принципи реалізації WEB-технологій в контролерах, які все частіше використовують для дистанційного моніторингу і диспетчеризації автономних технологічних об’єктів. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію і практику застосування промислових мереж та програмних засобів доступу до даних в ПЛК. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) та FESTO (Німеччина), а також мережне обладнання для створення локальної мережі. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для розроблення прикладного програмного забезпечення. Це середовище CoDeSys V2.3 для програмування контролерів ПЛК150 ОВЕН і SoftPLC PLCWinNT та середовище FST 4.10 – для програмування контролерів FC34 FESTO.Документ Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 1(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій ГригоровичЦі методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Методичні вказівки вміщують необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на послідовні інтерфейси RS 232 та RS-485, які є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Також у лабораторному практикумі розглянуто основні принципи використання AT-команд для управління модемами (GSM-модемами), які все частіше використовують для дистанційного управління автономними технологічними об’єктами. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію та практику застосування промислових мереж. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані звичайні персональні комп’ютери (ПК), програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) 100-ї серії, GSM-модеми TC-35 UART/RS-232 виробництва компанії Siemens AG (Німеччина) та обладнання для з’єднання пристроїв: кабелі та конвертери інтерфейсів. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для прослуховування СОМ-портів ПК та для створення проектів з управляючими програмами. Це відповідно утиліта HyperTerminal, яка входить до складу операційних систем Windows від Microsoft Corp., прикладна програма COM Port Toolkit для прослуховування інтерфейсів ПК та середовище CoDeSys V2.3 для програмування ПЛК.Документ Сигналізатор(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2018) Дубовець, Олексій Миколайович; Подустов, Михайло Олексійович; Дзевочко, Олександр Михайлович; Пугановський, Олег Валентинович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Литвиненко, Євгенія ІгорівнаСигналізатор містить захисний кожух з опорно-посиленою стінкою, виконаною у вигляді кута, спрямованого назустріч сипкому матеріалу, що рухається в об'єкті, нижній край якого розташований паралельно поверхні сипкого матеріалу, закріплений на знімній кришці кожуха Т-подібний кронштейн, на якому за допомогою осі встановлений чутливий елемент - прапорець, нижній кінець якого загнутий так, що розташований перпендикулярно потоку сипкого матеріалу, противага постійний магніт і геркон. При цьому захисний кожух закріплений до внутрішньої стінки захисного кожуха за допомогою опорного кронштейна. Противага виконана у вигляді маятника, на поворотній осі якого, закріпленій на консолі, встановленій у середині корпусу сигналізатора, закріплені з протилежних (по вертикалі) сторін стрижень маятника, і настановний важіль. На кінці стржня маятника закріплений опорний вантаж у вигляді кулі, виготовленої з гуми, а на поверхні стрижня встановлений вантаж, що коригує, у вигляді муфти. При цьому відстань L від опорного вантажу - кулі до загнутої зони прапорця вибрано так, щоб зіткнення вказаної зони з поверхнею кулі і замикання контактів геркона, що призводить до спрацьовування системи сигналізації, відбувалося при відхиленні прапорця від початкового положення на кут, а загальна маса опорної кулі і вантажу, що коригує, а також положення вантажу, що коригує на стрижні маятника і маса прапорця вибираються з урахуванням реалізації умов: в початковому положенні (коли сипкий матеріал не впливає на прапорець) настановний важіль, закріплений на поворотній осі маятника, вільно спирається на обмежувач руху, виготовлений з плоскої пружини, закріплений на поверхні консолі; кут повороту прапорця в межах якого повинно припинитися його переміщення при максимально можливій дії на прапорець сипкого матеріалу вибирається на основі умови.