Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
35 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаТехнології захисту навколишнього середовища це комплекс сучасних універсальних знань, які потрібно застосувати у сферах діяльності людини, що пов’язаній не тільки з екологією, а і з промисловістю, техногенною безпекою та охороною праці. Об’єктом дисципліни є технології захисту навколишнього середовища, що забезпечують природоохоронні та екологічні параметри технологічних процесів, розглядають принципи та розроблення нових технологій захисту навколишнього середовища, можливості існуючих методів та правил що засновуються на застосування чинної законодавчої та нормативної бази природокористування та екології. Хоча екологія, як наука це досить молода галузь знання, а її розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, сам розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. У XX столітті, в сучасній науці виник термін моніторинг (екологічний моніторинг) для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за одним або більше елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі. І вже після цього, з’явився напрям «Екологічний моніторинг», саме як комплекс науково обґрунтованих програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою. А створювати екологічну безпеку можна завдяки технологіям захисту навколишнього середовища.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаЕкологія як наука це досить молода галузь знання, її фактичний розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, хоча розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. По сучасний класифікації становлення та розвиток екології має вісім етапів, де кожен з них відіграє свою роль. Перший з яких відображав примітивні знання та їх накопичення. Другий був вже в античні часи не тільки з накопиченням даних, а і з першими роботами рослин і тварин з дійсно філософським підходом, де від "колиски всіх наук" відокремлювались прикладні дисципліни. Третій етап – як продовження зборуінформації на сьогодні можна було б назвати "моніторинговим накопиченням", коли знання вже оброблялись та систематизувались і це було як раз в "епоху Відродження". Четвертий етап припадає на кінець XVIII – та початок XIX століття і базується на великих географічних та ботанічних відкриттях, коли з’явилось розуміння, що таке дія екологічних факторів у природі. П’ятий етап характеризувався у XIX столітті вивченням взаємозв’язків в природних комплексах. Шостий етап мав рамки з 1866 до 1936 року та мав напрям на вивчення природних зв’язків видів що постійно перебудовуються стосовно до зміни факторів середовища, з’являються самі терміни "екологія", "екологічна ніша", "поліморфізм" та інші, чому сприяло формування концепції біоценозів які фактично пов’язані між собою. Сьомий етап – це вже більш сучасний підхід, що відображає системний підхід до вивчення та досліджень процесів матеріально-енергетичного обміну з застосуванням математичного моделювання. І нарешті останній восьмий етап з так званою "екологізацією" екологічних наук, з розумінням формування біогеоценозів, зв’язком антропогенних факторів в природі та розвитком методів екологічного моніторингу.Документ Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з з дисципліни "Методи забезпечення надійного функціонування машин та апаратів природоохоронних технологій"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Тихомирова, Тетяна СергіївнаУ методичних вказівках наведено порядок систематизації вихідних даних та методи оцінки надійності та ефективності машин та апаратів природоохоронних технології у складі технологічних ліній.Методи оцінки надійності та ефективності використовують для вирішення наступних завдань: • обґрунтування чисельних значень показників надійності та ефективності виробу, що підлягають включенню в конструкторсько-технічну документацію; • обґрунтування техніко-економічних вимог до розробленого виробу, що забезпечують заданий рівень його надійності та ефективності; • порівняння варіантів конструкторських рішень. Розрахунок показників надійності, як правило, проводять на двох стадіях: • попередній (орієнтовний) – на стадії технічного завдання на розробку виробу з метою оцінки значень показників надійності; • уточнений – на стадії технічного проекту з метою підтвердження відповідності значень показників вимогам технічного завдання (служить основою їх включення до конструкторської документації). До основних показників надійності та ефективності виробу відносять: 1) показники безвідмовності – напрацювання на відмову; 2) показники довговічності – ресурс між плановими ремонтами (поточний, середній, капітальний), і навіть термін служби до списання; 3) показники ремонтопридатності – середній час відновлення, а також тривалість планових ремонтів (поточного, середнього, капітального); 4) комплексні показники – коефіцієнти готовності та технічного використання.Документ Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни "Екологічно сталий розвиток міст"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Самойленко, Наталія Миколаївна; Тихомирова, Тетяна СергіївнаМетодичні вказівки з дисципліни «Екологічно сталий розвиток міст» є частиною методично-інструктивного забезпечення програми підготовки здобувачів вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня за спеціальності 101 «Екологія». Основною метою практичних робіт є систематизація, поглиблення, розширення теоретичних знань аспірантів та розвиток їх практичної індивідуальної творчої ініціативи щодо нагальних питань професійної підготовки у сфері екології та сталого розвитку міст. Методичні вказівки визначають порядок виконання практичних робіт та пропонують завдання для виконання самостійної роботи, що включають питання аналітичного та творчого характеру.