Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Експериментальне дослідження ефективності застосування варіабельних проектних рішень на етапі супроводу програмного забезпечення систем «Розумний будинок»(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Товстокоренко, Олег Юрійович; Гамзаєв, Рустам Олександрович; Ткачук, Микола ВячеславовичУ статті розглянуто поточний стан наукових публікацій за темою інтелектуалізації усіх основних процесів повного життєвого циклу (full life cycle) програмних систем (ПС), підходи для побудови варіабельних моделей для систем «Розумний дім». Проведено огляд існуючих підходів до аналізу якості побудови таких рішень. Проаналізовано Feature-Oriented Development Architecture (FODA) модель системи розумний будинок, підкреслено актуальні проблеми проектування систем розумного дому. Проаналізовано стан публікацій за тематикою оцінки якості систем типу «Розумний дім». Потім запропонований підхід експериментальної оцінки супроводжуваності системи заснований на аналізі сумарних витрат необхідних для підготовки функціоналу системи для роботи. В ході проведення експериментальних розрахунків було використано доменну модель систем «Розумний дім» в двох варіантах, з використанням інтеграційного модулю та з використання окремих пристроїв управління, окремо для кожного з виробників. Запропонований підхід для оцінки альтернативних FODA моделей заснований критерії «maintainability». В якості даних було використано час, необхідний для конфігурування програмного забезпечення для набора окремих модулів системи, та налаштування їх як єдиної системи. Отримані дані, що дозволяють прийняти рішення про вибір архітектури побудови системи ґрунтуючись на заданій доменної моделі, що містить набір пристроїв і опису наданих ними функцій. Результати роботи повинні стати основою для розробки централізованого сховища, для накопичення, аналізу та повторного використання конфігурації як окремих підмодулів систем «Розумний дім», так і цілісних систем, які відповідають певним вимогам, у результаті чого буде запропоновано комплексний підхід до підвищення якості супроводу систем «Розумний дім» на прикладі показника супроводу.Документ Класифікація, типова функціональність та особливості застосування систем електронного навчання та тренінгу персоналу в IT-компаніях(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Ткачук, Микола Вячеславович; Сокол, Володимир Євгенович; Білова, Марія Олексіївна; Космачов, О. С.Предметом дослідження статті є особливості електронного навчання та тренінгу персоналу в IT-компаніях. Мета роботи - аналіз основних особливостей сучасних систем електронного навчання (LMS) та систем тренінгу персоналу (TMS) у відповідності до вимог IT-компаній, класифікація таких систем задля визначення чинників впливу на ефективність процесів їх вибору, впровадження та подальше функціонування; розробка пропозицій щодо їх вдосконалення. В статті вирішуються наступні завдання: аналіз переваг та недоліків використання LMS, TMS в ІТ-компанії; визначення загальної структури та класифікації систем електронного навчання; характеристика основних особливостей впровадження і використання LMS, TMS-систем у малих та середніх ІТ-компаніях; характеристика типових функцій систем електронного навчання та тренінгу персоналу. Використовуються такі методи: системний підхід. Отримано наступні результати: проаналізовано особливості корпоративного навчання та визначено специфіку використання LMS, TMS в ІТ-компанії; надано характеристику основних проблем та складностей, які виникають при впровадженні таких систем в роботу ІТ-компанії; визначено типовий функціонал систем електронного навчання та тренінгу персоналу та можливі аспекти його вдосконалення. Проаналізовано проблеми, пов'язані з організацією роботи систем електронного навчання та тренінгу персоналу, серед яких найбільш вагомими є фінансовий аспект, складність технічної реалізації та побудова навчального контенту. Висновки: на прикладі діяльності компанії "AcademySmart" визначені особливості впровадження LMS та TMS у бізнес-процеси ІТ-компанії.