Кафедри

В статті розглянуто проблему адаптації закордонного досвіду функціонування університетів до українських реалій на прикладі кейсу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Окрему увагу приділено питанням співпраці між українськими та британськими університетами в рамках програми Розвитку лідерського потенціалу університетів України при реалізації проекту «Реформування системи підготовки молодих викладачів». Проаналізовано особливості програм розвитку наукових та науково-педагогічних працівників в університеті Оксфорд Брукс. Представлено результати впровадження британського досвіду в діяльність НТУ «ХПІ» для забезпечення інституційних змін.

У статті здійснено аналіз професійної діяльності професора Бойко Бориса Тимофійовича, що дозволило реконструювати історичні події, які призвели до розвитку плівкового матеріалознавства для геліоенергетики в Харківському політехнічному інституті у 70-х роках ХХ століття. Акцентовано увагу на тому, що Борис Тимофійович Бойко був одним з трьох перших аспірантів професора Льва Самойловича Палатника, які стали піонерами нової галузі фізики твердого тіла – фізики тонких плівок. Інтенсивна та плодотворна наукова робота професора Бойко Б.Т. була успішно продовжена під час його стажування в авторитетному науковому центрі в США. Досвід міжнародного наукового співробітництва дозволив професору Бойко Б.Т. зайняти посаду міжнародного чиновника з дипломатичним статусом в ЮНЕСКО. Оскільки термін його роботи в ЮНЕСКО збігся з першою енергетичною кризою у Європі 1974-1975 рр. то йому було доручено реалізацію першого міжнародного проекту в галузі геліоенергетики, який був спрямований на розвиток альтернативних джерел енергії для подолання залежності енергетики Європейських країн від експорту нафти з Ближнього Сходу. Наукова інтуїція професора Бойко щодо надзвичайної актуальності широкого застосування економічних сонячних елементів для нашої країни, творчий розвиток ідеології наукової школи фізики тонких плівок та його надзвичайна організаційна діяльність, незважаючи на повну байдужість більшості вчених та керівників промисловості СРСР, сприяла інтенсифікації наукових досліджень в галузі плівкового матеріалознавства для геліоенергетики на Україні. В 1983 році у Харківському політехнічному інституті вперше в практиці вищої школи СРСР була розпочата підготовка інженерів-фізиків з профілюванням у галузі геліоенергетики. Уряд України для наукової та навчальної діяльності в галузі геліоенергетики, цільовим призначенням передав проф. Бойко Б.Т. чотирьохповерховий будинок у центрі міста Харкова. Це сприяло створенню у 1988 році кафедри фізичного матеріалознавства для електроніки та геліоенергетики, яку очолив Борис Тимофійович. Кафедра, починаючи з 90 – років постійно приймала участь у міжнародних проектах у галузі геліоенергетики разом з провідними вченим Німеччини, Франції та Іспанії. Високий рівень наукових досягнень кафедри призвів до того, що вона стала асоційованим членом Центру сонячної енергії Німеччини та лідером в галузі плівкового матеріалознавства на Україні. У 2003 році плідна спільна співпраця швейцарських та українських науковців дозволила створити першій у світі плівковий сонячній елемент на основі сульфіду та телуриду кадмію з двосторонньою фоточутливістю, що було підтверджено міжнародним патентом. У 2006 році науковці кафед ри та групи фізики тонких плівок Швейцарського технологічного університету розробили гнучкі сонячні елементи на основі сульфіду та телуриду кадмію, які мали найбільшу у світі ефективність та рекордну приведену електричну потужність на оди- ницю ваги. У травні 1997 року професор Бойко було присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки». У 2013 році на базі кафедри було створено національний консультаційний пункт міжнародної рамочної програми Європейського співтовариства «Горизонт 2020» з напрямку «Нанотехнології, сучасні матеріали та передові промислові виробництва».У списку друкованих праць Бориса Тимофійовича 214 публікації, у тому числі 52 видані в іноземних журналах, 18 авторських свідоцтв, 4 підручника і навчальних посібників. У загальній складності Борис Тимофійович віддав рідному університету майже 60 років свого життя. За час існування кафедри було захищено 3 докторських дисертації та 15 кандидатських дисертацій.

Кафедри

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку