Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
65 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Поршень двигуна внутрішнього згоряння(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2021) Марченко, Андрій Петрович; Кравченко, Сергій Олександрович; Олійник, Олександр Купріянович; Ткачук, Микола Анатолійович; Соболь, Олег Валентинович; Пильов, Володимир ОлександровичПоршень двигуна внутрішнього згоряння, який містить головку і юбку, на робочій поверхні якої виконані трапецеїдальні канавки, причому у верхній частині робочої поверхні юбки від осі пальця до головки поршня кути трапеції з контактуючою поверхнею гільзи циліндра розташовані таким чином, що кут від 30° до 45° спрямований до голівки поршня, а кут від 10° до 15° спрямований в сторону осі пальця, та кути трапецеїдальних канавок, що знаходяться від осі пальця до нижньої частини поверхні юбки розташовані таким чином, що кут від 30° до 45° спрямований до нижньої частини поверхні юбки, а кут від 10° до 15° спрямований у сторону осі пальця. Висота трапецеїдальних канавок та їх кількість вибираються з умови необхідності збереження 60-70 % бокової опорної площі поверхні юбки поршня, а глибина канавок вибирається з умови - максимально допустимий зазор між гільзою і поршнем та плюс товщина оливної плівки при гідродинамічному режимі змащування між гільзою циліндра і поршнем. Поверхня юбки поршня, що контактує з гільзою циліндра, зміцнена методом дискретного електроіскрового зміцнення, причому коефіцієнт дискретності становить 60-75 % від загальної площі контакту.Документ Комп'ютерне моделювання перерозподілу азоту в технологіях комплексного іонного азотування легованих сталей(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Шевченко, Світлана Михайлівна; Терлецький, Олександр Семенович; Горова, Олена Павлівна; Соболь, Олег Валентинович; Протасенко, Тетяна Олександрівна; Реброва, Олена МихайлівнаРобота присвячена моделюванню за допомогою COMSOL Multiphysics 5.5 перерозподілу азоту в деталях з легованої сталі 9ХС у процесі їхнього ізотермічного відпалу або витримування під гартування після операції іонного азотування. Така технологія комплексного іонного азотування також передбачає низький відпуск після гартування та фінішну механічну обробку поверхні й має низку переваг порівняно з традиційними способами азотування. Для комплексного іонного азотування дуже актуальні оцінка і прогноз глибини проникнення азоту, тому моделювання проводили з метою дослідження дифузійного перерозподілу азоту в циліндричних пуансонах зі сталі 9ХС за умови температури 860 °С, які мали на поверхні готовий азотований шар завтовшки 80 мкм. Показано, що в зоні різальної кромки (окружності торця) пуансона спостерігається ефект підвищеного вмісту азоту в процесі його перерозподілу. Встановлено, що за прийнятих припущень перетворення ε-нітриду в азотистий аустеніт відбувається за 3,25 хв. Отримані концентраційні профілі перерозподілу азоту за умови різного часу витримування, які можуть застосовуватися для прогнозування в заводській практиці.Документ Дослідження ефективності комплексного іонного азотування для модифікації сталі(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Соболь, Олег Валентинович; Шевченко, Світлана Михайлівна; Протасенко, Тетяна ОлександрівнаНадано експериментальні результати впливу процесу комплексного іонного азотування за різними режимами на глибину азотованого шару. Визначено структурні особливості поверхневих та приповерхневих шарів сталі та характер розподілу мікротвердості по перерізу деталі. Встановлено, що технологія комплексного іонного азотування для модифікації сталі за рахунок глибинного азотування є ефективною та заслуговує впровадження й розвитку.