Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 30
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження біорозкладання одноразового пакування
    (Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, 2024) Гадаєва, Юлія Сергіївна; Самойленко, Наталія Миколаївна
    В роботі досліджується розкладність поліетиленових пакетів з маркуванням «біорозкладаний» різних виробників, що використовуються у торгівельних мережах. Для досліду використовувались пакети на основі поліефірів і полісахаридних наповнювачів, таких як PBAT і PLA, що мали логотип «compost HOME», який вказує на придатність для розкладання у компостних ямах. Аналіз проводився за характеристиками втрати маси та фізичної цілісності пакетів, які пройшли розкладання, що слугувало загальною оцінкою їх здатності до розкладання. Термін досліду становив 3місяців. Проведені в умовах теплиць та присадибних територій дослідження показали, що біорозкладні пакети мають досить високий рівень біодеградації у різному ґрунті та відмінних умовах проведення тестування. Втрати маси пакетів на протязі 3 міся ців випробувань в умовах теплиці відповідали 23% для складу PBAT+ PLA та 32% для складу PBAT + PLA, кукурудзяний крохмаль в умовах теплиці, і відповідно 35% і 55% – на присадибних територіях. Встановлено, що процес деградації пакетів не впливає на квіткові рослини для ґрунту, багатого на поживні речовини, а також трав’яного покриву чорнозему місць озе ленення. Поліетиленовий пакет низького тиску високої щільності (HDPE) зі вторинного матеріалу, що використовувався для порівняння результатів досліду, як і очікувалось, не зазнав помітних змін та ознак біологічного руйнування. Результати досліджень дозволять оцінити швидкість та ефективність деградації біорозкладних полімерних матеріалів в умовах знаходження у ґрунті присадибних ділянок, спрогнозувати наслідки надходження у нього мікропластику, що утво рюється при біодеградації пакетів, та визначити можливість розкладання пакетів у ґрунті місць озеленення, що є доцільним при неможливості влаштувати у домогосподарствах компостної ями. Також показано, що внесення у багатого на поживні речо вини грунт незначної кількості біорозкладного полімеру не впливає на ріст кімнатних рослин в умовах теплиці.
  • Ескіз
    Документ
    Екологічна безпека пакування харчових продуктів
    (ДВНЗ "ДонНТУ", 2024) Гадаєва, Юлія Сергіївна; Пилипенко, Руслан Геннадійович; Самойленко, Наталія Миколаївна
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни "Екологічно сталий розвиток міст"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Самойленко, Наталія Миколаївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
    Методичні вказівки з дисципліни «Екологічно сталий розвиток міст» є частиною методично-інструктивного забезпечення програми підготовки здобувачів вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня за спеціальності 101 «Екологія». Основною метою практичних робіт є систематизація, поглиблення, розширення теоретичних знань аспірантів та розвиток їх практичної індивідуальної творчої ініціативи щодо нагальних питань професійної підготовки у сфері екології та сталого розвитку міст. Методичні вказівки визначають порядок виконання практичних робіт та пропонують завдання для виконання самостійної роботи, що включають питання аналітичного та творчого характеру.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до самостійної роботи студента та виконання індивідуального завдання з дисципліни "Еволюційна екологія"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Самойленко, Наталія Миколаївна; Босюк, Альона Сергіївна
    Еволюційна екологія є важливою дисципліною для формування у майбутнього інженера-еколога цілісної картини взаємозв’язків в екоситемах та можливості прогнозування змін у них, спираючись на досвід еволюції видів. Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента, зміст та оформлення такого виду індивідуального завдання як «розрахункове завдання».
  • Ескіз
    Документ
    Утилізація відходів коксохімічного виробництва
    (Scientific Publishing Center "InterConf", 2022) Самойленко, Наталія Миколаївна; Літовка, Анна Ігорівна
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи та проблеми використання біопластику
    (European Scientific Platform, 2024) Гадаєва, Юлія Сергіївна; Самойленко, Наталія Миколаївна
  • Ескіз
    Документ
    Визначення екологічного ризику в управлінні відходами фотоелектричних панелей
    (European Scientific Platform, 2024) Катенін, Вадим Дмитрович; Самойленко, Наталія Миколаївна
  • Ескіз
    Документ
    Вплив відходів сонячних панелей на довкілля
    (European Scientific Platform, 2024) Катенін, Вадим Дмитрович; Самойленко, Наталія Миколаївна
  • Ескіз
    Документ
    Розробка складів бетонів з використанням відходів скла сонячних фотоелектричних панелей
    (Хмельницький національний університет, 2023) Корогодська, Алла Миколаївна; Катенін, Вадим Дмитрович; Самойленко, Наталія Миколаївна; Шабанова, Галина Миколаївна
    У статті розглядається можливість використання скла сонячних фотоелектричних панелей для часткової заміни цементу та розроблення зразків бетонів на його основі. Обґрунтовано вибір портландцементу та глиноземного цементу для проведення досліджень за хімічним та мінералогічним складами. Отримано композиційний матеріал на основі портландцементу. Порівняно різні рецептури бетонів та визначено, що отримані зразки з використанням відходів не поступаються за границею міцності при стиску бетонам з використанням природних заповнювачів. В результаті проведених досліджень встановлено, що відходи скла сонячних фотоелектричних панелей можуть бути використані як заповнювач для отримання бетонів загальнобудівельного та спеціального призначення.
  • Ескіз
    Документ
    Моделювання динаміки утворення відходів сонячних панелей в Україні
    (Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, 2024) Самойленко, Наталія Миколаївна; Катенін, Вадим Дмитрович
    В Україні, де останні десять років сектор сонячної енергетики мав високі темпи зростання, особливо актуально постає питання щодо утворення та управління відходами сонячних панелей. Його важливість збільшується з урахуванням військових дій, які призводять до додаткових викликів у сфері охорони довкілля та обігу відходів. Попри таку складну ситуацію, яка призвели до пошкоджень деяких сонячних електростанцій та втрати контролю над іншими, Україна не припиняє розвитку сектору сонячної енергетики, активно працює над відновленням та розширенням існуючих потужностей, що вказує на збільшення відходів панелей у перспективі. Ефективне вирішення проблем, що постають, вимагає інноваційного підходу до зниження негативного впливу на довкілля, включаючи необхідність розробки і впровадження не тільки передових технологій, але й досконалого управління відходами. Вивчення тенденцій у зростанні кількості сонячних панелей, як в Україні, так і в усьому світі, має вирішальне значення для глибокого розуміння потенціалу, який відкриває використання відновлюваних джерел енергії. Цей аналіз також важливий для виявлення пов’язаних з даним процесом викликів, включаючи ефективне прогнозування утворення відходів, що виникають внаслідок виведення сонячних панелей з експлуатації, та розробку стратегій їхнього вторинного використання або переробки. Відсутність спеціалізованих досліджень та моделей, які б охоплювали цю проблематику в контексті України, підкреслює актуальність даного дослідження. Пропонована математична модель, що базується на аналізі доступних даних та враховує специфіку українського контексту, дозволяє прогнозувати динаміку утворення відходів сонячних панелей. Модель використовує методи лінійної регресії для аналізу тенденцій зростання кількості сонячних панелей, їхнього терміну служби, а також потенційного впливу військових дій на збільшення обсягів відходів. Результати дослідження мають значний практичний потенціал, оскільки можуть бути використані для розробки національних стратегій управління відходами сонячних панелей, що, в свою чергу, сприятиме сталому розвитку сонячної енергетики в Україні та зниженню негативного впливу на довкілля.