Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Професор В. Л. Кирпичов (1845–1913 рр.) – почесний член Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2023) Радогуз, Сергій АнатолійовичУ статті досліджується діяльність видатного вченого та організатора другої половини XIX – початку XX ст. – Віктора Львовича Кирпичова, який відзначався своєю значущою роллю у розвитку вищої технічної освіти України. Як фундатор і перший директор Харківського практичного технологічного інституту (ХПТІ) та Київського політехнічного інституту (КПІ), В. Л. Кирпичов визначав основні принципи інженерної освіти, на яких ґрунтується багаторічна історія цих провідних закладів вищої освіти України. Стаття зосереджується на «київському періоді» діяльності вченого та його стратегії щодо формування викладацького складу КПІ для забезпечення високого рівня якості навчання. Досліджуються його підходи до вибору викладачів (особливо у контексті прикладних наук). Зазначається, що він рекомендував залучати найкращих фахівців для викладання фундаментальних предметів, у той час як викладачів прикладних наук вважав за необхідне підготовлювати власноруч. Аналізується швидкий успіх В. Л. Кирпичова у формуванні висококваліфікованого викладацького складу, досліджується його взаємодія з професорами Київського університету для забезпечення високого рівня навчання на початковому етапі діяльності КПІ. Розглядається впровадження практичних занять у навчальний процес та новаторські підходи у виборі кандидатів на вакантні викладацькі посади. Наголошується на ефективності вченого у цьому процесі, підкреслюючи розумне використання досвіду організаційної роботи та вміння розпізнавати й розвивати талановитих молодих науковців. Розкрито принципову позицію В. Л. Кирпичова щодо студентських заворушень і його відмову від силових методів впливу на студентів. Особлива увага приділяється його протистоянню рішенням Міністерства освіти та Міністерства внутрішніх справ, що призвело до звільнення вченого з посади директора. Вказано, що саме за внесок у розбудову Київської політехніки В. Л. Кирпичова було обрано першим почесним членом Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів. Зазначається, що спадкоємність ідей вченого відзначена створенням фонду імені В. Л. Кирпичова та виданням присвяченого йому збірника матеріалів.Документ Інноваційний кампус НТУ "ХПІ" як кейс ефективного формування індивідуальної траєкторії(Народна українська академія, 2023) Сокол, Євген Іванович; Радогуз, Сергій АнатолійовичУ статті здійснено аналіз актуальних викликів, якими зіштовхується вища освіта в Україні в умовах війни. Вказується на необхідність інновацій та трансформацій, попри типову консервативність університетського середовища. Підкреслено важливість збереження фундаментальних та прикладних досліджень. На прикладі програми «Інноваційний кампус» НТУ «ХПІ» розглядають нові підходи до формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти. Зазначено ключові елементи програми, включаючи гнучкість, активне залучення студентів та технології навчання, як то гейміфікація та Peer-to-Peer. Підкреслено переваги інноваційного підходу, зокрема новий рольовий статус викладача як ментора. Окремий акцент зроблено на дереві проєктів, як ефективному інструменті вибору індивідуальної траєкторії навчання. Зазначено, що у 2022 році програма «Інноваційний кампус» отримала «срібло» на престижному європейському міжнародному конкурсі “QS-Wharton Reimagine Education Awards 2022. Загалом стаття висловлює думку про важливість «творчої руйнації» та прийняття нових підходів до освіти, сприяючи розвитку освіти у сучасному, динамічному середовищі.