Документ Вплив величини потенціалу зсуву на структурну інженерію вакуумно-дугових покриттів на основі ZrN(Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2021) Соболь, Олег Валентинович; Постельник, Ганна Олександрівна; Пінчук, Наталія Володимирівна; Мейлехов, Андрій Олександрович; Жадко, М. О.; Андреєв, А. О.; Столбовий, Вячеслав ОлександровичСтворення наукових основ структурної інженерії надтонких наношарів в багатошарових нанокомпозитах є основою сучасних технологій формування матеріалів з унікальними функціональними властивостями. Показано, що збільшення від’ємного потенціалу зсуву (від -70 до -220 В), при формуванні вакуумно-дугових нанокомпозитів на основі ZrN, дозволяє не тільки управляти переважною орієнтацією кристалітів і субструктурними характеристиками, але і змінює умови сполучення кристалічних решіток в надтонких (близько 8 нм) наношарах.Документ Влияние давления азотной атмосферы при осаждении вакуумно-дуговых многопериодных покрытий (Ti, Si)N/MoN на их структуру и свойства(Сумський державний університет, 2016) Береснев, В. М.; Соболь, Олег Валентинович; Мейлехов, Андрей Александрович; Постельник, Анна Александровна; Новиков, В. Ю.; Колесников, Д. А.; Столбовой, Вячеслав Александрович; Немченко, У. С.; Сребнюк, П. А.Используя комплекс методов структурной инженерии включающий: элементный анализ, рентгендифракционные исследования и измерения микротвердости в работе проведен анализ влияния рабочего давления азотной атмосферы при осаждении (PN) на формирование фазово-структурного состояния и механические свойства многопериодных вакуумно-дуговых покрытий системы (Ti,Si)N/MoN. Показано, что в интервале используемых давлений PN = 0,05…0,67 Па при повышении давления происходят изменения на элементном уровне: уменьшается содержание Si, увеличиваются – N и отношения Mo/Ti). На фазовом уровне в основном изменения происходят в слоях на основе молибдена, где с увеличением давления происходит переход. Наибольшая твердость (37,5 ГПа) достигается в этом случае при образовании слоев с изоструктурной кристаллической решеткой. Использование высокотемпературного отжига (1023 K) позволяет повысить твердость покрытий, полученных при относительно невысоком, когда из-за малого содержания азота возможно формирование дополнительной твердой фазы Ti5Si3.Документ Влияние высокоэнтропийных составляющих нитридных слоев на содержание азота и твердость вакуумно-дуговых многослойных покрытий (TiN-Cu)/(AlNbTiMoVCr)N(Сумський державний університет, 2016) Береснев, В. М.; Соболь, Олег Валентинович; Литовченко, С. В.; Немченко, У. С.; Столбовой, Вячеслав Александрович; Колесников, Д. А.; Мейлехов, Андрей Александрович; Постельник, Анна Александровна; Турбин, П. В.; Маликов, Л. В.Используя методы элементного анализа, рентгеноструктурных исследований и измерения микротвердости, необходимые для проведения комплексных исследований по схеме: состав – структура – свойства, исследованы возможности структурной инженерии многослойных (TiN-Cu)/(AlNbTiMoVCr)N покрытий. Установлено, что введение второго слоя из высокоэнтропийного сплава даже при относительно малом содержании составляющих элементов (до 1 мас. %) сопровождается формированием фазы на основе ГЦК решетки твердого раствора. Переход от однослойных TiN-Cu покрытий к многослойной системе (TiN-Cu)/(AlNbTiMoVCr)N сопровождается повышением относительного содержания азота в покрытии и ростом твердости, достигающей 24,5 ГПа.Документ Влияние на механические характеристики толщины слоев в многослойных покрытиях MoN/CrN, осаждаемых под действием отрицательного потенциала смещения(Сумський державний університет, 2016) Береснев, В. М.; Соболь, Олег Валентинович; Столбовой, А. В.; Литовченко, С. В.; Колесников, Д. А.; Немченко, У. С.; Мейлехов, Андрей Александрович; Постельник, Анна АлександровнаС использованием метода структурной инженерии в работе проведено комплексное исследование влияния толщины слоев многослойной композиции MoN/CrN при действии постоянного отрицательного Ub на фазово-структурное состояние и механические характеристик покрытий. Выявлено, что в составляющих (Cr-N и Mo-N) слоях формируются фазы с изоструктурной кубической (типа NaCl) кристаллической решеткой с осью текстуры [311] при малом Ub = – 20 В и [111] при большом Ub = – 150 В. Установлено, что перемешивание в межграничной области слоев при больших Ub = – 150 В приводит к резкому снижению механических свойств при толщине слоев h ≤ 40 нм. Наивысшая твердость 39,8 ГПа и абразивная прочность для LC5 = 145 Н, была достигнута для h ≈ 12 нм при подаче малого Ub = – 20 В.