Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
36 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаТехнології захисту навколишнього середовища це комплекс сучасних універсальних знань, які потрібно застосувати у сферах діяльності людини, що пов’язаній не тільки з екологією, а і з промисловістю, техногенною безпекою та охороною праці. Об’єктом дисципліни є технології захисту навколишнього середовища, що забезпечують природоохоронні та екологічні параметри технологічних процесів, розглядають принципи та розроблення нових технологій захисту навколишнього середовища, можливості існуючих методів та правил що засновуються на застосування чинної законодавчої та нормативної бази природокористування та екології. Хоча екологія, як наука це досить молода галузь знання, а її розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, сам розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. У XX столітті, в сучасній науці виник термін моніторинг (екологічний моніторинг) для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за одним або більше елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі. І вже після цього, з’явився напрям «Екологічний моніторинг», саме як комплекс науково обґрунтованих програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою. А створювати екологічну безпеку можна завдяки технологіям захисту навколишнього середовища.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаЕкологія як наука це досить молода галузь знання, її фактичний розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, хоча розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. По сучасний класифікації становлення та розвиток екології має вісім етапів, де кожен з них відіграє свою роль. Перший з яких відображав примітивні знання та їх накопичення. Другий був вже в античні часи не тільки з накопиченням даних, а і з першими роботами рослин і тварин з дійсно філософським підходом, де від "колиски всіх наук" відокремлювались прикладні дисципліни. Третій етап – як продовження зборуінформації на сьогодні можна було б назвати "моніторинговим накопиченням", коли знання вже оброблялись та систематизувались і це було як раз в "епоху Відродження". Четвертий етап припадає на кінець XVIII – та початок XIX століття і базується на великих географічних та ботанічних відкриттях, коли з’явилось розуміння, що таке дія екологічних факторів у природі. П’ятий етап характеризувався у XIX столітті вивченням взаємозв’язків в природних комплексах. Шостий етап мав рамки з 1866 до 1936 року та мав напрям на вивчення природних зв’язків видів що постійно перебудовуються стосовно до зміни факторів середовища, з’являються самі терміни "екологія", "екологічна ніша", "поліморфізм" та інші, чому сприяло формування концепції біоценозів які фактично пов’язані між собою. Сьомий етап – це вже більш сучасний підхід, що відображає системний підхід до вивчення та досліджень процесів матеріально-енергетичного обміну з застосуванням математичного моделювання. І нарешті останній восьмий етап з так званою "екологізацією" екологічних наук, з розумінням формування біогеоценозів, зв’язком антропогенних факторів в природі та розвитком методів екологічного моніторингу.Документ Дослідження впливу складу компосту на його здатність покращувати якість ґрунтів(Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Разно, М. Р.; Кочетов, Микита СергійовичВідновлення сталого та стійкого життя громадян на деокупованих територіях є важливим соціально-економічним завданням. Добробут малих домогосподарств в сільській місцевості залежить від врожаю, який вони можуть отримати на своїх сільськогосподарських ділянках. На врожай напряму впливає якість ґрунтів, яка суттєво погіршилась в наслідок активних бойових дій під час окупації та деокупації. Мета. Дослідити вплив складу компосту, утвореного в умовах обмежених ресурсів, на його здатність покращувати якість ґрунтів. Методи. Польові для відбору зразків ґрунту згідно ДСТУ ISO 10381–6:2015. Натурні для формування компосту. Електрометричний метод для визначення рН водної витяжки компосту. Якість ґрунтів оцінювали за розвитком рослин згідно методу визначення фітотоксичність ґрунтів за ДСТУ ISO 11269–2:2002. Результати. Проведені дослідження показали, що найефективнішим компостом з тих, що були утворені, є компост з 50 % вмістом харчових відходів. Наявність гною у складі компосту також підвищує якість ґрунтів, однак в умовах відновлення життя на деокупованих територіях доступ до гною обмежений. Визначено рН компостів різного складу та доведено, що внесення кавової гущі у компост у кількості більше за 10 % негативно впливає на здатність останніх покращувати якість ґрунтів. Це в свою чергу пов’язано з кислими властивостями як самої кавової гущі, так й її екстрактів, які утворюються під час взаємодії гущі з атмосферними осадами. Для чорноземів показано не значне падіння якості ґрунтів у перший рік протікання бойових дій, адже довжина наземної частини тест-рослин майже збігається з довжиною контрольного зразку. Висновки. Проведені дослідження показали ефективність внесення компосту, який не містять гною або містять його у незначній кількості в умовах необхідності покращення якості ґрунтів на деокупованих територіях. Доведено, що внесення компосту у чорноземні зразки, які не оброблялись 1 рік, негативно впливає на схожість насіння. Перед прийняттям рішення про внесення компосту у ґрунти необхідно проводити найпростіші дослідження поточного стану ґрунтів, для чого можна використовувати метод фітотоксичності. Доцільно обирати не тільки тест-рослини згідно ДСТУ, а також ті сільсько-господарські рослини, які плануються до висадки.