Документ Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Контроль та керування хіміко-технологічними процесами"(ФОП Петров В. В., 2021) Лобойко, Вячеслав Олексійович; Пугановський, Олег Валентинович; Деменкова, Світлана Дмитрівна; Ворожбіян, Роман МихайловичТехнологічні вимірювання є невід’ємною частиною сучасних виробничих процесів. Ускладнення та інтенсифікація виробництва ставлять підвищені вимоги до методів і засобів вимірювання. Незважаючи на постійне вдосконалення приладної бази засобів контролю та керування, методи вимірювання майже не змінюються. В великій мірі точність отримання інформації залежить від правильності вибору методу вимірювання і від якості виконання розрахунку конструкції приладу. Метою методичних вказівок є ознайомлення студентів із способами вимірювання різноманітних технологічних параметрів, а також закріплення на практиці теоретичних знань з курсу "Контроль та керування хімікотехнологічними процесами". У процесі виконання лабораторних робіт студенти отримують навички з користування вимірювальними приладами і засобами автоматизації сучасних виробництв.Документ Методичні вказівки до розрахункового завдання "Обгрунтування вибору енергоефективних витрат сировини в хімічній технології"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2012) Дейнека, Дмитро Миколайович; Савенков, Анатолій Сергійович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Дейнека, Вікторія ВолодимирівнаЗменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів у хімічній промисловості пов’язано з широкомасштабною реалізацією енергозберігаючої техніки і технології, утворенням енерготехнологічних комплексів. Успішне рішення пріоритетного завдання енергозбереження потребує, в свою чергу, відповідної компетенції в інженерів-технологів усіх спеціальностей. Курси "Енерготехнологія хіміко-технологічних процесів" і "Контроль та керування хіміко-технологічними процесами" посідають важливе місце в професійній підготовці студентів за спеціальностями "Хімічна технологія неорганічних речовин", "Автоматизоване управління технологічними процесами", та базуються на загальнотеоретичних, загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах, що вивчаються студентами у вищому технічному закладі. Основним завданням цих курсів є формування у майбутніх спеціалістів знань і уміння у галузі генерування тепла в технологічних об’єктах, енерготехнологічного комбінування вторинних енергоресурсів, оцінки енергетичної ефективності процесів, скорочення теплових викидів у навколишнє середовище, а також знайомство студентів хімічних спеціальностей з приладами та засобами автоматизації, методами контролю та керування станом технологічних процесів. У цих методичних вказівках наведено методику пошуку найбільш ефективного способу отримання готового продукту з різної сировини з точки зору енергоємності. Вони призначені для використання на практичних заняттях та при виконанні розрахункового завдання з курсів "Енерготехнологія хіміко-технологічних процесів" та "Контроль та керування хіміко-технологічними процесами". Головною метою є поглиблення і засвоєння студентами теоретичних знань, набутих у лекційному курсі, а також оволодіння методиками пошуку шляхів зменшення втрат енергії у хімічній технології.Документ Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Виробництво харчових домішок, соди, лугів та методи розрахунків"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013) Гринь, Григорій Іванович; Панасенко, Володимир Володимирович; Дейнека, Дмитро Миколайович; Кобзєв, Олександр Вікторович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Мухіна, Людмила ВасилівнаКарбонат калію має досить широкий спектр застосування. Його використовують у склоробному виробництві, для виробництва кришталю і як вихідний продукт для одержання різних калієвих з'єднань, у фотографії, виробництві рідких мийних засобів, безалкогольних напоїв, як розпушувач тіста у виробництві хлібобулочних виробів, а також як засіб очищення технічних газів від сірководню й вуглекислого газу. Розроблено метод кладки бетону в зимовий час з використанням карбонату калію, що зменшує температуру його кристалізації. Карбонат калію є одним з перспективних і високоефективних бесхлорних калійних добрив. Його застосування дозволяє нейтралізувати кислотність ґрунту і значно підвищити врожайність картоплі, баштанних, зернових та інших культур. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Виробництво харчових напівпродуктів, соди і лугів" призначені для студентів спеціальності 7.0916.02 "Хімічна технологія неорганічних речовин". Завдання лабораторних робіт полягає в закріпленні та поглибленні знань, отриманих при вивченні теоретичної частини курсу, набутті навичок експериментального дослідження і застосування експериментальних даних для інженерних розрахунків. У кожній лабораторній роботі вказуються: мета, порядок виконання, зміст звіту, контрольні питання. В кінці лабораторної роботи необхідно підготувати звіт.