Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки з навчальної дисципліни "Сучасні напрями історичних досліджень"(2022) Дворкін, Ігор Володимирович; Харченко, Артем ВікторовичКурс «Сучасні напрями історичних досліджень» розроблений для аспірантів, що навчаються за спеціальністю 032 «Історія та археологія» та охоплює широку проблематику сучасних підходів до вивчення історії. У запропонованій методичній розробці вміщено плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо підготовки до них; індивідуальні завдання для самостійної роботи з дисципліни; тестові завдання для самоперевірки та рекомендована для опанування курсу література.Документ Конспект лекцій з навчальної дисципліни "Сучасні напрями історичних досліджень"(2022) Дворкін, Ігор Володимирович; Харченко, Артем ВікторовичНавчальна дисципліна "Сучасні напрями історичних досліджень" є фундаментальною методологічною дисципліною, яка пропонує здобувачу вищої освіти ступеня доктора філософії ознайомлення з міждисциплінарним полем сучасного циклу гуманітарних дисциплін, зокрема історичної науки. Дисципліна охоплює узагальнені проблеми наукового дослідження на різних етапах – формулювання і постановки проблеми, обрання методології дослідження, роботу з науковою літературою, аналіз обраних матеріалів та формулювання висновків дослідження. Важливою складовою навчання є формування навичок планування дослідницької роботи та створення дослідницьких пріоритетів у здобувача.Документ Методичні вказівки до семінарських занять з історії України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Дворкін, Ігор Володимирович; Кабачек, Володимир Вікторович; Мотенко, Ярослав Володимирович; Савченко, Леонід Петрович; Скляр, Володимир Миколайович; Телуха, Світлана Степанівна; Харченко, Артем Вікторович; Шишкіна, Євгенія КостянтинівнаМетодичні вказівки покликані забезпечити отримання студентами ґрунтовних знань з історії України як основи формування світогляду відповідальних громадян та патріотів своєї держави. Метою методичних вказівок є вивчення основних політичних і соціально-економічних процесів, що відбувалися на різних етапах розвитку українського народу та його державності. Отримані студентом знання мають враховувати сучасний стан та найбільш актуальні досягнення історичної науки в дослідженні українського минулого. На останніх заняттях студенти виконують письмову контрольну роботу з питань модулю "Історія України". Сукупність оцінок, отриманих студентом за виконання різних видів навчальних завдань, формує підсумкову оцінку за модуль.Документ Історична політика в Україні: 2014-2019(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Харченко, Артем ВікторовичВ 2014-2019 рр. історична політика в Україні перетворилась на важливе для політичної еліти поле, в межах якого розгорнулась активна діяльність за посилення національного наративу, як його розуміли реалізатори політики. Головним актором на цьому полі став Український інститут національної памяті, на чолі з істориком Володимиром В’ятровичем. Основним підґрунтям для активізації «битв за минуле» стала агресія Російської Федерації і конфлікт на Донбасі. З точки зору діячів історичної політики та правлячого істеблішменту їх активність мала консолідувати українське суспільство. Однак, вся діяльність Інституту перетворилась на перманентний конфлікт з інтелектуалами та суспільством. Інтелектуали були занепокоєні інструменталізацією історії і фактичним перетворенням діяльності Інституту у пропаганду, глорифікацією праворадикальних рухів часів Другої світової війни. Активні групи в суспільстві і активісти турбувались з приводу нехтуванням з боку Інституту прав жінок – наступом на свято 8-го березня, тавруванням критиків Інституту, як «п’ятої колони Кремля». Зміна голови Інституту наприкінці 2019 р. дозволяє сподіватись на зміну політики. Однак, ситуацію ускладнює те, що чинна команда залишається на своїх посадах. Але, більш важливим є контекст, в який можна вписати український випадок – зміна політичних трендів у Східній Європі, а можливо і за її межами. Головні ознаки цього повороту – прихід до влади правих урядів, які використовують популістську риторику, в якій може бути присутня ксенофобія, мова ненависті, шовінізм. В умовах військового конфлікту українське суспільство, яке переживає певну мілітаризацію життя, стає легкою здобиччю такої політики і схожої риторики. В цьому фокусі, діяльність Інституту лише відповідає таким трендам, і обслуговує інтереси політичного істеблішменту.