Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Математичне моделювання стану інструменту при електроерозійному алмазному шліфуванні
    (Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського, 2021) Стрельчук, Роман Михайлович
    У роботі приведена методологія прогнозування показників стану інструменту на основі математичного моделювання характеру взаємодії ріжучого рельєфу круга з оброблюваним матеріалом. Це дозволило розкрити закономірності зміни фізичних і технологічних параметрів процесу і їх взаємозв'язок з продуктивністю і зносом кругів в різних умовах електроерозійного алмазного шліфування. Показано, що процес електроерозійного алмазного шліфування, забезпечує стійкий стан рельєфу алмазного круга, стабільні умови взаємодії його робочої поверхні з оброблюваним матеріалом. Це дозволило за допомогою математичної моделі встановити взаємозв'язок факторів та оптимізувати параметри, гарантувати достовірність і відтворюваність результатів. Для створення адекватної моделі розглянута схема процесу шліфування, в якій враховано, що алмазні зерна не мають регулярної геометрії, розташовані на робочій поверхні інструменту на різних рівнях, при роботі зношуються і руйнуються. При аналізі процесу шліфування враховано, що радіус–вектори інструменту і заготовки випадкові, а їх центри обертання зміщуються відносно один одного не тільки внаслідок наявності подач, але і температурних, пружних деформацій. На основі розглянутої схеми процесу шліфування розроблені залежності для обчислення ймовірності видалення матеріалу в будь–якій точці зони контакту з урахуванням декількох одночасно протікають процесів формоутворення. Вони дозволяють прогнозувати знімання матеріалу, диференційовано оцінювати вплив окремих факторів на параметри якості деталі і швидкість протікання процесу. Відкрита структура моделі дає можливість удосконалювати її в міру уточнення входять залежностей, котрі входять до неї. Розроблено динамічну теоретико–імовірнісна модель зносу абразивно–алмазного інструменту з урахуванням ерозійних процесів, що впливають на зв'язку круга. При побудові враховані розмірний знос круга, процеси сколювання і виривання поодиноких алмазних зерен з зв'язки, величини майданчиків зносу і дійсної глибини мікрорізання. Для безпосереднього використання отриманих теоретичних результатів необхідні експериментальні дослідження по визначенню параметрів, що входять до складу моделі.
  • Ескіз
    Документ
    Моделювання взаємодії інструменту з деталлю при електроерозійному алмазному шліфуванні зі змінною полярністю електродів в зоні різання
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2021) Стрельчук, Роман Михайлович
    Зона контакту являє собою область взаємного проникнення різальних крайок в оброблюваний матеріал і виступів матеріалів в проміжки між зернами. До параметрів стану зони відносяться її розміри і форма, співвідношення зрізаної і незріаної частин металу в кожній області зони, фізичні процеси формоутворення в тому числі: стружкоутворення, тепловиділення, пластичні деформації оброблюваного матеріалу, знос і руйнування інструментального матеріалу, фізичний і хімічний вплив на матеріали мастильно-охолоджувальної рідини. До вихідних змінним зони відносяться сили різання, параметри теплового потоку, поля ріжучих поверхонь і полів вторинних процесів, швидкість зносу абразивного матеріалу і ряд інших змінних. Розподіл теплових потоків, фізико-механічні властивості оброблюваного та інструментального матеріалів в зоні контакту. У статті розглянуто аналіз закономірностей видалення матеріалу, роботи і руйнування, одиничних а6разівних зерен. Вирішення цих питань в комплексі з відомими з літератури залежностями дозволило розглянути баланс переміщень у технологічній системі, розробити динамічні моделі видалення матеріалу і зносу інструменту, уточнити існуючі методики аналітичного розрахунку параметрів шорсткості поверхні і точності форми. Вид отриманих співвідношень безпосередньо показує, що значна частина стружок освічених ріжучими крайками, що контактують з шорсткою поверхнею заготовки, є короткими і не стикаються зі зв'язкою до відриву від тіла заготовки навіть без урахування їх усадки. Отримані співвідношення можуть бути використані і при вирішенні відповідних завдань шліфування периферією круга, наприклад, круглого шліфування. При більш чіткому описі процесу необхідно безпосередньо застосовувати нестаціонарне уявлення з урахуванням додаткових нестаціонарних, внесених траєкторіями різальних крайок як функції кута повороту круга і деталі в процесі їх взаємодії.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження зносу кругів при електроерозійному алмазному шліфуванні зі змінною полярністю електродів в зоні різання
