Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Педагогічна акме-технологія формування відповідальності професіоналів-лідерів у процесі професійної підготовки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Дубініна, Оксана Миколаївна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Середа, Наталія ВікторівнаСтаття присвячена проблемі формування відповідальності професіоналів-лідерів в процесі підготовки в університеті. Автори бачать вирішення цієї проблеми шляхом розробки спеціальної педагогічної акме-технології. В роботі представлені характеристики структурних компонентів запропонованої технології (концептуальної, змістовної, процесуальних частин і програмно-методичного забезпечення). В ході дослідження визначено педагогічні умови формування відповідальності професіоналів-лідерів. Проаналізовано результати проведеного дослідження по встановленню впливу блоків факторів на сформованість відповідальності майбутніх професіоналів-лідерів в процесі підготовки в університеті.Документ Потенціал формальної та неформальної освіти у розвитку професійної компетентності, лідерських якостей і лідерського потенціалу фахівців військових спеціальностей сектору безпеки, охорони, оборони та фахівців із правоохоронної діяльності пенітенціарної системи України(Академія Державної пенітенціарної служби, 2023) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Резнік, Світлана Миколаївна; Солодовник, Тетяна Олександрівна; Середа, Наталія ВікторівнаГлобалізація та швидкі трансформаційні перетворення суспільства вимагають формування сучасних професійних компетенцій, лідерських якостей і лідерського потенціалу від фахівців усіх сфер життєдіяльності суспільства, в тому числі фахівців військових спеціальностей сектору безпеки, охорони, безпеки та такої важливої сфери як пенітенціарна, що відповідає за підтримання належного рівня суспільної безпеки країни. Ключова роль у формуванні, розвитку та вдосконаленні професійних компетентностей, лідерських якостей та лідерського потенціалу належать освіті як формальній, так і неформальній. Саме формальна освіта завдяки нормативній складовій освітніх програм та можливості обирати індивідуальну стратегію навчання за рахунок вибіркових дисциплін дозволяє фор мувати конкурентоспроможного фахівця, мобільного, з притаманними професійно-важливими якостями, перспективного світогляду, культури, діловитості, здатності аналізувати виробничу ситуацію, готових до успішного вирішення ними повсякденних бойових і фахових завдань. Система неформальної освіти, яка може охоплювати систему підвищення кваліфікації фахівців (викладачів, персоналу установ тощо), може задовольнити потреби фахівців у набутті зазначеними фахів цями найкращих професійних навичок майбутнього на ринку праці, soft, hard, meta skills.Документ Феномен відповідальності в контексті підготовки "цифрового" покоління професіоналів-лідерів(Інститут цифровізації освіти НАПН України, 2020) Дубініна, Оксана Миколаївна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Середа, Наталія ВікторівнаПрофесійна відповідальність має вагоме значення у всіх сферах діяльності людини. Динамічний розвиток суспільства, його всебічна інформатизація, зростаючі вимоги ринку праці потребують посиленої уваги до означеного феномену при підготовці у вищій школі нового покоління професіоналів-лідерів. Найменш розробленими областями щодо відповідальності як педагогічного феномену є конкретизація поняття відповідальності в рамках професійної освіти, визначення її структурних детермінуючих характеристик тощо. Найбільшою складністю дослідження виявився той факт, що дотепер серед наукової психолого-педагогічної спільноти немає єдиної думки щодо професійної відповідальності на предмет того, чи вона є рисою особистості, установкою або властивістю особистості або його системною якістю, почуттям, ставленням до виконуваної роботи тощо. Метою статті став аналіз професійної відповідальності в контексті підготовки принципово нового покоління фахівців-лідерів у процесі їх підготовки в технічному університеті та під час навчання в Центрі Лідерства НТУ «ХПІ»; визначення впливу відповідальності особистості на формування лідерської позиції сучасного фахівця, що в результаті надало можливість додання цієї інтегративної риси особистості до факторно-критеріальної моделі професійно значущих якостей (ПЗЯ) фахівця педагога-лідера. Для досягнення поставленої мети було використано ряд теоретичних та емпіричних методів дослідження: аналіз стану дослідження проблеми в наукових публікаціях; узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду формування відповідальності майбутніх фахівців; вивчення структури відповідальності, показників та критеріїв її сформованості; аналіз основних термінів і понять та взаємозв’язок між ними; метод порівняльного аналізу; добір експериментальних даних проводився на основі тестування з попереднім з’ясуванням доцільності тестів та опитувальників для використання в оцінюванні результатів наукових досліджень з педагогічних наук. Статистична обробка експериментальних даних проводилась інструментарієм кореляційного аналізу. Обчислення і розрахунки здійснювались за підтримки системи комп’ютерної математики MathCad та організаційної програми Excel.