Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
102 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаТехнології захисту навколишнього середовища це комплекс сучасних універсальних знань, які потрібно застосувати у сферах діяльності людини, що пов’язаній не тільки з екологією, а і з промисловістю, техногенною безпекою та охороною праці. Об’єктом дисципліни є технології захисту навколишнього середовища, що забезпечують природоохоронні та екологічні параметри технологічних процесів, розглядають принципи та розроблення нових технологій захисту навколишнього середовища, можливості існуючих методів та правил що засновуються на застосування чинної законодавчої та нормативної бази природокористування та екології. Хоча екологія, як наука це досить молода галузь знання, а її розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, сам розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. У XX столітті, в сучасній науці виник термін моніторинг (екологічний моніторинг) для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за одним або більше елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі. І вже після цього, з’явився напрям «Екологічний моніторинг», саме як комплекс науково обґрунтованих програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою. А створювати екологічну безпеку можна завдяки технологіям захисту навколишнього середовища.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаЕкологія як наука це досить молода галузь знання, її фактичний розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, хоча розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. По сучасний класифікації становлення та розвиток екології має вісім етапів, де кожен з них відіграє свою роль. Перший з яких відображав примітивні знання та їх накопичення. Другий був вже в античні часи не тільки з накопиченням даних, а і з першими роботами рослин і тварин з дійсно філософським підходом, де від "колиски всіх наук" відокремлювались прикладні дисципліни. Третій етап – як продовження зборуінформації на сьогодні можна було б назвати "моніторинговим накопиченням", коли знання вже оброблялись та систематизувались і це було як раз в "епоху Відродження". Четвертий етап припадає на кінець XVIII – та початок XIX століття і базується на великих географічних та ботанічних відкриттях, коли з’явилось розуміння, що таке дія екологічних факторів у природі. П’ятий етап характеризувався у XIX столітті вивченням взаємозв’язків в природних комплексах. Шостий етап мав рамки з 1866 до 1936 року та мав напрям на вивчення природних зв’язків видів що постійно перебудовуються стосовно до зміни факторів середовища, з’являються самі терміни "екологія", "екологічна ніша", "поліморфізм" та інші, чому сприяло формування концепції біоценозів які фактично пов’язані між собою. Сьомий етап – це вже більш сучасний підхід, що відображає системний підхід до вивчення та досліджень процесів матеріально-енергетичного обміну з застосуванням математичного моделювання. І нарешті останній восьмий етап з так званою "екологізацією" екологічних наук, з розумінням формування біогеоценозів, зв’язком антропогенних факторів в природі та розвитком методів екологічного моніторингу.Документ Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з з дисципліни "Методи забезпечення надійного функціонування машин та апаратів природоохоронних технологій"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Тихомирова, Тетяна СергіївнаУ методичних вказівках наведено порядок систематизації вихідних даних та методи оцінки надійності та ефективності машин та апаратів природоохоронних технології у складі технологічних ліній.Методи оцінки надійності та ефективності використовують для вирішення наступних завдань: • обґрунтування чисельних значень показників надійності та ефективності виробу, що підлягають включенню в конструкторсько-технічну документацію; • обґрунтування техніко-економічних вимог до розробленого виробу, що забезпечують заданий рівень його надійності та ефективності; • порівняння варіантів конструкторських рішень. Розрахунок показників надійності, як правило, проводять на двох стадіях: • попередній (орієнтовний) – на стадії технічного завдання на розробку виробу з метою оцінки значень показників надійності; • уточнений – на стадії технічного проекту з метою підтвердження відповідності значень показників вимогам технічного завдання (служить основою їх включення до конструкторської документації). До основних показників надійності та ефективності виробу відносять: 1) показники безвідмовності – напрацювання на відмову; 2) показники довговічності – ресурс між плановими ремонтами (поточний, середній, капітальний), і навіть термін служби до списання; 3) показники ремонтопридатності – середній час відновлення, а також тривалість планових ремонтів (поточного, середнього, капітального); 4) комплексні показники – коефіцієнти готовності та технічного використання.Документ Визначення екотоксичності сільськогосподарських ґрунтів у Дніпропетровській області(Державний біотехнологічний університет, 2024) Никонюк, Єлизавета Сергіївна; Тихомирова, Тетяна СергіївнаДокумент Дослідження впливу складу компосту на його здатність покращувати якість ґрунтів(Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Разно, М. Р.; Кочетов, Микита СергійовичВідновлення сталого та стійкого життя громадян на деокупованих територіях є важливим соціально-економічним завданням. Добробут малих домогосподарств в сільській місцевості залежить від врожаю, який вони можуть отримати на своїх сільськогосподарських ділянках. На врожай напряму впливає якість ґрунтів, яка суттєво погіршилась в наслідок активних бойових дій під час окупації та деокупації. Мета. Дослідити вплив складу компосту, утвореного в умовах обмежених ресурсів, на його здатність покращувати якість ґрунтів. Методи. Польові для відбору зразків ґрунту згідно