Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
43 результатів
Результати пошуку
Документ Креативні (культурні) індустрії в сучасному суспільстві(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Міщенко, Марина МиколаївнаДокумент Конспект лекцій з навчальної дисципліни "Історії та культура України"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024-02) Гутник, Марина Валеріївна; Дворкін, Ігор Володимирович; Демочко, Ганна Леонідівна; Красіков, Михайло Михайлович; Маліков, Василь Володимирович; Міщенко, Марина Миколаївна; Мотенко, Ярослав Володимирович; Робак, Ігор Юрійович; Телуха, Світлана Степанівна; Фрадкіна, Наталя Володимирівна; Шишкіна, Євгенія КостянтинівнаНавчальна дисципліна «Історія та культура України» визначається як комплексне вивчення двох ключових гуманітарних наук – історії та культурології. Цей курс не лише розглядає події, що визначали розвиток українського суспільства протягом різних етапів його історії, але також аналізує вплив цих подій на формування та розвиток української культури. Однією з ключових особливостей цього курсу є міждисциплінарний підхід, який сполучає методологічні підходи історії та культурології для глибокого розуміння динаміки культурного та історичного розвитку України. Вивчення матеріалів курсу відбувається на основі хронологічного поділу, який враховує не лише внутрішні етапи розвитку країни, але й взаємозв’язок з загальноєвропейською історією та культурою. Зміст курсу «Історія та культура України» включає в себе розгляд подій від найдавніших часів до сучасності, охоплюючи періоди розквіту та стрімкого розвитку, а також труднощі й випробування, з якими стикнулася українська нація. Важливою складовою курсу є аналіз ключових історичних подій та їхній вплив на розвиток культури, що сприяє розумінню взаємозв’язку історії та культури як взаємозалежних аспектів. Метою курсу є формування комплексного уявлення про еволюцію українського суспільства та його культурних традицій, розкриття основних тенденцій історії та культури України в контексті світового розвитку. Такий підхід дозволяє студентам розуміти не лише фактичні події, але й глибше аналізувати їх в контексті культурного сенсу та ідентичності. Основна мета курсу «Історія та культура України» – подвійна: по-перше, викликати у студентів-першокурсників стале зацікавлення українською історією та культурою, спроможне і після завершення курсу надихати їх поглиблювати свої знання у цій царині, та, по-друге, надати їм початкові навики осмислення історичних і культурних явищ і процесів, які б сприяли оптимізації подальшого самостійного опанування ними різних дисциплін що викладаються у НТУ «ХПІ».Документ Коротка історія часопису "Сталь" в тридцяті роки XX сторіччя(ФОП "Жукова Ірина Віталіївна", 2023) Журило, Дмитро Юрійович; Міщенко, Марина МиколаївнаМетою статті є необхідність висвітлити основні віхи та призначення, узагальнити пріоритетні наукові здобутки одного з перших технічних часописів України та колишнього СРСР – журналу «Сталь». З початком індустріалізації, коли наука почала займати позиції чи не найголовнішої продуктивної сили, потреба в наявності технічної літератури була величезна. Блискучим виходом зі становища стало відкриття в Харкові в 1931 р. журналу «Сталь», органу Головного управління металургійної промисловості Народного комісаріату важкої промисловості СРСР, Всесоюзного об'єднання «Сталь» і тресту «Трубосталь». Редколегія журналу перебувала у відомому Держпромі, при правлінні об'єднання «Сталь». Незважаючи на постійні зміни в керівництві часопису, опубліковані в ньому статті були фундаментом стабільної роботи агрегатів металургії. Деякі з статей не втратили своєї актуальності і сьогодні, наприклад, статті з фізичної хімії виробництва сталі і чавуну, про витрати енергії при прокатці рейок або балок, про стійкість виливниць для розливання сталі або за властивостями вогнетривких матеріалів при високих температурах. Статті в журналах можна класифікувати на кілька видів: передовиці (за планами збільшення випуску продукції, втілення в життя рішень партії і уряду), дослідницькі (з питань «вузьких місць», отримання залежностей різних параметрів плавки і обробки розплавленого металу, обробки його тиском, лиття, хімічних аналізів, застосування нових вогнетривів, питань металознавства і термічної обробки виробів, різних економічних розрахунків, калькуляції і планування), технологічні (забезпечення стабільної роботи печей різного типу на різній сировині і робота прокатних станів різного типу в умовах металургійних заводів України), обмін досвідом, оглядові (досягнення металургійної промисловості в світі), бібліографічні (огляд статей вітчизняної та іноземної періодики), питання капітального будівництва заводів, звіти по закордонних відрядженнях в США і в Європу та інші. З січня 1941 р. журнал «Сталь» видавався вже в Москві, в будівлі Народного комісаріату чорної металургії СРСР. Часопис виходить в Росії і сьогодні/Документ Історічні відомості розробки сталей для конструкцій будівлі палацу з’їздів співробітниками УКРНДІМЕТу(ГО "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Журило, Дмитро Юрійович; Міщенко, Марина МиколаївнаМетою статті є необхідність висвітлити основні віхи розробки сталей та їх призначення в 30-40 х роках ХХ ст., узагальнити пріоритетні наукові здобутки при виплавці сталей типу ДС, МС та кортену для Палацу з’їздів. На початку 1930-х років було розроблено декілька проектів московського Палацу з’їздів і за результатами конкурсу було обрано переможця. Світова практика не знала аналогів подібним будівлям. Споруда, висотою понад 400 метрів, повинна була символізувати перемогу нового політичного ладу. Саме для можливості цієї будівлі наприкінці 1931 р. було знищено храм Христа Спасителя. Передбачувана площа