Документ Трансформація вищої освіти до Індустрії 5.0(Народна українська академія, 2023) Сокол, Євген Іванович; Радогуз, Сергій АнатолійовичТрансформація вищої освіти, викликана тотальним нокдауном та карантином значно поглибилася після початку воєнної агресії Росії у 2022 р. Система вищої освіти змогла зберегти свою керованість, адаптуватися до нових умов діяльності та вистояти в умовах агресивної та затяжної війни, незважаючи на навколишній хаос. Однак системні проблеми стали ще більшими, і постає питання доцільності більш глибоких змін традиційної «неповороткої системи» та адаптації у відповідності до потреб сьогодення. У цьому сенсі є потреба розглянути досвід інших європейських країн та США. Так у 2022 році Європейська комісія опублікувала інформаційний бюлетень, присвячений трансформаційному баченню Європи під назвою «Індустрія 5.0». Автори також діляться власним досвідом трансформації на прикладі НТУ «ХПІ», де протягом кількох останніх років розгорталася освітня програма, що отримала назву «Інноваційний кампус» і базується на новітніх підходах до вищої освіти. Зокрема передбачається, що в ході навчання освітяни, здобувачі та підприємці знаходяться у постійній взаємодії, що дозволяє будувати індивідуальні освітні траєкторії та зменшує розрив між потребами бізнесу та навчальними програмами.Документ Університет 4.0(Народна українська академія, 2022) Сокол, Євген Іванович; Радогуз, Сергій АнатолійовичThe main goal of higher education is the effectiveness of education, competence, and its quality. Today, the question of the need for transformation in higher education is more relevant than ever. One of the most promising in this sense is the concept of “University 4.0” which determines the synchronization of higher education in accordance with today’s demands and takes into account all the stakeholders’ needs. It is stated in the article that University 4.0 should become a platform that allows educators, applicants, scientists, entrepreneurs and other business entities to interact. And its main function is to be a mediator between the needs of business and intellectual capital. If this succeeds, the university’s funding will no longer depend solely on applicants and study programs. Startups and entrepreneurship with the right support can become an important part of the university ecosystem. The article examines the experience of China, Europe and the United States in order to find the best model of university that will not have the shortcomings of the “clumsy” model of higher education and will be developed in accordance with changes in the structure of knowledge.Документ Значення технічних об'єднань у науково-технічному поступі в Україні наприкінці XIX - на початку XX ст. (на прикладі Південно-Російського товариства технологів та Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів)(Видавнича група "Наукові перспективи", 2023) Радогуз, Сергій АнатолійовичСтаття досліджує процес становлення, значення та наслідки функціонування науково-технічних товариств в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Встановлено умови формування середовища для обміну науковими та прикладними здобутками серед учених, дослідників та інженерів. Приділено увагу популяризації технічних та наукових досягнень поміж широкого загалу населення через організацію лекцій, виставок, конференцій, а також видання наукових-практичних журналів та збірників. Стаття також висвітлює значущий етап у науково-технічному розвитку України – відкриття Харківського практичного технологічного інституту. Зазначається, що ця подія спонукала створення Південно-Російського товариства технологів, науково-просвітницької організації, яка об'єднала випускників та викладачів цього навчального закладу і забезпечила інженерам та технологам України можливість професійної комунікації та обміну новітніми здобутками й знаннями. Досліджено історію створення часопису "Вісті Південно-Російського товариства технологів," який виходив у період 1896–1917 рр. Встановлено, що цей журнал став важливим науково-технічним періодичним виданням. Досліджуючи епоху через призму діяльності таких товариств як Південно-Російське товариство технологів та Київське політехнічне товариство інженерів і агрономів, стаття висвітлює їхні внески у розвиток технічної науки та практики в Наддніпрянській Україні. Підкреслюється роль цих об'єднань у стимулюванні та підтримці промислового розвитку на місцях та їхній внесок у розвиток технічних галузей. Вказано на унікальні ініціативи, як то організація Харківського жіночого політехнічного інституту та Гуртка винахідників у Києві, які сприяли розширенню доступу до освіти і науки та розвитку рівності у суспільстві. Незважаючи на виклики і перешкоди обидва об’єднання залишалися активними протягом всього свого існування до 1917 р. і лише подальші криваві події і суспільні зміни вплинули на їх зникнення. Загалом обидва товариства грали суттєву роль у розвитку інновацій та сприянні науковим досягненням, що робить їх історію важливими віхами в науково-технічному поступі в Україні на початку ХХ століття.