Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
17 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 2(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій ГригоровичЦі методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Видання є продовженням першої частини методичних вказівок до лабораторного практикуму, в якому вивчались основи побудови та використання послідовних інтерфейсів. Методичні вказівки містять необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на інтерфейс Ethernet, який є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Під час виконання лабораторного практикуму студенти вивчають основи використання протоколу TCP/IP в мережі Ethernet. Також у лабораторному практикумі розглянуті протокол HTTP та основні принципи реалізації WEB-технологій в контролерах, які все частіше використовують для дистанційного моніторингу і диспетчеризації автономних технологічних об’єктів. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію і практику застосування промислових мереж та програмних засобів доступу до даних в ПЛК. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) та FESTO (Німеччина), а також мережне обладнання для створення локальної мережі. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для розроблення прикладного програмного забезпечення. Це середовище CoDeSys V2.3 для програмування контролерів ПЛК150 ОВЕН і SoftPLC PLCWinNT та середовище FST 4.10 – для програмування контролерів FC34 FESTO.Документ Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 1(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій ГригоровичЦі методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Методичні вказівки вміщують необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на послідовні інтерфейси RS 232 та RS-485, які є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Також у лабораторному практикумі розглянуто основні принципи використання AT-команд для управління модемами (GSM-модемами), які все частіше використовують для дистанційного управління автономними технологічними об’єктами. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію та практику застосування промислових мереж. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані звичайні персональні комп’ютери (ПК), програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) 100-ї серії, GSM-модеми TC-35 UART/RS-232 виробництва компанії Siemens AG (Німеччина) та обладнання для з’єднання пристроїв: кабелі та конвертери інтерфейсів. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для прослуховування СОМ-портів ПК та для створення проектів з управляючими програмами. Це відповідно утиліта HyperTerminal, яка входить до складу операційних систем Windows від Microsoft Corp., прикладна програма COM Port Toolkit для прослуховування інтерфейсів ПК та середовище CoDeSys V2.3 для програмування ПЛК.Документ Сигналізатор рівня сипких матеріалів(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Дубовець, Олексій Миколайович; Подустов, Михайло Олексійович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Дзевочко, Олександр Михайлович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор ГригоровичСигналізатор рівня сипких матеріалів містить захисний корпус, який виконано у вигляді паралелепіпеда, верхню зону якого зрізано під кутом β=α+(1,5-2,0)° до горизонту, відбійники, що закріплені у середині корпусу на бічних його стінках, і відповідно на верхніх сторонах задньої і передньої стінок, запобіжні карнизи, що закріплені на верхніх сторонах бічних стінок і на поверхні відбійників, вісь, встановлену в підшипниках, закріплених на бічних стінках захисного корпусу, закріплені на осі за допомогою важелів, прапорець і постійний магніт, контрвантаж, геркон, блок сигналізації і відсічення. Прапорець складається із плоского днища, із загнутими бічними і задніми бортами, розташований (за відсутності тиску сипких матеріалів) горизонтально, на передній стінці приймального бункера, утвореного з'єднаними між собою відбійниками та запобіжними карнизами, закріплений вертикальний затвор, висота і ширина якого вибрані так, щоб при горизонтальному положенні прапорця між його бічними бортами, плоским днищем і нижнім краєм вертикального затвора забезпечувалися проміжки, що не перевищують 2,0 мм.