Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
17 результатів
Результати пошуку
Документ Анальгетична активність сухого екстракту з пагонів верби кошикової (СЕПВК)(European Scientific Platform, 2021) Артемова, Катерина Олегівна; Малоштан, Людмила МиколаївнаДокумент Вивчення фармакологічної активності крему на основі кори верби білої на моделі контактного дерматиту(Національний фармацевтичний університет, 2021) Підгайна, В. В.; Малоштан, Людмила Миколаївна; Шаталова, О. М.Документ Дослідження токсикологчних властивостей екстракту з кори верби білої на моделі фібробластів шкіри(Національний фармацевтичний університет, 2021) Підгайна, В. В.; Малоштан, Людмила Миколаївна; Шаталова, О. М.Документ Вплив сухого екстракту пагонів верби сахалінської на агрегацію і гемостаз в умовах експериментального тромбофлебіту(Національний фармацевтичний університет, 2022) Малоштан, Людмила Миколаївна; Артемова, Катерина ОлегівнаМета роботи. Дослідження впливу сухого екстракту пагонів верби сахалінської (СЕПВС) на агрегаційні властивості та гемостаз в умовах експериментального тромбофлебіту в кролів. Матеріали і методи. Експеримент проводився на 5 групах кролів. 1 група – інтактний контроль; 2 група – тварини з експериментальним тромбофлебітом; 3 група – тварини, які отримували у профілактичному режимі СЕПВС; 4 група – тварини, які отримували референтний препарат – ацетилсаліцилову кислоту за дві години до експерименту; 5 група – тварини, які отримували ескувіт. Експериментальний тромбофлебіт викликали введенням у ділянку крайової вени вуха кроля розчину 2 % люголю. З метою оцінки реологічних властивостей крові у кролів досліджували агрегацію тромбоцитів за допомогою турбідиметричного оптичного методу Борна з використанням агрегометра та індукторів агрегації тромбоцитів – аденозин-5-дифосфат (АДФ) і адреналіну. Результати й обговорення. Експериментально встановлено, що в групі тварин, які отримували СЕПВС, спостерігалося достовірне збільшення ПЧ у 1,2 раза, порівняно з групою контрольної патології. На фоні лікування СЕПВС швидкість і ступінь агрегації тромбоцитів достовірно знижувалися, порівняно з КП, в 1,6 та 1,5 раза (р<0,05), і до кінця експерименту практично досягали рівня інтактного контролю. Ацетилсаліцилова кислота чинила виражену дію на вплив адреналін-індукованої агрегації тромбоцитів, що виявилося у достовірному зниженні всіх досліджуваних показників. Ескувіт проявив менш виражену дію. Висновки. Результати дослідження свідчать про виражений вплив фітоекстракту, що вивчається, на агрегацію тромбоцитів в умовах експериментального тромбофлебіту. Сухий екстракт пагонів верби сахалінської знижує чутливість тромбоцитів до адреналіну, що дозволяє розглядати його як перспективний засіб у лікуванні кардіоваскулярної патології.Документ Вивчення ранозагоювальних властивостей цинку(Національний фармацевтичний університет, 2022) Малоштан, Людмила Миколаївна; Підгайна, В. В.Документ Фармакологічне вивчення венотропної активності сухого екстракту пагонів верби сахалінської(Національний фармацевтичний університет, 2023) Малоштан, Людмила Миколаївна; Артемова, Катерина ОлегівнаВивчення венотропної та антикоагулянтної активності сухого екстракту пагонів верби сахалінської (СЕПВС). Матеріали і методи. Антикоагулянтну активність визначали в експерименті in vitro методом Бюркера. Для подальшого дослідження антикоагулянтної активності сухого екстракту пагонів верби сахалінської перейшли до експерименту in vivo, де застосовували дози: 30 мг/кг, 60 мг/кг і 90 мг/кг. Впродовж 4-х діб тваринам один раз на добу внутрішньошлунково вводили досліджуваний сухий екстракт пагонів верби сахалінської у вигляді водного розчину із розрахунку 0,5 мл на 100 г маси тіла. На 4-ту добу брали кров із хвоста щурів після введення досліджуваних зразків через 60 хв та визначали час зсідання крові. Наступним етапом наших досліджень було вивчення впливу сухого екстракту пагонів верби сахалінської на перебіг набряку при венозному застої хвоста у щурів. Об’єктом дослідження був сухий екстракт пагонів верби сахалінської, умовно позначений СЕПВС. Результати й обговорення. Сухий екстракт пагонів верби сахалінської використовували у трьох досліджуваних дозах у вигляді водних розчинів. Дослідження здійснювали на білих нелінійних щурах масою 200–250 г по 5 щурів у групі: 1-ша група – інтактний контроль, яким вводили дистильовану воду; 2-га група – щури, які отримували досліджуваний екстракт у дозі 20 мг/кг, 3-тя група – щури, які отримували сухий екстракт пагонів верби сахалінської у дозі 30 мг/кг, 4-та група – щури, які отримували сухий екстракт пагонів верби сахалінської у дозі 40 мг/кг. За отриманими даними, сухий екстракт пагонів верби сахалінської у дозі 20 мг/кг вірогідно збільшував час згортання крові порівняно з контролем у 1,15 