Документ Структурная инженерия вакуумно-дуговых многослойных покрытий ZrN/CrN(Сумський державний університет, 2016) Соболь, Олег Валентинович; Андреев, Анатолий Афанасьевич; Горбань, Виктор Федорович; Мейлехов, Андрей Александрович; Постельник, Анна Александровна; Столбовой, Вячеслав АлександровичДля многослойной системы ZrN/CrN с большим различием по атомным массам и радиационно-стимулированному дефектообразованию металлических составляющих, проанализировано влияние толщины слоев (в нанометровом диапазоне) и подаваемого при осаждении отрицательного потенциала смещения (– Us) на структуру и твердость композиционных вакуумно-дуговых покрытий. Установлено, что при толщине слоев менее 50 нм подача – Us приводит к росту микродеформации в слоях CrN при бомбардировке их ионами Zr с большим атомным радиусом и массой, а в слоях ZrN наблюдается релаксация деформации. Наблюдаемые эффекты объяснены повышением энергии осаждаемых ионизированных частиц при подаче – Us, что определяет радиационно-стимулированное перемешивание на межфазных границах слоев и приводит к падению твердости. Наибольшая твердость 42 ГПа в системе ZrN/CrN достигается при осаждении тонких (20 нм) слоев в отсутствии – Us.Документ Влияние давления азота на структуру конденсатов, полученных из высокоэнтропийного сплава AlCrTiZrNbY при вакуумно-дуговом осаждении(2016) Береснев, В. М.; Соболь, Олег Валентинович; Немченко, У. С.; Литовченко, С. В.; Горбань, Г. Ф.; Столбовой, Вячеслав Александрович; Колесников, Д. А.; Мейлехов, Андрей Александрович; Постельник, Анна Александровна; Новиков, В. Ю.Методами электронной микроскопии с энергодисперсионным элементным анализом, рентгеновской дифрактометрии и микроиндентирования изучены возможности структурной инженерии вакуумно-дуговых покрытий на основе высокоэнтропийного сплава AlCrTiZrNbY. Установлено, что сформированные вакуумно-дуговым осаждением покрытия являются двухфазными объектами. Изменение давления азота при осаждении покрытий от 2,0∙10⁻⁴до 5,0∙10⁻⁴Торр повышает содержание его атомов в конденсате с 2,7 до 21,62%, что сопровождается переходом от нанокристаллически кластерного к нанокристаллическому двухфазному состоянию (сочетание ОЦК- и ГЦК-структур) и повышением твердости от 6,7 до 7,6 ГПа. Наблюдаемые структурные изменения объяснены образованием дефектов упаковки в ГЦК-решетке при малом содержании азота.Документ Влияние высоковольтного постоянного потенциала смещения на структуру и свойства многослойного композиционного материала MoN/CrN с разной толщиной слоев(2016) Гранкин, С. С.; Береснев, В. М.; Соболь, Олег Валентинович; Литовченко, С. В.; Столбовой, Вячеслав Александрович; Колесников, Д. А.; Мейлехов, Андрей Александрович; Постельник, Анна Александровна; Торяник, И. Н.Исследованы влияния высоковольтного постоянного потенциала смещения, давления азотной атмосферы и толщины слоев на фазовый и элементный составы, структуру и механические свойства композиционных многослойных покрытий CrN/MoN, полученных вакуумно-дуговым испарением в атмосфере азота. Установлено, что при уменьшении толщины слоев от 200 до 15 нм при практически неизменном фазовом составе твердость снижается с 34 до 13 ГПа, что можно связать с повышением удельного вклада неравновесных границ. При меньшей толщине слоев, около 5 нм, происходит увеличение твердости, а адгезионная прочность достигает высокого значения (187,17 Н) критической точки разрушения покрытия. Обсуждены возможные механизмы зафиксированного повышения механических свойств покрытия.