Документ Методичні вказівки до самостійної роботи студента та виконання індивідуального завдання з дисципліни "Еволюційна екологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Самойленко, Наталія Миколаївна; Босюк, Альона СергіївнаЕволюційна екологія є важливою дисципліною для формування у майбутнього інженера-еколога цілісної картини взаємозв’язків в екоситемах та можливості прогнозування змін у них, спираючись на досвід еволюції видів. Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента, зміст та оформлення такого виду індивідуального завдання як «розрахункове завдання».Документ Методичні вказівки для самостійної роботи студентів "Геоінформаційні технології"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пітак, Інна Вячеславівна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Забіяка, Наталія АнатоліївнаДані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента з дисципліни «Геоінформаційні технологій» та містять перелік тем для самостійного вивчення, список джерел інформацій та перелік питань для закріплення вивченого матеріалу.Документ Методичні вказівки для самостійної роботи студента та виконання індивідуального завдання з дисципліни "Ґрунтознавство"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Зінченко, Марія Георгіївна; Махоніна, Оксана СергіївнаОсобливу увагу при підготовці інженера-еколога необхідно звернути на його вміння відстоювати свою точку зору публічно, грамотно та впевнено, аргументовано відповідати на питання та зауваження. В умовах дистанційної форми навчання такий досвід можна отримати через публічне обговорення результатів виконання індивідуального завдання, створюючи презентацію та проводячи захист за допомогою конференції на дистанційних платформах для навчання. Ґрунтознавство є важливою дисципліною, знання з якої формують у студента розуміння закономірностей поширення забруднювачів у ґрунті, шляхів їх взаємодії з живими та неживими компонентами ґрунту та допомагають у майбутньому грамотно та виважено підбирати методики утилізації відходів з метою мінімального впливу на ґрунт, а також розробляти технології захистів ґрунтів від різних типів забруднювачів. Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента, зміст та оформлення такого виду індивідуального завдання як «реферат» та вимог до створення презентації за темою реферату.Документ Методичні вказівки для самостійної роботи студента та виконання індивідуального завдання з дисципліни "Гідрологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Литвин, Аліна ОлегівнаГідрологія є важливою дисципліною, знання з якої формують у студента розуміння закономірностей поширення забруднювачів у водних об’єктах, шляхів їх взаємодії з живими та неживими компонентами водних об’єктів та допомагають у майбутньому грамотно та виважено підбирати методики утилізації відходів з метою мінімального впливу на водні об’єкти, а також розробляти технології захистів водних об’єктів від різних типів забруднювачів. Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента, зміст та оформлення такого виду індивідуального завдання як «реферат» та вимог до створення презентації за темою реферату.Публікація Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Моніторинг довкілля"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаВиконання студентом індивідуального завдання, як і самостійна робота, сприяє його поглибленому засвоєнню матеріалу курсу, а також виявленню аналітичних навичок, уміння працювати з первинними джерелами інформації, уміння оформлювати та представляти результати роботи широкому загальному кругу однокурсників, володінню знаннями з обраної тематики та здатності відповідати на запитання по темі роботи. Під час підготовки інженера-еколога, вважається, що необхідно зробити акцент на його вмінні висловлювати власну точку зору публічно, грамотно та впевнено, а також аргументовано відповідати на запитання та зауваження. У контексті дистанційного навчання цей досвід можна отримати шляхом публічного обговорення результатів виконання індивідуального завдання, саме обговорення, а не прослуховування доповіді, а також створення презентації на досвіді знань, що були отримані при опрацювання самостійного матеріалу та їх захисту в рамках семінарів на дистанційних освітніх платформах.Публікація Методичні вказівки до виконання практичних занять та розрахункової роботи з дисципліни "Моніторинг довкілля"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаПрактична робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання та відбувається при участі викладача й під його керівництвом. У процесі практичної роботи реалізується одна з важливіших функцій навчального процесу при отриманні студентом максимального обсягу знань та їх закріплення і перетворення у стійкі практичні навички. Виконання практичного завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої раніше придбані навички, вміння працювати з простими приладами, вміння оформлювати та представляти результати своєї практичної роботи в закінчену форму звіту та вміння відповідати на запитання по пройденої теми.