Документ Модернізація вищої технічної освіти наприкінці XIX – на початку XX ст.(Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України, 2019) Радогуз, Сергій Анатолійович; Скляр, Володимир МиколайовичДокумент Методичні вказівки для виконання реферату(2021) Балишев, Марат Артурович; Журило, Дмитро Юрійович; Ларін, Андрій Олексійович; Радогуз, Сергій АнатолійовичНаша країна, на жаль, з тих, де часто готовлять фахівців, які майже не знають історії своєї спеціальності й не володіють науковими методами, що розроблені істориками природознавства й техніки. Не дивно, що за кордоном майже не визнають за Україною якого-небудь внеску в розвиток цивілізації. Таким чином, одним з важливіших завдань історичної науки є дослідити й вписати історію розвитку науки й техніки в Україні в контекст світової історії. Відсутність таких знань у державних діячів і керівників (якими, згодом, стануть сьогоднішні студенти) веде до помилок у політиці держави в галузі науки й виробництва, втраті національних досягнень, відставанні країни у розвитку економіки, втраті ресурсів, насамперед, людських. Метою навчальної дисципліни є формування теоретичних знань і компетенцій стосовно закономірностей розвитку науки і техніки як унікального історико-культурного феномену.Документ Міжнародний трансфер інновацій технічних наук України у ХХ ст.(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2019) Тверитникова, Олена Євгенівна; Гутник, Марина Валеріївна; Радогуз, Сергій АнатолійовичДосліджено інтеграцію наукових досягнень українських учених у галузі електротехніки та механіки в міжнародну наукову сферу, що сприяло конкурентоспроможності інновацій і технологій української науки на світовому рівні. Розглянуто міжнародну діяльність професорсько-викладацького складу вищих технічних закладів України на початку ХХ ст. та розвиток міжнародної співпраці в академічних установах у подальші роки.Документ Академічна мобільність як фактор підвищення конкурентоздатності закладу вищої освіти(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Радогуз, Сергій Анатолійович; Нетецька, Тетяна МиколаївнаУ статті проаналізовано академічну мобільність та міжнародну діяльність у сучасному технічному університеті та їхній вплив на підвищення конкурентоздатності закладу вищої освіти в українських та світових рейтингах. Визначені найбільш значимі умови, котрі здатні забезпечити ефективний поступ університету на тлі глобалізаційних процесів у вищій освіті. Окрему увагу приділено потенційним бар'єрам, які можуть стати на заваді ефективній реалізації академічної мобільності. На прикладі діяльності Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" розглянуто процес планомірного та цілеспрямованого налагодження відносин з академічними спільнотами зарубіжних країн. Приділено увагу важливості участі університету у світових рейтингах QS World University Rankings, The Times Higher Educational Ranking, THE WUR тощо. Участь у цих та інших загальновизнаних світовою спільнотою університетських рейтингах є важливим кроком в ефективній реалізації програм академічної мобільності, оскільки багато країн використовують адміністративні важелі для регулювання потоків студентства – визнають лише дипломи ЗВО-учасників таких рейтингів, часто надають державні стипендії чи інші преференції. Окреме питання, котре висвітлено на сторінках публікації – вдосконалення мовної підготовки науково-педагогічних працівників. Обґрунтовано доцільність збільшення кількості викладачів, які вільно володіють англійською мовою, та збільшення англомовних програм бакалавра, магістра та доктора філософії. Ці питання взаємопов'язані, тож інтенсифікація роботи з отримання викладачами університету сертифікатів, котрі підтверджують знання англійської мови на рівні В2 чи вище буде сприяти розвитку англомовних програм на кількісному, а головне – на якісному рівні. Підвищення якості володіння іноземними мовами науково-педагогічними працівниками може відбуватися як унаслідок реалізації виключно внутрішніх програм, так і завдяки участі в різноманітних мовних програмах таких установ, як Британська Рада, у програмах академічного обміну.