Документ Дії України та світу з питань глобальних змін клімату(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Соркіна, Діана КостянтинівнаДокумент Тенденції розвитку сонячної і вітрової енергії(ФОП Яроченко Я. В., 2024) Соркіна, Діана Костянтинівна; Тихомирова, Тетяна СергіївнаAlternative energy sources are at the forefront of resource efficiency in the enterprise. The steady rise in natural resource prices, awareness of the benefits of a «green» economy, and the fight against climate change are forcing governments in many developed countries to develop new legislative initiatives at both the national and international levels. Oil, gas, and coal are exhaustible fossil fuels, so alternative energy sources should be sought. Therefore, we should consider such energy sources as wind and solar.Документ Дослідження впливу компосту невизначеного складу на родючість ґрунтів(ФОП Яроченко Я. В., 2024) Разно, М. Р.; Пітак, Р. О.; Тихомирова, Тетяна СергіївнаResults of study unknown composition compost impact on the different soil types fertility is given in this work. The work uses the soil bioindication method for samples to determine the compost effect on test plants germination and their vegetative development. It was established that, depending on the original soil fertility, compost can both increase fertility by stimulating plant growth and inhibit germination.Документ Методичні вказівки до виконання дипломного проєкту другого (магістерського) рівня освіти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шестопалов, Олексій Валерійович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Нечипоренко, Дмитро ІгоровичПідставою для розроблення методичних вказівок до виконання дипломних проєктів з напряму «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» на кафедрі хімічної техніки та промислової екології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ») є СТЗВО-ХПІ-2.01-2021 «Дипломні проєкти та дипломні роботи. Загальні вимоги до виконання». Цей стандарт установлює загальні вимоги до порядку підготовки, виконання і захисту дипломних проєктів та дипломних робіт для всіх рівнів освіти.Документ Методичні вказівки до виконання дипломного проєкту першого (бакалаврського) рівня освіти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шестопалов, Олексій Валерійович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Нечипоренко, Дмитро ІгоровичПідставою для розроблення методичних вказівок до виконання дипломних проєктів з напряму «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» на кафедрі хімічної техніки та промислової екології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ») є СТЗВО-ХПІ-2.01-2021 «Дипломні проєкти та дипломні роботи. Загальні вимоги до виконання». Цей стандарт установлює загальні вимоги до порядку підготовки, виконання і захисту дипломних проєктів та дипломних робіт для всіх рівнів освіти.Документ Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Біотехнологічний захист навколишнього середовища"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зінченко, Марія Георгіївна; Тихомирова, Тетяна СергіївнаІнтеграція України до загальноєвропейського науково-освітнього простору вимагає ґрунтовного реформування вітчизняної вищої технічної школи, переходу до принципово нових форм викладання природничих, та технічних дисциплін. Концепція модернізації сучасної української вищої освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів, соціально й професійно мобільних, конкурентоспроможних на вітчизняному, європейському і світовому ринках праці. Важлива роль в оволодінні студентами знаннями з курсу "Біотехнологічний захист навколишнього середовища" належить самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм навчання. Кредитно-модульна система організації навчального процесу, насамперед, базується на самостійній пізнавальній діяльності студентів, стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. Головна мета самостійної пізнавальної діяльності студентів – навчитися індивідуально здобувати, оновлювати та поповнювати знання, плідно використовувати їх під час навчання та в подальшій професійній діяльності. Самостійна робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання, відбувається без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом. У процесі самостійної роботи реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння і навички. Завдяки самостійній роботі студенти набувають також здатність: більш чітко