Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Інноваційний кампус НТУ "ХПІ" як кейс ефективного формування індивідуальної траєкторії(Народна українська академія, 2023) Сокол, Євген Іванович; Радогуз, Сергій АнатолійовичУ статті здійснено аналіз актуальних викликів, якими зіштовхується вища освіта в Україні в умовах війни. Вказується на необхідність інновацій та трансформацій, попри типову консервативність університетського середовища. Підкреслено важливість збереження фундаментальних та прикладних досліджень. На прикладі програми «Інноваційний кампус» НТУ «ХПІ» розглядають нові підходи до формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти. Зазначено ключові елементи програми, включаючи гнучкість, активне залучення студентів та технології навчання, як то гейміфікація та Peer-to-Peer. Підкреслено переваги інноваційного підходу, зокрема новий рольовий статус викладача як ментора. Окремий акцент зроблено на дереві проєктів, як ефективному інструменті вибору індивідуальної траєкторії навчання. Зазначено, що у 2022 році програма «Інноваційний кампус» отримала «срібло» на престижному європейському міжнародному конкурсі “QS-Wharton Reimagine Education Awards 2022. Загалом стаття висловлює думку про важливість «творчої руйнації» та прийняття нових підходів до освіти, сприяючи розвитку освіти у сучасному, динамічному середовищі.Документ Трансформація вищої освіти до Індустрії 5.0(Народна українська академія, 2023) Сокол, Євген Іванович; Радогуз, Сергій АнатолійовичТрансформація вищої освіти, викликана тотальним нокдауном та карантином значно поглибилася після початку воєнної агресії Росії у 2022 р. Система вищої освіти змогла зберегти свою керованість, адаптуватися до нових умов діяльності та вистояти в умовах агресивної та затяжної війни, незважаючи на навколишній хаос. Однак системні проблеми стали ще більшими, і постає питання доцільності більш глибоких змін традиційної «неповороткої системи» та адаптації у відповідності до потреб сьогодення. У цьому сенсі є потреба розглянути досвід інших європейських країн та США. Так у 2022 році Європейська комісія опублікувала інформаційний бюлетень, присвячений трансформаційному баченню Європи під назвою «Індустрія 5.0». Автори також діляться власним досвідом трансформації на прикладі НТУ «ХПІ», де протягом кількох останніх років розгорталася освітня програма, що отримала назву «Інноваційний кампус» і базується на новітніх підходах до вищої освіти. Зокрема передбачається, що в ході навчання освітяни, здобувачі та підприємці знаходяться у постійній взаємодії, що дозволяє будувати індивідуальні освітні траєкторії та зменшує розрив між потребами бізнесу та навчальними програмами.Документ Академічна мобільність як фактор підвищення конкурентоздатності закладу вищої освіти(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Радогуз, Сергій Анатолійович; Нетецька, Тетяна МиколаївнаУ статті проаналізовано академічну мобільність та міжнародну діяльність у сучасному технічному університеті та їхній вплив на підвищення конкурентоздатності закладу вищої освіти в українських та світових рейтингах. Визначені найбільш значимі умови, котрі здатні забезпечити ефективний поступ університету на тлі глобалізаційних процесів у вищій освіті. Окрему увагу приділено потенційним бар'єрам, які можуть стати на заваді ефективній реалізації академічної мобільності. На прикладі діяльності Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" розглянуто процес планомірного та цілеспрямованого налагодження відносин з академічними спільнотами зарубіжних країн. Приділено увагу важливості участі університету у світових рейтингах QS World University Rankings, The Times Higher Educational Ranking, THE WUR тощо. Участь у цих та інших загальновизнаних світовою спільнотою університетських рейтингах є важливим кроком в ефективній реалізації програм академічної мобільності, оскільки багато країн використовують адміністративні важелі для регулювання потоків студентства – визнають лише дипломи ЗВО-учасників таких рейтингів, часто надають державні стипендії чи інші преференції. Окреме питання, котре висвітлено на сторінках публікації – вдосконалення мовної підготовки науково-педагогічних працівників. Обґрунтовано доцільність збільшення кількості викладачів, які вільно володіють англійською мовою, та збільшення англомовних програм бакалавра, магістра та доктора філософії. Ці питання взаємопов'язані, тож інтенсифікація роботи з отримання викладачами університету сертифікатів, котрі підтверджують знання англійської мови на рівні В2 чи вище буде сприяти розвитку англомовних програм на кількісному, а головне – на якісному рівні. Підвищення якості володіння іноземними мовами науково-педагогічними працівниками може відбуватися як унаслідок реалізації виключно внутрішніх програм, так і завдяки участі в різноманітних мовних програмах таких установ, як Британська Рада, у програмах академічного обміну.