Документ Дослідження процесу нейтралізації продуктів сульфатування у виробництві пар(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Дзевочко, Олександр Михайлович; Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Дзевочко, Альона Ігорівна; Ворожбіян, Роман МихайловичПроцес нейтралізації продуктів сульфатування у виробництві поверхнево-активних речовин не є основним, проте на цій стадії закріплюються позитивні ефекти отримані на стадії сульфатування органічної речовини газоподібним триоксидом сірки. Для збереження отриманого ступеня сульфатування необхідно проводити процес нейтралізації в умовах, які виключають протікання гідролізу в кислому середовищі. Реакція нейтралізації проходить з великим виділенням тепла близько 40 кДж/моль. Аналіз літературних даних показав, що процес нейтралізації недостатньо висвітлений. Мало даних і по апаратурно-технологічному оформленню даного процесу. Процес нейтралізації в промислових умовах проводиться в апаратах з механічними турбінними мішалками, для зняття тепла екзотермічної реакції паста з нейтралізатора подається в водяний виносний теплообмінник і знову повертається в нейтралізатор. Метою даного дослідження є визначення оптимальних технологічних параметрів процесу нейтралізації продуктів сульфатування та розробка математичної моделі даного процесу. Наведено результати експериментальних досліджень процесу нейтралізації продуктів сульфатування водним розчином гідрооксиду натрію. При проведенні досліджень визначався вплив технологічних параметрів на якісні показники продуктів нейтралізації, основним з яких є ступінь сульфатування. Знайдено оптимальні технологічні параметри для проведення даного процесу в реакторі з мішалкою у лабораторних умовах. На основі отриманих даних в основі даного процесу є використання реактора неперервної дії з турбінною мішалкою і з комбінованим теплообмінником. Для переходу до промислового реактора-нейтралізатора розроблена математична модель, що дає можливість методом математичного моделювання скорегувати технологічні параметри у промислових умовах. сульфатування. Знайдено оптимальні технологічні параметри для проведення даного процесу в реакторі з мішалкою у лабораторних умовах. На основі отриманих даних в основі даного процесу є використання реактора неперервної дії з турбінною мішалкою і з комбінованим теплообмінником. Для переходу до промислового реактора-нейтралізатора розроблена математична модель, що дає можливість методом математичного моделювання скорегувати технологічні параметри у промислових умовах.Документ Методичні вказівки до самостійного (дистанційного) засвоєння навчальної дисципліни "Програмне забезпечення промислових контролерів"(2021) Лисаченко, Ігор Григорович; Подустов, Михайло Олексійович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Дзевочко, Альона ІгорівнаМетодичні вказівки розроблені як допомога до самостійного (дистанційного) вивчення навчальної дисципліни "Програмне забезпечення промислових контролерів" студентами денної та заочної (дистанційної) форм навчання за спеціальністю 151 – "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології". В методичних вказівках наведені вимоги стандарту вищої освіти першого рівня підготовки (бакалавра) за вказаною спеціальністю. Вказівки містять необхідні відомості про порядок вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань та вмінь студентів, розподіл навчального часу, форму, види та порядок проведення занять, змістовні модулі, перелік питань та практичних завдань до модулів та іспиту, варіанти індивідуальних завдань та перелік питань для самостійного контролю. Зважаючи на мету видання, методичні вказівки не містять теоретичних відомостей, тобто, вони лише вказують студенту про порядок засвоєння дисципліни. Отже, здобувачу вищої освіти необхідно використовувати додаткові інформаційні матеріали та інші друковані видання, тобто, курс лекцій, методичні вказівки до виконання лабораторних робіт та індивідуального домашнього завдання. Посилання на джерела інформації наведені у списку літератури.Документ Методичні вказівки до самостійного (дистанційного) засвоєння навчальної дисципліни "Програмне забезпечення АСУ та КІСУ" (комп’ютерно-інтегровані технології у виробництві та SCADA-системи)(2021) Лисаченко, Ігор Григорович; Подустов, Михайло Олексійович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Дзевочко, Альона ІгорівнаМетодичні вказівки розроблені як допомога до самостійного засвоєння навчальної дисципліни "Програмне забезпечення АСУ та КІСУ" студентами денної та заочної (дистанційної) форм навчання за освітньою програмою 15 – "Автоматизація та приладобудування" та за спеціальністю 151 – "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології". В методичних вказівках наведені вимоги стандарту вищої