Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Прийняття образу тіла: впливові чинники та їх роль і значення для особистості(Perfect Publishing, 2023) Пономарьова, Валерія Валеріївна; Остапенко, Олександра ВолодимирівнаДокумент Вплив суспільної думки на розвиток розладів харчової поведінки особистості через соціальні аспекти формування спотвореного сприйняття образу власного тіла(BoScience Publisher, 2023) Пономарьова, Валерія Валеріївна; Остапенко, Олександра ВолодимирівнаДокумент Соціально-психологічні чинники прийняття образу тіла особистістю(SPC "Sci-conf.com.ua", 2023) Пономарьова, Валерія Валеріївна; Остапенко, Олександра ВолодимирівнаДокумент Особливості естетичного сприйняття творів образотворчого мистецтва(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2022) Найчук, Вікторія В.; Пономарьова, Валерія ВалеріївнаАктуальність дослідження. Вивчення особливостей естетичного сприйняття має беззаперечне значення для розробки ефективної системи естетичного розвитку особистості, позитивно впливає на світогляд та духовний світ людини, самостійність творчості та креативність, підвищує рівень пізнавальних процесів. Для забезпечення ефективного впливу естетичного сприйняття необхідним є вивчення його закономірностей та специфічних якостей. Мета дослідження – визначити особливості естетичного сприйняття творів художнього мистецтва в залежності від рівня естетичних здібностей. Методи дослідження. Семантичний диференціал для оцінки естетичних обєктів – візуальних художніх образів; методика оцінки естетичних здібностей (Фоменко & Найчук, 2022). Висновки. Спираючись на аналіз всіх семантичних полей досліджуваних, ми припускаємо, що: ‒ оцінка художніх творів мистецтва особами з низьким рівнем розвитку естетичних здібностей спирається суто на емоційно-інтуїтивному сприйнятті естетичного об’єкту та його оцінки на рівні категорій "приємно"-"неприємно", "подобається"-"не подобається"; ‒ оцінка художніх творів особами з середнім рівнем розвитку естетичних здібностей може бути представлена як процес емоційно- інтуїтивної оцінки об’єкту з подальшим співставленням їх з загальноприйнятими в суспільстві. ‒ оцінка художніх творів мистецтва особистістю з високим рівнем естетичних здібностей представляє складний процес поєднання емоційно-інтуїтивної оцінки об’єкту, співставлення сприйнятих образів з еталонами власного естетичного смаку та співвідношення їх з загальноприйнятими в суспільстві. Отже, ми можемо висунути гіпотезу про те, що центральним елементом, який впливає на розвиток естетичних здібностей особистості є формування в розвиток власного естетичного смаку.Документ Семантичний диференціал для оцінки художніх творів(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Фоменко, Карина Ігорівна; Найчук, В. В.; Пономарьова, Валерія ВалеріївнаSemantic differential for the evaluation of art objects consists of: Evaluation: pleasant - unpleasant, light - dark, beautiful - ugly, formal meaningful, aggressive - good. Activity: calm - active, excited - relaxed, fast slow. Orderliness: orderly - chaotic, stable - changeable, immobile - mobile, rigid - plastic. Difficulty: Difficult - Easy, Mysterious - Normal, Unlimited Limited, Mysterious - Normal. Potency: big - small, strong - weak, heavy - light, Comfort: safe - dangerous, soft – hard, gentle - rough, closed - open.Документ Психологічні аспекти залежної, суїцидальної поведінки, танатології та евтаназії(2023) Пономарьов, Володимир Іванович; Пономарьова, Валерія Валеріївна; Міщенко, Олександр МиколайовичДевіантна поведінка людини можна позначити як систему вчинків або окремі вчинки, що суперечать прийнятим у суспільстві нормам і виявляються у вигляді незбалансованості психічних процесів, дезадаптивності, порушення процесу самоактуалізації або у вигляді ухилення від морального і естетичного контролю за власною поведінкою. Вважається, що дорослий індивід спочатку має прагнення до «внутрішньої мети», відповідно до якої проводяться всі без винятку прояви його активності («постулат доцільності»). Йдеться про початкову адаптивну спрямованість будь-яких психічних процесів і поведінкових актів. Виділяють різні варіанти «постулату доцільності»: гомеостатична, гедонична, прагматична. При гомеостатичному варіанті постулат доцільності виступає в формі вимоги до усунення конфліктності у взаєминах із середовищем, елімінації «напруг», встановлення «рівноваги». При гедоністичному варіанті дії людини детерміновані двома первинними афектами: задоволенням і стражданням, і вся поведінка інтерпретується як максимізація задоволення і мінімізація страждання. Прагматичний варіант використовує принцип оптимізації, коли на перше місце ставиться вузькопрактична сторона поведінки (користь, вигода, успіх).Документ Патопсихологічна діагностика порушень психічних процесів(2023) Пономарьов, Володимир Іванович; Пономарьова, Валерія Валеріївна; Міщенко, Олександр МиколайовичПід патопсихологічними дослідженнями (експериментами) в сучасній психології розуміється використання будь-якої діагностичної процедури з метою моделювання цілісної системи пізнавальних процесів, мотивів і «відносин особистості». Основними завданнями параклінічних методів в медичній психології є виявлення змін функціонування окремих психічних функцій і виявлення патопсихологічних синдромів. Під патопсихологічними синдромом розуміють патогенетично обумовлену спільність симптомів, ознак психічних розладів, внутрішньо взаємообумовлених і взаємопов'язаних. До патопсихологічних синдромів відносять сукупність поведінкових, мотиваційних та пізнавальних особливостей психічної діяльності хворих, виражених в психологічних поняттях. Вважається, що в патопсихологічному синдромі відбиваються порушення різних рівнів функціонування центральної нервової системи. В результаті виявлення патопсихологічним синдромів можливим стає оцінка особливостей структури і протікання самих психічних процесів, що призводять до клінічних проявів - психопатологічним синдромам. Психолог направляє своє дослідження на розкриття і аналіз певних компонентів мозкової діяльності, її ланок і чинників, випадання яких є причиною формування спостерігаються в клініці симптомів.