раза. Антикоагулянтна активність сухого екстракту пагонів верби сахалінської у дозі 30 мг/кг та 40 мг/кг була майже на одному рівні та вірогідно не відрізнялась між собою у 1,47 та 1,5 раза відповідно. Препарат порівняння «Ескувіт» збільшував час згортання крові порівняно з контролем у 1,26 раза. Висновки. Сухий екстракт пагонів верби сахалінської виявив антикоагулянтну активність у дослідах in vitro i in vivo. Встановлено умовно-терапевтичну дозу сухого екстракту пагонів верби сахалінської – 30 мг/кг у дослідженні антикоагуляційної активності у тварин. На моделі венозного застою у щурів сухий екстракт пагонів верби сахалінської виявляє протинабрякову, протизапальну та венопротекторну дію, яка не поступається за активністю препарату порівняння «Ескувіт».Документ Експериментальне обґрунтування складу діючих речовин крему для лікування алергічних дерматитів(Національний фармацевтичний університет, 2023) Підгайна, В. В.; Малоштан, Людмила Миколаївна; Кухтенко, О. С.Мета роботи. Експериментальне вивчення протизапальної активності діючих речовин крему «Пірисалікс» для лікування алергічних дерматитів. Матеріали і методи. Дослідження виконано на безпородних статевозрілих щурах (самцях та самках) масою 150–180 г та розподілених на 5 груп по 6 щурів у кожній. Дію досліджуваних препаратів вивчали в умовах лікувально-профілактичного режиму. Запалення викликали субплантарним уведенням 1 % розчину карагеніну та 2 % розчином зимозану в задню праву лапу щурів. Оскільки крем – це засіб для зовнішнього застосування, потрібно було вивчити його можливу токсичну дію при одноразовому нашкірному нанесенні. Результати та обговорення. Експериментально доведено, що серед діючих речовини, які входять до складу крему «Пірисалікс», найвиразнішу протизапальну активність проявив екстракт кори верби білої на моделі карегенінового запалення у щурів на 4 годину експерименту. Цинк, який входить до складу крему, також зменшував набряк у щурів впродовж 3–4 годин, але показники не відрізнялися достовірно від контрольної патології. На моделі зимозанового запалення активну дію виявили дві діючі речовини: екстракт кори верби білої ЕКВБ та цинк. Отримані результати свідчать, що крем «Пірисалікс» впливає на пригнічення медіаторів запалення – лейкотрієнів, що спостерігаються на тлі алергічних реакцій. Встановлено, що досліджуваний крем «Пірисалікс» належить до IV класу токсичності – малотоксичні речовини. Висновок. На підставі даних протизапальної активності обґрунтовано доцільність складу екстракту кори верби білої та цинку як діючих речовин крему «Пірисалікс» для лікування дерматитів алергічної етіології.Документ Фармакологічне обґрунтування складу діючих речовин у складі гелю "Молозоль"(Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України", 2023) Малоштан, Людмила Миколаївна; Грубник, Ігор Михайлович; Юдіна, Юлія Вікторівна; Великий, Дмитро ЛьвовичСьогодні у зв’язку зі стрімким ростом кількості захворювань шкіри, що ускладнені вторинною мікробною та грибковою інфекцією, особливої актуальності набуває створення нових лікарських засобів із комплексною дерматомікозною дією для їх місцевого застосування. У сучасній дерматологічній практиці переважно використовують м’які лікарські форми. Широке застосування м’яких лікарських форм зумовлено наявністю деяких переваг – високою місцевою концентрацією в шкірі, відносною економічністю та технологічністю цих засобів. Однак на сучасному українському фармацевтичному ринку асортимент препаратів із комплексною дерматомікозною дією обмежений. Це зумовлює необхідність пошуку нових засобів для місцевого застосування за дерматитів з ускладненою грибковою патологією. Метою нашого дослідження є експериментальне обґрунтування раціонального складу діючих речовин у гелі під умовною назвою «Молозоль» для лікування дерматомікозів. Гель готували за загальними правилами приготування м’яких лікарських форм. Враховуючи фізико-хімічні властивості діючих речовин, зокрема їх розчинність, молочну, саліцилову та сорбінову кислоту вводили у вигляді розчину у пропіленгліколі у завчасно заготовлену основу для гелю. З метою обґрунтування раціональної концентрації молочної, саліцилової та сорбінової кислоти у комбінованому гелі «Молозоль», а також вивчення його біологічної активності було виконано мікробіологічні та токсикологічні дослідження. Визначення антибактеріальних властивостей гелю здійснили методом дифузії в агар із використанням еталонних штамів мікроорганізмів Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922, Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853, Candida albicans АТСС 885/653. Експериментально обґрунтовано раціональний склад діючих речовин гелю під умовною назвою «Молозоль» для лікування дерматомікозів. На підставі даних мікробіологічних досліджень обґрунтовано концентрацію діючих речовин – молочної, саліцилової та сорбінової кислоти у складі гелю «Молозоль». У разі комбінації діючих речовин – саліцилова кислота 8%, молочна кислота 10%, сорбінова кислота 0,5%, гель «Молозоль» виявляє найбільш виражену антимікробну та фунгіцидну активність щодо тестуємих штамів мікроорганізмів. Визначено індекс гострої токсичності за нанесення на шкіру тварин, який засвідчив, що розроблений м’який лікарський засіб «Молозоль» у вигляді гелю належить до IV класу малотоксичних речовин. Комбінований гель «Молозоль» є перспективним для подальшого дослідження як антимікробний та антифунгальний засіб із кератолітичними властивостями.