московського Палацу з’їздів становила 11 гектарів з об'ємом будівлі понад 7,5 млн. кубічних метрів (за об’ємом – це більше, ніж три піраміди Хеопса). Вага конструкцій московського Палацу з’їздів перевищувала 1,5 млн тон. Кожна колона каркаса відомого ньюйоркського хмарочоса «Емпайер Стейт Білдінг» (висотою 383 метри, на той момент він був найвищою будівлею в світі) тиснула на землю з силою в 4700 тон, а кожна колона вежі Палацу з’їздів повинна була нести навантаження від 8000 до 14000 тон. Загальна вага лише сталевих конструкцій перевищувала 350000 тон. Серйозні навантаження на сталевий каркас будівлі вимагали високоякісного металу. В 1939 році на базі Харківського Українського науково-дослідного інституту металів (УкрНДІМет), який було засновано в 1928 р., було виконано серйозну дослідницьку роботу з розробки технології виплавки і прокатки корозійностійкої сталі для побудови будівлі Палацу Рад. Роботами керував професор Євген Григорович Шумовський. Завдяки науково-дослідним роботам українських металургів було обрано три групи сталей, які, на перший погляд, найбільш підходили для використання при будівництві багатоповерхових будівель. Це були сталі ДС, МС та кортен. Маркування «МС» – це абревіатура «мало старіюча сталь», а «ДС» – «Дворец Съездов». Властивості сталі МС найбільш активно досліджували співробітник УкрНДІМету Мусій Аронович Гершгорн та заступник начальника технічного відділу металургії заводу ім. Михайла Фрунзе Роман Кирилович Попов. Було доведено, що для сталей, які містять мідь, не потрібно використання особливих методів нагрівання, режиму обтискання, використання спеціальної калібровки. Це здешевлювало та значно спрощувало технологію отримання прокату з таких сталей. Згодом технологію виплавляння вказаних сталей було опановано на більшості крупних заводів країни. Вже в 1940 році було розпочато монтаж каркаса будівлі Палацу з’їздів. Але почалася Друга світова війна і будівництво було заморожено. З демонтованого каркасу виготовляли протитанкові їжаки та протипіхотні загородження. Виконані дослідження дали подальшій розвиток металургії сталей з спеціальними властивостями в Україні та в СРСР, та на довгі роки стало орієнтиром для досліджень та фундаментом для стандартів з механічних досліджень сталей та інших конструкційних матеріалів.Документ Методичні вказівки з навчальної дисципліни "Історія та культура України"(2023) Гайдамачук, Ольга Володимирівна; Дворкін, Ігор Володимирович; Красіков, Михайло Михайлович; Міщенко, Марина Миколаївна; Мотенко, Ярослав Володимирович; Робак, Ігор Юрійович; Фрадкіна, Наталя Володимирівна; Шишкіна, Євгенія КостянтинівнаНавчальна дисципліна «Історія та культура України» базується на поєднанні двох наук – історії та культурології, що передбачає міждисциплінарний підхід в її вивченні. Матеріали курсу укладено за притаманним історії України хронологічним поділом, який водночас враховує періодизацію загальноєвропейської історії та культури.Документ Про абсенсивне визначення у Жана Амері(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Літінський, С. А.; Міщенко, Марина МиколаївнаДокумент Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни "Українське національне відродження 1920-х рр."(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гайдамачук, Ольга Володимирівна; Кабачек, Володимир Вікторович; Міщенко, Марина МиколаївнаНавчальна дисципліна «Українське національне відродження 1920-х рр.» входить до складу освітньо-наукової програми «Історія науки та українознавства» як частина професійної підготовки аспірантів за спеціальністю 032 «Історія та археологія». Дисципліна є вибірковою.Документ Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Українське національне відродження 1920-х рр."(2022) Гайдамачук, Ольга Володимирівна; Кабачек, Володимир Вікторович; Міщенко, Марина МиколаївнаПри викладанні курсу «Українське національне відродження 1920-х рр.», окрім аудиторної роботи, важливе значення для навчального процесу має самостійна робота аспіранта. Самостійна робота – це самостійне навчання здобувача освіти, що передбачене навчальною дисципліною і виконується без прямої участі викладача, але результати якої ним контролюються. Тому для вдалого опрацювання самостійних завдань важлива оптимізація організації свого часу. До самостійної роботи в межах навчальноїДокумент Українська культура(2021) Маліков, Василь Володимирович; Міщенко, Марина МиколаївнаПрактикум «Українська культура» розрахований для студентів усіх спеціальностей, що вивчають дисципліну «Історія та культура України». Практичні завдання поділені на три блоки – це завдання для домашньої підготовки до семінарів, завдання для аудиторної роботи та тестова база для самоперевірки своїх знань і підготовки до поточного контролю. Завдання подаються у відповідності до тем модулю «Українська культура» курсу «Історія та культура України» і в них пропонуються фрагменти із оригінальних давніх текстів, наукових досліджень та художньої літератури відомих діячів української й закордонної культури.Документ Українська культура(2021) Маліков, Василь Володимирович; Міщенко, Марина МиколаївнаПрактикум "Українська культура" розрахований для студентів усіх спеціальностей, що вивчають дисципліну "Історія та культура України". Видання здійснюється у двох частинах, практичні завдання поділені на три блоки – це завдання для позаудиторної підготовки до семінарів, завдання для аудиторної роботи та тестова база для самоперевірки своїх знань і підготовки до поточного контролю. Завдання подаються у відповідності до тем модулю "Українська культура" навчальної дисципліни "Історія та культура України" і в них пропонуються фрагменти із оригінальних давніх текстів, наукових досліджень та художньої літератури відомих діячів української й закордонної культури.