Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Е-туризм як напрям соціально-економічного розвитку держави (Частина 2)
    (Хмельницький університет управління та права ім. Леоніда Юзькова, 2021) Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Грень, Лариса Миколаївна; Батир, Ю. Г.; Лопатченко, І. М.
    У частині 1 наукового дослідження визначено, що поширення вірусу COVID-19 в усьому світі зумовило нову хвилю розвитку е-туризму. У цій частині дослідження обґрунтовано його напрямки з позиції визначення їх функціонального наповнення (соціальні медіа, рекомендації тощо). У межах Частини 2 дослідження акцентовано на розвитку екологічного туризму за допомогою застосування електронних технологій. При цьому доводиться важливість розвитку туристичної сфери загалом і екологічного туризму зокрема за допомогою використання кластерного підходу. З цією метою уточнено кільцеву модель упровадження туристичних кластерів в Україні. Установлено, що створення 10 туристичних кластерів протягом 5 років дає можливість державі отримати додаткові 500 млн дол. до бюджету, залучити від 800 млн до 1,5 млрд доларів інвестицій у туристичну сферу, а також створити 800 робочих місць в ній та суміжних сферах. Зважаючи на збільшення впливу екзогенних та ендогенних факторів на сферу туризму, визнано необхідність дослідження стану електронного представлення заповідників і національних парків. Власне кажучи, оцінено їхні веб-сайти й акаунти в соціальних мережах. Таке оцінювання здійснено за допомогою застосування контент-аналізу. Виявлено, що сьогодні не можна однозначно стверджувати про належний рівень е-представлення заповідників і національних парків. Дослідження дозволило дати оцінку готовності адміністрацій цих заповідників і національних парків до сучасних змін за допомогою таких чинників і показників: даних щодо відвідуваності; розвитку інфраструктури; факторів формування туристичного потоку. З’ясовано, що адміністрації цих заповідників і національних парків належним чином не готові до сучасних умов розвитку Індустрії 4.0. Визначено, що наразі прийнятними формами розвитку туризму є електронний та екологічний, а також їхнє поєднання. Перспективним у цьому напрямку є визна-чення й аналітичне оцінювання моделі упровадження е-туризму як соціальної орієнтованої й екологічної практики, а також визначення потенційних можливостей у розвитку інновацій на рекреаційних територіях.
  • Ескіз
    Документ
    Е-туризм як напрям соціально-економічного розвитку держави (Частина 1)
    (Хмельницький університет управління та права ім. Леоніда Юзькова, 2021) Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Грень, Лариса Миколаївна; Батир, Ю. Г.; Лопатченко, І. М.
    Соціально-економічний розвиток в Україні та світі може від-буватися в різних напрямках, серед яких туристичний займає одне з визначальних місць, на рівні з машинобудівельною та наф-товидобувною сферами. Напрямки такого розвитку постійно уточнюються через поширення використання інноваційних технологій у суспільному житті. Установлено, що таке використання відбувається в межах процесів цифровізації. Її головною метою є безперешкодне й оперативне задоволення потреб суспільства та захист його інтересів. Туристичну сферу з упевненістю можна віднести до сфери послуг. Виявлено, що вона, а також економічна сфера, бізнес та ін. в Україні визначені як одні з перспективних у впровадженні новітніх технологій. Отже, метою статті є визначення особливостей їхнього використання в туристичній сфері як напрямі соціально-економічного розвитку держави. Запропоновано й обґрунтовано е-туризм розглядати не тільки з позиції використання новітніх технологій, а також упровадження таких наукових принципів: оперативності, системності, ефективності, раціональності тощо, що передбачають виважене та результативне використання природних рекреаційних ресурсів, а також збереження культурно-історичної спадщини для майбутніх поколінь. Через важливість такої комплексної характеристики е-туризму вирішено його здійснити в межах двох частин дослідження. Перша частина стосується розгляду туризму як складової електронної комерції, а друга – його екологічних аспектів. Щодо першої частини дослідження, то акцентовано, що в умовах невизначеності складно робити точні оцінки щодо швидкості розвитку е-туризму. Проте деякі фактори, ризики та перспективи цього процесу для України певною мірою можна окреслити. З’ясовано, що останнім часом активіза ція е-туризму зумовлена поширенням вірусу COVID-19. Тому перспективним визнано розвиток туристичної сфери насамперед у таких напрямках: 1) застосування новітніх технологій, що полегшують доступ до туристичних послуг через закритість державних кордонів; 2) екологічний, лікувально-оздоровчий, медичний та ін. соціально орієнтований туризм. Акцентовано, що розвиток е-туризму покликаний забезпечити підвищення результативності функціонування медичної, освітньої, наукової, міграційної та інших сфер суспільної життєдіяльності. З’ясовано, що дієве використання новітніх технологій у туристичній та інших сферах покликано: 1) підвищити реалізацію прав та інтересів людини; 2) забезпечити довгострокову конкурентоспроможність України на міжнародних ринках; 3) підвищити рівень та якість туристичних послуг; 4) забезпечити доступ до інформації, необхідної для надання цих послуг тощо. Обґрунтовано, що в Україні в короткостроковому періоді можна очікувати реалізації сценарію щодо розвитку е-туризму в межах напрямків, що виокремленні в залежності від функцій, що е-туризм виконує.