освіти другого рівня підготовки (магістра) за вказаною спеціальністю. Вони містять відомості про порядок вивчення дисципліни, вимоги до знань та вмінь студентів, розподіл навчального часу, форми та порядок проведення занять, змістовні модулі, перелік питань та практичних завдань до модулів та іспиту, варіанти індивідуальних завдань та перелік питань для самостійного контролю. Зважаючи на мету видання, методичні вказівки не містять теоретичних відомостей, тобто вони лише вказують студенту про порядок засвоєння дисципліни. Отже, при цьому необхідне використання додаткових матеріалів, тобто курсу лекцій, методичних вказівок до виконання лабораторних робіт та домашнього завдання. Посилання на джерела інформації наведені у списку літератури.Документ Методичні вказівки до самостійного (дистанційного) засвоєння навчальної дисципліни "Розподілені системи управління"(2021) Лисаченко, Ігор Григорович; Подустов, Михайло Олексійович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Дзевочко, Альона ІгорівнаМетодичні вказівки розроблені як допомога до самостійного засвоєння навчальної дисципліни "Розподілені системи управління" студентами денної та заочної (дистанційної) форм навчання за освітньою програмою 15 – "Автоматизація та приладобудування" та за спеціальністю 151 – "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології". В методичних вказівках наведені вимоги стандарту вищої освіти другого рівня підготовки (магістра) за вказаною спеціальністю. Вони містять необхідні відомості про порядок вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань та вмінь студентів, розподіл навчального часу, форму, види та порядок проведення занять, змістовні модулі, перелік питань та практичних завдань до модулів та іспиту, варіанти індивідуальних завдань та перелік питань для самостійного контролю. Зважаючи на мету видання, методичні вказівки не містять теоретичних відомостей, тобто, вони лише вказують студенту про порядок засвоєння дисципліни. Отже, здобувачу вищої освіти необхідно використовувати додаткові інформаційні матеріали та інші друковані видання, тобто, курс лекцій, методичні вказівки до виконання лабораторних робіт та індивідуального домашнього завдання. Посилання на джерела інформації наведені у списку літератури.Документ Технічні засоби автоматизації(Друкарня Мадрид, 2021) Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Подустов, Михайло Олексійович; Красніков, Ігор Леонідович; Шутинський, Олексій Григорович; Лисаченко, Ігор Григорович; Бабіченко, Юлія Анатоліївна; Дзевочко, Олександр Михайлович; Вельма, Володимир Іванович; Пугановський, Олег ВалентиновичУ посібнику наведені основні вимоги до виконання курсового проєкту з дисципліни "Технічні засоби автоматизації", наведена структура проєкту та рекомендації щодо оформлення пояснювальної записки, а також варіанти завдання до курсового проєкту. Призначено для студентів спеціальності "Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології".Документ Сучасні комп'ютерно-інформаційні технології у розподілених системах управління(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2021) Лисаченко, Ігор Григорович; Подустов, Михайло Олексійович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Дзевочко, Альона ІгорівнаВ навчально-методичному посібнику розглянуті питання використання сучасних комп'ютерно-інформаційних технологій у складі розподілених систем управління. Наведені основні теоретичні відомості та запропоновані практичні завдання щодо створення макетів РСУ, які використовують сучасні протоколи та інтерфейси, а також апаратно-програмні засоби для побудови гетерогенних комп'ютерних мереж із клієнт-серверною архітектурою. Призначено для студентів спеціальності 151 "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології", які навчаються за денною та заочною (дистанційною) формою навчання.Документ Методичні вказівки для проведення лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Розподілені системи управління"(2020) Лисаченко, Ігор Григорович; Подустов, Михайло Олексійович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Дзевочко, Альона ІгорівнаМетодичні вказівки вміщують необхідну інформацію для проведення лабораторних занять зі студентами денної та заочної (дистанційної) форм навчання за спеціальністю 151 – "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології" з навчальної дисципліни "Розподілені системи управління". Вони призначені для вивчення студентами основ розроблення та використання розподілених систем управління (РСУ).