ДСТУ ISO 10381–6:2015. Натурні для формування компосту. Електрометричний метод для визначення рН водної витяжки компосту. Якість ґрунтів оцінювали за розвитком рослин згідно методу визначення фітотоксичність ґрунтів за ДСТУ ISO 11269–2:2002. Результати. Проведені дослідження показали, що найефективнішим компостом з тих, що були утворені, є компост з 50 % вмістом харчових відходів. Наявність гною у складі компосту також підвищує якість ґрунтів, однак в умовах відновлення життя на деокупованих територіях доступ до гною обмежений. Визначено рН компостів різного складу та доведено, що внесення кавової гущі у компост у кількості більше за 10 % негативно впливає на здатність останніх покращувати якість ґрунтів. Це в свою чергу пов’язано з кислими властивостями як самої кавової гущі, так й її екстрактів, які утворюються під час взаємодії гущі з атмосферними осадами. Для чорноземів показано не значне падіння якості ґрунтів у перший рік протікання бойових дій, адже довжина наземної частини тест-рослин майже збігається з довжиною контрольного зразку. Висновки. Проведені дослідження показали ефективність внесення компосту, який не містять гною або містять його у незначній кількості в умовах необхідності покращення якості ґрунтів на деокупованих територіях. Доведено, що внесення компосту у чорноземні зразки, які не оброблялись 1 рік, негативно впливає на схожість насіння. Перед прийняттям рішення про внесення компосту у ґрунти необхідно проводити найпростіші дослідження поточного стану ґрунтів, для чого можна використовувати метод фітотоксичності. Доцільно обирати не тільки тест-рослини згідно ДСТУ, а також ті сільсько-господарські рослини, які плануються до висадки.Документ Перспективи використання компосту для підвищення родючості ґрунтів деокупованих територій(Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН, 2024) Разно, М. Р.; Тихомирова, Тетяна СергіївнаДокумент Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни "Екологічно сталий розвиток міст"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Самойленко, Наталія Миколаївна; Тихомирова, Тетяна СергіївнаМетодичні вказівки з дисципліни «Екологічно сталий розвиток міст» є частиною методично-інструктивного забезпечення програми підготовки здобувачів вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня за спеціальності 101 «Екологія». Основною метою практичних робіт є систематизація, поглиблення, розширення теоретичних знань аспірантів та розвиток їх практичної індивідуальної творчої ініціативи щодо нагальних питань професійної підготовки у сфері екології та сталого розвитку міст. Методичні вказівки визначають порядок виконання практичних робіт та пропонують завдання для виконання самостійної роботи, що включають питання аналітичного та творчого характеру.Документ Методичні вказівки до самостійної роботи студента та виконання індивідуального завдання з дисципліни "Еволюційна екологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Самойленко, Наталія Миколаївна; Босюк, Альона СергіївнаЕволюційна екологія є важливою дисципліною для формування у майбутнього інженера-еколога цілісної картини взаємозв’язків в екоситемах та можливості прогнозування змін у них, спираючись на досвід еволюції видів. Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента, зміст та оформлення такого виду індивідуального завдання як «розрахункове завдання».Документ Оцінка впливу на стану ґрунтів урбанізованих територій дрібних об'єктів комбінованого складу(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Титаренко, А. І.; Косенкова, І. Д.У роботі досліджено вплив на ґрунти урбанізованих територій дрібних об’єктів комбінованого складу, а саме блискіток від святкових хлопавок. Вперше привернена увага до такого типу сміття, причин його появи, зроблено припущення щодо впливу блискіток на екосистеми ґрунтів урбанізованих територій. Проведено дослідження місць їх утворення, розповсюдження та подальшого зосередження. Дослідження показали, що переважна більшість блискіток утворюються на поверхні ґрун тів прибудинкових територій, дитячих майданчиків, рідше – біля розважальних та спортивних закладів. Стрімке зростання утворення такого типу сміття після 2022 року може бути пов’язане з тотальною забороною на використання піротехнічних феєрверків на території України, що призвело до зростання попиту на різноманітні хлопавки. Проаналізовано переніс блискі ток на певні відстані у різні періоди року, вивчено вплив різних факторів на цей процес. Історично у хлопавках вміщували конфеті, яке було зроблено з двостороннього паперу або навіть старих газет та журналів. Таке начиння не наносило критичної шкоди довкіллю, адже було не стійким до дії атмосферних осадів та розкладалось за період до 1 року. Сучасні хлопавки начинені різними за розміром та формою металізованими блискітками, які виготовляються з фольги або металізованого полімерного матеріалу. Вони не розкладаються у природі впродовж тривалого часу. Проведені дослідження показали неефективність ручного прибирання, яке є переважаючим способом прибирання прибудинкових територій, в контексті вилучення блискіток з поверхні ґрунтів. Доведено, що чим складніша геометрична форма блискіток, тим більша їх частина залишається на поверхні ґрунтів, міцно зчіпляючись з залишками рослинності в холодний період року, тоді як у теплий період року крізь отвори великих за розміром блискіток навіть проростають трав’янисті рослини, тим самим ще більше закріплюючи блискітки як елемент екосистеми. Додатковий тип забруднювача, який має великий термін розкладання та важко вилучається з поверхні ґрунтів, створює додаткове навантаження на екосистеми ґрунтів урбанізованих територій, зменшуючи їх здатність надавати екосистемні послуги.Документ Дії України та світу з питань глобальних змін клімату(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Соркіна, Діана Костянтинівна