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2020) Стрельчук, Роман Михайлович
    Істотний вплив на точність обробки виробу і продуктивність процесу електроерозійного шліфування надає знос круга. Для ефективного управління точністю обробки найбільш істотне значення має похибка, викликана зносом алмазного круга. Правку круга необхідно виробляти, коли знос підходить до границі, але не виходить за межі поля допуску. Це дозволить скоротити кількість браку при обробці і скоротити витрату алмазів. Крім того, при цьому скорочується час правки і відповідно підвищується ефективність електроерозійного шліфування. Наведено методику та результати експериментальних досліджень зносу профільних алмазних кругів. Дослідження питомої витрати алмазів виконувалися на шліфувальних кругах прямого профілю. Вимірювання величини лінійного зносу круга вироблялося безконтактним методом за допомогою спеціального приладу, заснованого на застосуванні струмовихрових датчиків. Після цього визначалася інтегральна величина зношеного обсягу алмазоносного шару, а потім маса витрачених алмазів. Маса зішліфованого матеріалу визначалася шляхом зважування до і після обробки. Для встановлення функціональної залежності питомої витрати алмазів від технологічних режимів обробки і параметрів алмазовмісного шару використовувався математичний метод планування і аналізу експериментів. В результаті регресійного аналізу була отримана функціональна залежність питомої витрати алмазів від наступних факторів: концентрації алмазів в крузі, зернистості інструменту, швидкості шліфувального круга, глибини шліфування і швидкості виробу. Для визначення закономірностей зносу фасонного алмазного круга отримували відбиток його профілю на контрольній пластині з твердого сплаву і вимірювали координати точок робочої частини профілю щодо непрацюючих ділянок. Визначаючи різницю координат до і після досвіду, знаходили величину радіального зносу шліфувального круга у відповідній точці профілю.
  • Ескіз
    Документ
    Виявлення закономірностей електроерозійного алмазного шліфування на основі температурного фактору
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2020) Стрельчук, Роман Михайлович; Шелковий, Олександр Миколайович
    В роботі одержала подальший розвиток математична модель визначення температури при шліфуванні прямолінійного зразка, що рухається по нормалі до робочої поверхні круга з постійною швидкістю. доведене, що при шліфуванні частка тепла, що йде в оброблюваний зразок, значно більше частки тепла, що йде в стружки, що утворюються. Тому з достатньої для практики точністю при розрахунках температури шліфування рух теплового джерела уз­довж оброблюваного зразка можна не враховувати. це значно спрощує аналітичні залежності для визначення температури та відкриває нові можливості в плані аналізу та оптимізації структури і параметрів операцій шліфування на основі температурного критерію. Теоретично визначені основні умови зменшення температури шліфування. Вони поля­гають, головним чином, у зменшенні умовної напруги різання (енергоємності обробки) і в зніманні припуску невеликими частинами в процесі шліфування з метою охолодження нагрі­тих поверхонь оброблюваного зразка. Температурний фактор при електроерозійному алмазному шліфуванні в багатьох ви­падках є основним обмеженням застосування на практиці цього ефективного методу фініш­ної обробки. Тому визначення шляхів зменшення теплової напруженості процесу електроерозійного алмазного шліфування має велике теоретичне і практичне значення, відкриває но­ві технологічні можливості високоякісної обробки деталей із загартованих сталей і інших важкооброблюваних матеріалів. Дослідження теплових процесів при електроерозійному ал­мазному шліфуванні вимагає розробки математичних моделей, що дозволяють робити оптимізаційні розрахунки по визначенню найбільш ефективних варіантів обробки за температур­ним фактором. у зв'язку із цим, метою роботи є теоретичне обґрунтування умов зменшення температури шліфування і підвищення продуктивності обробки.
  • Ескіз
    Документ
    Разработка технологии электроэрозионного алмазного шлифования с изменяющейся полярностью электродов
    (2020) Стрельчук, Роман Михайлович; Шелковой, Александр Николаевич
  • Ескіз
    Документ
    Пристрій для здійснення електроерозійного шліфування зі змінною полярністю електродів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Стрельчук, Роман Михайлович
    Використання пристрою для здійснення електроерозійного шліфування с змінною полярністю електродів забезпечує можливість обробки різних важкооброблюваних матеріалів з більш високою продуктивністю і якістю обробки з високою стійкістю абразивних інструментів.