Документ Харків як центр єврейської міграції другої половини XIX – початку XX ст.(Соціально-гуманітарна науково-творча майстерня "Новий курс", 2018) Харченко, Артем ВікторовичДослідження ставить проблему єврейської міграції другої половини XIX – першої чверті XX ст. Рух єврейських переселенців розглядається як складова міграційних рухів у межах Російської імперії – внутрішньої міграції, та міграційних потоків які охопили європейський континент – зовнішньої міграції. Харків, як велике індустріальне місто, яке стрімко зростало протягом окресленого періоду, став одним із центрів єврейської міграції. Сформована за цей період єврейська громада стала невід’ємною складовою населення міста.Документ "Торгові війни" в єврейській громаді Харкова наприкінці ХІХ століття(НТУ "ХПІ", 2015) Харченко, Артем ВікторовичУ статті автор досліджує історію відносин в середовищі єврейської громади Харкова наприкінці XIX – на початку XX ст. Формування громади відбувалося на тлі модернізації її традиційних інститутів. Центральна і місцева влада проводила дискримінаційну політику щодо єврейського населення. Вивчення взаємодії влади на різних рівнях дозволяє говорити про поєднання імперської та ліберальної моделі в підході до єврейської громади. Відносини в середовищі громади могли бути сповнені конфліктності, яка ставала підставою для взаємних звинувачень і пошуку підтримки влади.Документ Пошуки голки в скирді, або як знайти купецьку родину у вітчизняній історичній літературі(НТУ "ХПІ", 2012) Харченко, Артем ВікторовичУ статті автор досліджує історіографічну ситуацію вивчення купецької родини Харківської губернії у вітчизняній історіографії. Проблема має тривалу традицію вивчення, тим не менш, доволі складно скласти її цілісну картину. Кожен з окреслених хронологічних періодів вивчення історії родини гільдійців мав свої особливості і потребує ретельного аналізу, що дозволить з’ясувати можливі напрямки подальших розвідок.Документ З життя єврейської громади Харкова кінця XIX – початку XX ст.: конформізація під батогом(НТУ "ХПІ", 2014) Харченко, Артем ВікторовичУ статті автор досліджує історію формування єврейської громади Харкова наприкінці XIX – на початку XX ст. Формування громади відбувалося на тлі модернізації її традиційних інститутів. Центральна і місцева влада проводила дискримінаційну політику щодо єврейського населення. Вивчення взаємодії влади на різних рівнях дозволяє говорити про поєднання імперської та ліберальної моделі в підході до єврейської громади.Документ Сімейне законодавство як регулятор відносин у купецькій родині XIX ст.(НТУ "ХПІ", 2013) Харченко, Артем ВікторовичУ статті автор досліджує еволюцію сімейного законодавства Російської імперії. Ці зміни безпосередньо впливали на життя купецької родини Харківської губернії. Купецька родина була невід’ємною складовою традиційного, патріархального оточуючого суспільства. Протягом періоду відносини у родині змінювались в бік емансипації окремих її членів.Документ Купецька родина Харківської губернії наприкінці XVIII–на початку XX ст.: історико-демографічне дослідження(НТУ "ХПІ", 2013) Харченко, Артем ВікторовичУ статті автор досліджує демографічні аспекти розвитку купецької родини Харківської губернії. Історико-демографічне вивчення купецької родини регіону дозволило визначити основні тенденції та напрямки цього розвитку. Як основна тенденція простежується спрощення родинної структури. Така ситуація певним чином відповідала так званій «східній» демографічній моделі.