Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Духовність лідера в системі цілей його підготовки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Пономарьов, Олександр Семенович; Харченко, Алла ОлександрівнаПоказано, що посилення потреб соціуму в лідерах активізувало дослідження феномену лідерства, розробку і цільове використання засобів, способів і педагогічних технологій підготовки лідерів. Проаналізовано зміст цієї підготовки та обґрунтовано необхідність формування духовності та відповідальності лідерів як важливих її елементів. Розглянуто значення і роль духовності й культури педагога як передумови розвитку духовності потенційного лідера.Документ Професійна відповідальність у спортивній педагогіці(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Пономарьов, Олександр Семенович; Зінченко, Ліна ВолодимирівнаУ посібнику розглядаються теоретичні питання відповідальності у сфері фізичної культури і спорту та практичні шляхи і способи формування відповідального ставлення спортсменів і тренерів до себе і своєї діяльності. Для тренерів, спортсменів і всіх, хто цікавиться проблемами відповідальності у спорті.Документ Філософсько-антропологічна природа педагогіки добра(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Пономарьов, Олександр Семенович; Долгарєв, Анатолій ВасильовичДемократизація суспільного життя й подальший розвиток педагогічної теорії зумовили поширення гуманістичних тенденцій в освітній діяльності. Вони стали підґрунтям для підвищення уваги до проблем філософії освіти. Одним з його проявів стало поступове затвердження в теорії і практиці освіти ідей педагогіки добра. Ці ідеї ґрунтуються на філософсько-антропологічних аспектах освіти. Водночас вони є об'єктивним результатом поєднання завдань освіти з формування професійної компетентності студента та антропоцентризму як її прагнення максимальною мірою розкрити й розвинути його кращі особистісні риси і якості, сприяти реалізації його творчого потенціалу. Водночас опанування викладачем положеннями і нормами педагогіки добра вимагає наявності не тільки чіткої психологічної спрямованості на педагогічну діяльність та відповідного розвитку його особистісних якостей, але й уміння бачити в кожному студентові неповторну особистість. Це уміння має проявлятися у характері його спілкування зі студентами, у прагненні допомагати кожному з них в разі необхідності та у почутті своєї особистої відповідальності за їхню подальшу долю.Документ Соціально-психологічна природа феномену лідерства(НТУ "ХПІ", 2017) Пономарьов, Олександр СеменовичСуперечлива природа феномену лідерства зумовлена поєднанням у ньому індивідуального характеру особистості лідера та суспільного характеру його прояву. Водночас природа лідерства має соціально-психологічний характер, оскільки вплив лідера на інших людей та на соціальні групи відбувається виключно завдяки його специфічним психологічним якостям, насамперед харизмі. Ефективне використання лідером своєї соціально-психологічної природи вимагає знання ним психологічних характеристик людей, на яких він здійснює свій вплив, та характеристик організації, у складі якої вони виконують спільну діяльність. Уміння реалізувати ці можливості формується в системі освіти через організацію виявлення потенційних лідерів та наступної їх цілеспрямованої підготовки.Документ Філософія людини у тріаді "соціум–природа–техніка"(НТУ "ХПІ", 2016) Пономарьов, Олександр СеменовичДокумент Доброзичлива вимогливість педагогіки(НТУ "ХПІ", 2016) Пономарьов, Олександр СеменовичСучасна парадигма вищої освіти ґрунтується на подоланні авторитарної педагогіки, на переході до бінарного характеру навчально-виховного процесу й демократизації взаємовідносин між педагогом і студентами. Ускладнення, зумовлені прискоренням науково-технічного прогресу, підвищують вимоги до якості підготовки фахівців і розвитку їх професійно значущих особистісних якостей. Для успішного розв’язання цих завдань необхідне поєднання доброзичливого ставлення до студентів з вимогливістю як прояв відповідального ставлення педагога до своєї діяльності. Завдяки доброзичливій вимогливості стає можливим забезпечити бажану ефективність навчання і виховання студентів.Документ Соціально-гуманітарні чинники освіти і особистісний розвиток майбутнього фахівця(Міськдрук, 2016) Тіщенко, Леонід Миколайович; Завєтний, Сергій Олександрович; Пономарьов, Олександр СеменовичДокумент Життєво ціннісні вектори особистісного розвитку студента(Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "ХАІ", 2016) Пономарьов, Олександр СеменовичДокумент Філософія педагогіки добра(НТУ "ХПІ", 2015) Пономарьов, Олександр СеменовичФілософський аналіз педагогіки добра дозволяє визначити онтологічні, гносеологічні, аксіологічні та герменевтичні аспекти цієї надзвичайно цікавої і перспективної педагогічної системи. Такий аналіз відкриває множину функціональних можливостей педагогіки добра, виявити й тим більш реалізувати які без філософського осмислення досить проблематично. Свої характерні особливості має застосування ідей і принципів педагогіки добра у вищій школі. Його особливості детерміновані самим призначенням і сенсом системи вищої освіти. Йдеться передовсім про вкрай сприятливу роль емоційно забарвлену педагогіки добра у формуванні професійної і соціальної компетентності майбутніх фахівців.Документ Відповідальність у системі категорій педагогіки вищої школи(Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 2013) Пономарьов, Олександр Семенович; Чеботарьов, Микола Корнійович; Середа, Наталія ВікторівнаThe authors consider the essence and contents of the phenomenon of responsibility in its pedagogical context. They prove the role of responsibility to be of a great importance in the solution of pedagogical problems. Dialectical unity is shown as the goal of education and precondition for the successful teaching, education and personality development of a student. The article analyzes the structure of responsibility of both student and teacher and proposes ways and methods of its formation and development. The authors make the following conclusions: first, the complex dynamic character requires nowadays substantial increase of the responsibility of practically every participant of social production in its broadest sense. Responsibility is regarded as a social phenomenon. Following its requirements ensures successful functioning and development of a society as well as individual and social existence of a human. Secondly, the formation of responsibility and instilling the felling of its necessity into students substantially happens in the system of education and becomes the result of purposeful systematic pedagogical impact on them. Its implementation requires the knowledge of the whole system of studentʼs responsibility: responsibility before oneself, before oneʼs family, society and nature. Ensuring the responsibility is achieved primarily through formation of professional competence, education and personal development. Third, proper instilling the sense of responsibility into student, in its turn, requires a high level of responsibility of the teacher. Thus, the vital importance and multifunctionality of the notion of responsibility require its absolute inclusion into the system of pedagogical categories of higher school.