Документ Фармакологічна активність крему з екстракту кори верби білої та цинку за умови алергічного контактного дерматиту(Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України", 2022) Малоштан, Людмила Миколаївна; Підгайна, В. В.Алергічний дерматит є найчастішим захворюванням шкіри, що проявляється класичними факторами у відповідь на зовнішнє середовище. Вирішення проблеми глобальної поширеності та інтенсивного зростання частоти алергічного дерматиту потребує вдосконалення лікарського забезпечення населення України препаратами для ефективного лікування алергічних захворювань шкіри. За даними літератури, широкий спектр біологічної дії мають препарати на основі кори верби білої, які виявляють протизапальну, антиалергічну, протисвербіжну, аналгетичну активність та мають позитивний вплив на імунну систему і є перспективними для лікування та профілактики алергічного дерматиту. Цинк приймає участь у метаболізмі і стабілізації клітинних мембран, входить до складу основних ферментів, які приймають участь в антиоксидантних біохімічних реакціях. Мікроелемент має регенеруючу дію, забезпечує передачу нервових імпульсів, сприяє синтезу кортизола. Метою роботи було вивчити вплив крему на основі екстракту кори верби білої та Zn на антигеннеспецифічну ланку імунного захисту тварин з експериментальним алергічним дерматитом. Дослідження було виконано на мурчаках. Моделювання алергічного контактного дерматиту здійснювали за допомогою 2,4-динітрохлорбензолу (ДНХБ). Для оцінки активності факторів неспецифічного імунітету визначали фагоцитарну активність гранулоцитарних нейтрофілів у суспензії лейкоцитів. Важливе значення має визначення стану антигеннеспецифічних факторів імунного захисту, які беруть безпосередню участь у всіх дозах імунної відповіді. Одержані дані щодо підвищення показників ФІ та Фч у тварин на фоні експериментального дерматиту свідчать про наявність природного іммуного захисту, спрямованого на знешкодження алергену та його подальше видалення з організму. В порівнянні з референс-препаратами було виявлено виразну антигенспецифічну дію, яка перевищує дію Псорікапу та дорівнює дії Фладексу. На моделі алергічного контактного дерматиту у мурчаків досліджуваний крем виявив виражену імунотропну активність відносно зниження фагоцитарної активності клітин.Документ Вивчення впливу супозиторіїв вагінальних "Меланізол" при тривалому застосуванні у щурів(Національний фармацевтичний університет, 2020) Должикова, О. В.; Малоштан, Людмила МиколаївнаВивчення впливу вагінальних супозиторіїв «Меланізол» на організм інтактних щурів-самиць за умови тривалого повторного вагінального уведення. Матеріали і методи. Вивчення токсичності вагінальних супозиторіїв «Меланізол» та їхньої основи на тлі уведення статевозрілим щурам-самицям проведено протягом 30 діб. Контролювали динаміку маси тіла тварин, загальні та біохімічні показники крові, показники сечі. В кінці досліду проводили макроскопічне дослідження і оцінку коефіцієнтів маси внутрішніх органів. Результати й обговорення. Проведено вивчення впливу вагінальних супозиторіїв «Меланізол» в дозі 21 мг/кг (з урахуванням суми діючих речовин) на здорових щурах-самицях за умов тривалого повторного вагінального застосування (рекомендований шлях введення). Експериментально встановлено, що супозиторії «Меланізол» в умовно-терапевтичній дозі при тривалому вагінальному уведенні здоровим щурам-самицям не проявляє негативного впливу на масу тіла, показники клінічної крові, біохімічні показники крові та показники сечі тварин порівняно з контрольною групою тварин. Проведене дослідження внутрішніх органів тварин довело, що органи були звичайного вигляду без запалення та інших змін. Дослідження масових коефіцієнтів внутрішніх органів експериментальних тварин не виявило достовірної різниці між показниками дослідних та контрольної груп тварин. Висновки. Отримані в результаті експерименту дані свідчать, що у дозі 21 мг/кг вагінальні супозиторії «Меланізол» не чинять токсичного впливу на організм здорових щурів-самиць, що дозволяє рекомендувати досліджувані супозиторії «Меланізол» для подальшого вивчення як лікарського засобу для лікування вагінітів.