Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Публікація Неологізми в українській військовій термінології: лексико-семантичні особливості(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Гомон, Андрій Михайлович; Чернявська, Світлана Миколаївна; Шокуров, Олександр ВолодимировичСтаття присвячена дослідженню лексико-семантичних особливостей термінів-неологізмів, джерел їх походження та специфіки застосування у військово-науковому дискурсі. Встановлено, що лексико-семантична система форсовано реагує та віддзеркалює основні зміни, які мають прямий зв’язок із реаліями життя. Зазначене черговий раз свідчить про вплив екстралінгвальних факторів на динаміку словникового складу мови. Розкрито генезу становлення військової термінології в Україні, коротко охарактеризовано кожен із етапів. Подано авторську позицію відносно необхідності доповнення вже існуючої класифікації (за основу взято систему основних етапів розвитку військової термінології Яценко Я.). У вигляді схеми відображено напрямки взаємодії військової термінології із іншими галузями науки. Окреслено роль і значення стандартів НАТО у напрямку збагачення української військової терміносистеми. З’ясовано, що більшість з них орієнтовані на позначення зброї, амуніції чи технічного оснащення. Наголошено, що директиви, статути, правила внутрішнього розпорядку регламентують життя та діяльність військ у різних умовах професійної діяльності та в ході проведення бойових дій. Для цього типу неологізмів властивий спокійний діловий стиль викладу, пряма вказівка на те, що необхідно робити, як і в якій послідовності, тим самим мінімізуючи будь-яку двозначність чи непорозуміння. Практична частина роботи полягає у виявленні та систематизації моделей творення військової термінології. Більш ґрунтовно досліджено проблематику термінологічних запозичень. Наведено приклади термінологічного донорства неологізмів із української мови в англійську, а також частовживаних абревіатур, що є результатом популярного способу творення військових термінів в Україні та світі.Публікація Термінологічна лексикографія як комплексна наука(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Чернявська, Світлана Миколаївна; Писарська, Наталія Віталіївна; Гомон, Андрій МихайловичСтаття присвячена дослідженню концепту термінологічної лексикографії, її теоретичному аналізу як комплексної науки. Актуальність теми обумовлена стрімким зростанням кількості специфічної лексики, яка поповнює перелік вітчизняної термінології у різних сферах людської діяльності. Мета дослідження полягає в аналізі термінологічної лексикографії як окремої системи та окресленні повноцінного спектру використання її потенціалу. Методологічною основою роботи є сукупність загальновизнаних у філології методів, а саме: об’єктивності, описовий, формально-логічний, системно-структурний, порівняльний та інші загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Співставлено категорії "лексикографії" та "термінології", запропоновано визначення термінологічної лексикографії. Окреслено суб’єктне коло, на яке орієнтована термінологічна лексикографія як наука та дисципліна. Встановлено визначальні риси спеціалізованих термінологій. Визначено роль стандартизації та перелік стандартів, під які підпадає діяльність по формуванню, укладанню, систематизації термінологічних словників. Наголошено, що об’єктом термінологічної лексикографії виступає галузевий словник, тоді як предметом – прийоми та методологія їх вироблення й укладання. На прикладі різних видів термінологічних словників встановлено структурні особливості подачі матеріалу. Продемонстровано, яким чином термінологічна лексикографія пов’язана із іншими видами наук, зокрема, із мовознавством, інформатикою, термінознавством. Відображено зв’язок даної сфери наукового пізнання із комп’ютерними технологіями та сучасними цифровими рішеннями. Тезисно відмічено основні проблеми термінологічної лексикографії і загальні підходи до їх врегулювання. В якості перспектив подальших наукових розвідок запропоновано до огляду тему парсинга тексту багатомовного тлумачного термінологічного словника.Публікація Підготовка до тестування з мови професійного навчання. Аудіювання та говоріння(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Лухіна, Марина Юріївна; Чернявська, Світлана Миколаївна; Гомон, Андрій МихайловичЗараз в Україні створена система рівнів спільного володіння українською мовою як іноземною, яка відповідає міжнародним стандартам: елементарний рівень (А1), базовий рівень (А2), перший рівень (В1), просунутий рівень (В2), високий рівень (С1), четвертий рівень вільного володіння (С2). Розробка системи рівнів володіння українською мовою як іноземним, лінгвометодичний опис цих рівнів у формі вимог, а також створення відповідної системи тестування має визначальне значення для сучасної теорії і практики викладання української мови як іноземного і мови професійного навчання. Розробка системи рівнів володіння українською мовою як іноземною, опис цих рівнів у формі вимог, а також створення відповідної системи тестування має визначальне значення для сучасної теорії і практики викладання української мови як іноземної та мови професійного навчання. Досягнення першого рівня володіння українською мовою та мовою професійного навчання дозволяє іноземцеві задовольняти основні комунікативні потреби під час спілкуванні з носіями мови в соціально–побутовій і соціально–культурній сферах. Цей рівень забезпечує необхідну базу для успішної комунікації в умовах україномовного середовища з використанням обмеженого набору мовленнєвих засобів, а також дозволяє іноземним громадянам почати здобувати якісну освіту на першому курсі в українських університетах, що висуває вимогу обов’язкового тестування іноземних студентів. У цих методичних вказівках (Частина 1) подано вимоги до тестування з аудіювання та говоріння, що відповідають першому рівню володіння українською як іноземною та мовою професійного навчання. Спочатку аналізується зміст комунікативно–мовної компетенції, пропонуються ситуації та теми спілкування. Для кожного виду мовленнєвої діяльності подано вимоги для реалізації основних інтенцій, завдання та інструкції для їх виконання під час тестування.