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Архітектура та проектування програмного забезпечення"(НТУ "ХПІ", 2017) Ткачук, Микола Вячеславович; Сокол, Володимир Євгенович; Гамзаєв, Рустам Олександрович; Мартінкус, Ірина Олегівна; Нагорний, Костянтин Анатолійович; Науменко, Ольга Сергіївна; Бронін, Сергій ВадимовичЗастосовуючи інструментарій VP, системні аналітики та розробники ПЗ можуть послідовно створювати моделі відповідної ПС на концептуальному рівні. Ці питання розглянуто в лабораторній роботі 2, потім на логічному рівні - у лабораторних роботах 3-4, і на фізичному рівні опису компонентів ПЗ - у лабораторній роботі 5. Знання та вміння, отримані при виконанні цього лабораторного практикуму, можуть бути використані студентами таких напрямів підготовки як 121 – "Інженерія програмного забезпечення» та 122 – "Інформаційні управляючі системи та технології".Документ Розробка прототипу та дослідження продуктивності маркерної мобільної системи доповненої реальності(НТУ "ХПІ", 2014) Векшин, О. В.; Ткачук, Микола Вячеславович; Пантелеєв, М. О.В роботі надається огляд сучасних технологій функціонування та розробки мобільних систем доповненої реальності, розглядаються приклади таких систем. Пропонується архітектурна модель адаптивної маркерної мобільної системи доповненої реальності та розглядається побудова прототипу такої системи на платформі Google Android з використанням інструментарію Metaio SDK. Зроблено висновки про продуктивність таких мобільних систем та можливі методи вирішення проблем високого часу обробки даних.Документ Розробка методики комплексної оцінки ефективності впровадження систем управління IT-інфраструктурою організацій(НТУ "ХПІ", 2012) Ткачук, Микола Вячеславович; Сокол, Владислав Євгенович; Черкашенко, О. В.Розглянуті деякі особливості побудови та функціонування систем управління інформаційно-технологічними послугами (УІТП) в організаціях та обґрунтовано актуальність проблеми оцінки ефективності впровадження таких систем. Розроблено комплексну методику, яка передбачає структурування відповідного інформаційного базису для вирішення цієї задачі, визначення адекватних методів прийняття експертних рішень і пропонує обчислювальний алгоритм для отримання кількісних оцінок ефективності впровадження систем УІТП.Документ Деякі проблеми розробки адаптивного програмного забезпечення мобільних інформаційних систем та підхід до їх вирішення(НТУ "ХПІ", 2012) Ткачук, Микола Вячеславович; Векшин, О. В.; Косенко, В. В.Розглянуті деякі особливості мобільних інформаційних систем та визначена актуальність проблеми розробки адаптивних програмних рішень для забезпечення їх ефективного функціонування. Запропоновано підхід до вирішення цієї задачі на основі застосування методу аналізу прецедентів, розроблено алгоритм адаптивного управління розміром кеш-пам’яті мобільного пристрою та наведена архітектура його програмних компонентів на платформі Android.Документ Розробка та застосування інструментального засобу для дослідження ефективності впровадження систем управління ІТ-інфраструктурою університету (на прикладі НТУ "ХПІ")(НТУ "ХПІ", 2013) Сокол, Владислав Євгенович; Ткачук, Микола ВячеславовичThe effectiveness estimation problem of IT-services management (ITSM) systems with respect to multicriteria alternatives is considered. Using Web-technologies a tool is developed, which allows to apply a complex method to quantitative estimation of several ITSM-system's module configurations. Serviceability of given approach is tested on the real example to process data concerning possible ITSM-system's usage to manage IT-infrastructure of NTU "Kharkov Polytechnic Institute".Документ Модель та інформаційна технологія побудови адаптивної матриці трасування вимог у гнучких процесах розробки програмного забезпечення(НТУ "ХПІ", 2013) Тамзаєв, Р. О.; Ткачук, Микола ВячеславовичSome features of requirements management in agile software development are considered, and problem actuality to elaborate respective requirements traceability tools for their effective implementation is defined. An approach is proposed, which is based on an algorithm-centered model to build adaptive traceability matrix and on usage of information technology to collect and to process data related to requirements, project artifacts and project's stakeholders participated in iterative software development.