Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Сутність науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів(Класичний приватний університет, 2021) Резнік, Світлана Миколаївна; Соколова, Тетяна ВолодимирівнаУ статті висвітлено розвиток педагогічної думки стосовно понять «компетентність», «пізнавальна компетентність», які є ключовими в компетентнісному підході в професійній освіті. Проаналізовані споріднені поняття: «пізнавальна компетентність», «науково-пізнавальна діяльність», «науково-пізнавальна компетентність», зміст яких має спільні й відмінні риси. Визначено, що науково-пізнавальна компетентність співвідноситься зі сферою науково-пізнавальної діяльності майбутнього інженера, що це особлива, ведуча діяльність для осіб старшого юнацького віку (студентства), яка характеризується засвоєнням певних знань, вмінь, навичок, розвитком здібностей, інтелекту, інтересу до пізнання та формуванням низки якостей (критичності, самостійності, незалежності, відповідальності тощо), які формуються в процесі цієї діяльності. Узагальнення результатів теоретичного аналізу дозволило відзначити, що пізнавальна компетентність характеризується: вирішенням реальних професійних завдань, сформованими знаннями, вміннями, здатністю до продуктивного пізнання, накопиченням досвіду, здатністю до творчості, нестандартого мислення, здатністю до самовдосконалення, самоосвіти. Ураховуючи погляди вітчизняних та зарубіжних вчених, визначено сутність поняття «науково-пізнавальна компетентність майбутніх інженерів» науково-пізнавальна компетентність майбутніх інженерів як здатність особистості, яка характеризується мотиваційним прагненням до пізнання, активною дослідною діяльністю, уміннями аналізу, синтезу, класифікації, порівняння, узагальнення та особистісними якостями критичності, самостійності, незалежності, відповідальності, що забезпечують можливість ефективно виконувати інженерні професійні функції та бути конкурентоспроможним. Перспективи дослідження полягають у визначенні структурних компонентів науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів у процесі природничої підготовки та вивченні підходів щодо формування науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів у процесі природничої підготовки.Документ Мотивація вивчення природничих дисциплін майбутніми інженерами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Соколова, Тетяна Володимирівна; Резнік, Світлана МиколаївнаДокумент Важливість вивчення природничих дисциплін, фізики, хімії майбутніми інженерами у профільних закладах вищої освіти(Scientific Publishing Center "Sci-conf.com.ua", 2020) Соколова, Тетяна ВолодимирівнаPозглянуто питання важливості вивчення природничих дисциплін, таких як фізика, хімія, майбутніми інженерами у профільних закладах вищої освіти.Документ Методичні вказівки до лабораторних занять з курсу "Хімічна інженерія харчових добавок". Розділ "Ідентифікація харчових добавок"(2021) Бєлінська, Анна Павлівна; Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Школьнікова, Тетяна Василівна; Марченко, Валерія Сергіївна; Соколова, Тетяна ВолодимирівнаХарчові добавки в даний час фактично є основою всієї харчової промисловості та незамінною частиною більшості продуктів харчування. Завдяки наявності харчових добавок значно вдосконалено як технологічні процеси приготування продуктів харчування, так і виробничі. Термін придатності будь-якого продукту з харчовою добавкою значно збільшується, що тільки позитивно позначається на прибутках підприємства. З огляду на зростаючі обсяги споживання харчових добавок і високу імпортозалежність харчової та переробної промисловості від їх поставок є очевидною необхідність розвитку даного сектора промисловості і перехід підприємств на продукцію вітчизняних виробників харчових добавок. Методичні вказівки призначено для студентів вищих навчальних закладів усіх форм навчання спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія" і включають в себе методики вилучення харчових добавок із рослинної сировини, а також основні методи їх дослідження та ідентифікації. Результати лабораторних робіт оформлюються в робочий зошит. Оформлена лабораторна робота складається з наступних частин: 1) назва роботи; 2) опис мети роботи; 3) надання коротких теоретичних відомостей з теми роботи; 4) опис технічного оснащення і методики проведення дослідів; 5) отримані в ході проведення дослідів результати; 6) спостереження результатів дослідів (у вигляді таблиці); 7) аналіз даних, отриманих в ході проведення дослідів; 8) висновки роботи.Документ Формування навчально-пізнавальної компетентності студентів під час вивчення природничих дисциплін у закладах вищої освіти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Соколова, Тетяна ВолодимирівнаУ статті розглядаються питання формування навчально-пізнавальної компетентності у студентів при вивченні природничих наук, описані компоненти, які складають структуру формування навчально-пізнавальної компетентності.Документ Формування професійних умінь у бакалаврів хімічного профілю в процесі фундаментальної підготовки(НТУ "ХПІ", 2017) Соколова, Тетяна Володимирівна; Воробйова, Євгенія ВячеславівнаУ статті розглядаються питання формування вмінь у студентів під час вивчення фундаментальної дисципліни, яка має велике значення для підготовки бакалаврів хімічного профілю. Визначені методи формування умінь і навичок.