й усвідомлено проявляти мотивацію й цілеспрямованість у набутті знань; виховувати в собі самоорганізованість, самоконтроль та інші особистісні якості; заповнювати «інформаційний вакуум» необхідними науковими знаннями; позбавитися від так званого «явища вторинної неграмотності», зокрема, невміння осмислено читати, аналізувати отриману інформацію, робити власні висновки; формувати професійну компетентність; набувати навичок самостійної роботи для майбутньої професійної діяльності: брати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблеми, знаходити конструктивні рішення, виходити з кризових ситуацій. Головною умовою успішного виконання самостійної роботи є ретельне планування і контроль з боку викладачів, тому що плідність самостійної роботи студентів – це, насамперед, результат постійної взаємодії студента та педагога - керівника. Саме тому пріоритетна мета викладача – не просто ретранслювати знання, а й стимулювати дослідницьку і пізнавальну активність студентів. Кредитно-модульна система виключає наявність готових відповідей, надає перевагу різноманітним формам самостійної роботи, які унеможливлюють механічне заучування студентами фактичного матеріалу або поверхове знайомство із історичними подіями та процесами. Для отримання позитивної оцінки студент повинен не просто продемонструвати володіння певним обсягом знань, а й уміти розв’язувати наукові проблеми, аналізувати і систематизувати їх, знаходити оригінальні рішення на підставі самостійно здобутої інформації, формулювати і відстоювати власну точку зору. Дані методичні вказівки визначають роль та місце самостійної роботи у курсі "Біотехнологічний захист навколишнього середовища", знайомлять з формами та організацією цієї роботи.Документ Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Біологічні методи очистки стічних вод та переробки відходів"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зінченко, Марія Георгіївна; Тихомирова, Тетяна СергіївнаІнтеграція України до загальноєвропейського науково-освітнього простору вимагає ґрунтовного реформування вітчизняної вищої технічної школи, переходу до принципово нових форм викладання природничих, та технічних дисциплін. Концепція модернізації сучасної української вищої освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів, соціально й професійно мобільних, конкурентоспроможних на вітчизняному, європейському і світовому ринках праці. Важлива роль в оволодінні студентами знаннями з курсу «Біологічні методи очистки стічних вод та переробки відходів» належить самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм навчання. Кредитно-модульна система організації навчального процесу, насамперед, базується на самостійній пізнавальній діяльності студентів, стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. Головна мета самостійної пізнавальної діяльності студентів – навчитися індивідуально здобувати, оновлювати та поповнювати знання, плідно використовувати їх під час навчання та в подальшій професійній діяльності. Самостійна робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання, відбувається без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом. У процесі самостійної роботи реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння і навички. Завдяки самостійній роботі студенти набувають також здатність: більш чітко й усвідомлено проявляти мотивацію й цілеспрямованість у набутті знань; виховувати в собі самоорганізованість, самоконтроль та інші особистісні якості; заповнювати «інформаційний вакуум» необхідними науковими знаннями; позбавитися від так званого «явища вторинної неграмотності», зокрема, невміння осмислено читати, аналізувати отриману інформацію, робити власні висновки; формувати професійну компетентність; набувати навичок самостійної роботи для майбутньої професійної діяльності: брати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблеми, знаходити конструктивні рішення, виходити з кризових ситуацій Головною умовою успішного виконання самостійної роботи є ретельне планування і контроль з боку викладачів, тому що плідність самостійної роботи студентів – це, насамперед, результат постійної взаємодії студента та педагога - керівника. Саме тому пріоритетна мета викладача – не просто ретранслювати знання, а й стимулювати дослідницьку і пізнавальну активність студентів. Кредитно-модульна система виключає наявність готових відповідей, надає перевагу різноманітним формам самостійної роботи, які унеможливлюють механічне заучування студентами фактичного матеріалу або поверхове знайомство із історичними подіями та процесами. Для отримання позитивної оцінки студент повинен не просто продемонструвати володіння певним обсягом знань, а й уміти розв’язувати наукові проблеми, аналізувати і систематизувати їх, знаходити оригінальні рішення на підставі самостійно здобутої інформації, формулювати і відстоювати власну точку зору. Дані методичні вказівки визначають роль та місце самостійної роботи у курсі «Біологічні методи очистки стічних вод та переробки відходів», знайомлять з формами та організацією цієї роботи.