  • Ескіз
    Документ
    Размерная стойкость алмазно-абразивных инструментов и пути ее повышения
    (Одесский национальный политехнический университет, 2019) Стрельчук, Роман Михайлович
  • Ескіз
    Документ
    Математичне моделювання робочої поверхні круга в умовах електроерозійного алмазного шліфування
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2019) Стрельчук, Роман Михайлович; Шелковий, Олександр Миколайович
    У робот наведено аналiз формул для підрахунку числа зерен алмазного круга, відстаней мiж ними, їх розподiлiв. Результати заснованi на експериментальних дослідженнях i розрахункових методах з моделюванням конкретної форми зерен. Розбiжнiсть кiлькiсних даних пояснюється рiзним методичним пiдходом - профiлографування, метод відбитків, оптичний, метод термопар, планіметричний, мiкрошлiфiв i iншi, а в розрахункових методах - відмінністю прийнятої форми зерна i вихідних розмiрiв зерен, заснованих на позначеній зернистостi порошку. Крiм того, з метою встановлення достовiрних результатiв, кожен iз зазначених методiв породжує цiлий ряд особливих методик i оригiнальних пiдходiв. Профiлографування робочої поверхні круга може здiйснюватися алмазною голкою, долотоподiбним щупом, iз записом профілограм за двома допомiжними лініями, еквiдистантно розташованим щодо контрольованої, з оцiнкою рельєфу струмопровідною голкою для більш виразного розпiзнавання алмазних зерен i виступiв металевої зв'язки i т. д. I так в кожному методі. При цьому у відповідному відмітному способi наводиться аналiз переваг одного i недолiкiв iншого пiдходу. Найбшьш достовiрним розрахунковим методом може вважатися той, при якому ре­зультати відповідають експериментальним даним, отриманим поштучним пiдрахунком числа зерен в одному карат i вiдповiдного в одинищ об'єму алмазоносного шару. У розрахунках така відповідність дозволяла судити про достовiрнiсть результатiв. Проводився аналiз i розрахунок зерен, котрi утримуються на робочої поверхнi кру­га при найменшій глибинi загортання в зв'язці. Багато дослiдникiв як визначального параме­тра приймають максимальну висоту виступання зерен над рiвнем зв'язки. У зв'язку з цим визначимо, що мiнiмальна глибина закладення є більш надійною (стiйкою), фiзично яка визначаеться величиною, меншою мiрою залежить вiд випадково факторiв, що впливають. Розглянута ймовiрносно-статистична модель робочої поверхні шлiфувального круга дозволяє описати розподіл ординат точок сумарним рiжучим профiлем з урахуванням харак­теристики алмазовмісного шару.
  • Ескіз
    Документ
    Распределение теплового потока при электроэрозионном алмазном шлифовании
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2019) Стрельчук, Роман Михайлович
    В работе показано, что увеличение скорости продольной подачи, также как и глубины шлифования приводит к росту плотности теплового потока. Это объясняется повышением уровня термодинамических нагрузок вследствие увеличения толщины слоя срезаемого одним зерном. Широкое распространение наряду с многопроходным (маятниковым) шлифова­нием получило однопроходное (глубинное) шлифование, когда весь припуск на обработку снимают за один рабочий ход. При этом происходит увеличение длины контакта круга с из­делием, и длительность теплового воздействия оказывается на один-два порядка больше, чем при маятниковом шлифовании. Особенностью шлифования является малое время воздей­ствия теплового источника при наличии больших удельных нагрузок в зоне контакта круга с обрабатываемой поверхностью. За время действия алмазного круга тончайшие слои матери­ала (до 1 мкм) нагреваются до температур 600...1000°С. Вслед за нагревом происходит быст­рый отвод тепла в глубинные слои материала со скоростями охлаждения поверхностных сло­ев примерно такими же, как и при нагреве. Такая кинетика тепловых процессов шлифования способствует формированию в поверхностных слоях деталей структурных изменений, внешне характеризующихся прижогами. Кроме прижогов на поверхностях деталей после шлифования часто наблюдаются трещины в результате действия мгновенных и суммарных остаточных внутренних напряжений, возникающих вследствие неоднородной пластической деформации в разных зонах поверхностного слоя. Как показали исследования, уменьшение скорости продольной подачи позволяет значительно снизить теплонапряженность процесса. Таким образом, анализ показывает, что наибольшее значение плотности теплового потока, также как и при маятниковом шлифовании, наблюдаются при у = 0°. В этом случае глубина шлифования будет максимальной, следовательно, сила резания и тепловой поток наиболь­шими. При глубинном шлифовании увеличение скорости изделия приводит к росту плотно­сти теплового потока. Это объясняется увеличением толщины срезаемого слоя одним алмаз­ным зерном. Анализ показывает, что при глубинном шлифовании плотность теплового пото­ка достигает больших значений, чем при маятниковом. Однако, соответствующей корректи­ровкой технологических режимов можно добиться уменьшения теплонапряженности про­цесса.