Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Металургія рідкісних металів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Червоний, Іван Федорович; Пітак, Інна Вячеславівна; Пономаренко, Ольга Іванівна; Верховлюк, Анатолій Михайлович; Іващенко, Ольга Владиславна; Шапорев, Валерій Павлович; Іващенко, Владислав Іванович; Пітак, Олег Ярославович; Пономарьова, Наталія Георгіївна; Шкоп, Андрій ОлександровичУ підручнику у доступній формі відбиті історія розвитку металургії рідкісних металів у світі й Україні з давніх часів і до теперішніх днів, сировинна база рідкісних металів, а також виробництво та їх споживання в науці, техніці та суспільстві. Значна увага приділена металу 21 століття – металургії титану, застосування якого в якості конструкційного матеріалу обумовлено. Підручник призначений для студентів вищих навчальних закладів спеціальностей 131 «Прикладна механіка», 133 «Галузеве машинобудування» та 136 «Металургія».Документ Процеси та апарати природоохоронних технологій(Сумський державний університет, 2017) Пляцук, Леонід Дмитрович; Васькін, Роман Анатолійович; Шапорев, Валерій Павлович; Моїсєєв, Віктор Федорович; Гурець, Л. Л.; Гринь, Григорій Іванович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Пітак, Інна Вячеславівна; Пономарьова, Наталія Георгіївна; Комариста, Богдана МиколаївнаУ підручнику висвітлено принципи та закономірності інженерного захисту довкілля, охарактеризовано основні види і джерела забруднення. Розглянуто механічні, гідромеханічні, масообмінні, теплові, хімічні, біохімічні процеси захисту довкілля, а також супутні процеси. Для студентів вищих навчальних закладів спеціальностей "Екологія", "Технологія захисту навколишнього середовища", аспірантів, викладачів, наукових та інженерно-технічних працівників.Документ Процеси та апарати природоохоронних технологій(Сумський державний університет, 2017) Пляцук, Леонід Дмитрович; Васькін, Роман Анатолійович; Шапорев, Валерій Павлович; Моїсєєв, Віктор Федорович; Гурець, Л. Л.; Гринь, Григорій Іванович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Пітак, Інна Вячеславівна; Пономарьова, Наталія Георгіївна; Комариста, Богдана МиколаївнаУ підручнику висвітлено принципи та закономірності інженерного захисту довкілля, охарактеризовано основні види і джерела забруднення. Розглянуто механічні, гідромеханічні, масообмінні, теплові, хімічні, біохімічні процеси захисту довкілля, а також супутні процеси. Для студентів вищих навчальних закладів спеціальностей "Екологія", "Технологія захисту навколишнього середовища", аспірантів, викладачів, наукових та інженерно-технічних працівників.Документ Установка для утилізації тепла і очистки димових газів(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Брянкін, Сергій Серафимович; Пітак, Інна Вячеславівна; Шапорев, Валерій Павлович; Самойленко, Наталія Миколаївна; Баранова, Антоніна ОлегівнаУстановка для утилізації тепла і сухої очистки димових газів містить корпус з газоходами для підведення і відведення повітря, підігрівач технологічної води з патрубками підведення і відведення рідкого теплоносія, форбункер для осадження пилу, патрубки для виведення осадженого пилу. Газохід, для підведення димових газів у форбункер, виконаний у вигляді вихрової труби, параметри якої забезпечують при протіканні обертового потоку виникнення ефекту Ранка. На виході вихрової труби встановлений конічний сепаратор, для відділення підігрітого газу, що рухається в пристінному шарі. В прямоточному циклоні з коаксіальною вставкою виконаний отвір з дросельним клапаном. У форбункері виконані відбивачі у вигляді групи паралельних пластин, з можливістю зміни кутового положення відбивачів щодо потоку. Діаметр вихрової труби, її конфігурація і тип завихрювача потоку вибирається таким, щоб забезпечити значення Re при лінійному русі газу уздовж вихрової труби на рівні не менше Re = 10⁶. Додатково містить штуцер (сопло) для введення в аеродисперсну систему насичених парів води і/або води в кількості, яка буде відповідати стехіометричному відношенню до маси газових домішок (маса води дорівнює 1).Документ Конструктивне оформлення та особливості процесів у випалювальних шахтних печах з використанням газоподібного палива(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Витяганець, Валентин Сергійович; Шапорев, Валерій Павлович; Пітак, Інна Вячеславівна; Баранова, Антоніна ОлегівнаУ статті проаналізовано шахтні печі для виробництва вапна. За способом випалювання шахтні печі бувають пересипні, напівгазові, на газоподібному і рідкому паливі. Встановлено недоліки роботи основних сучасних печей при випалюванні вапна. Основними агрегатами для великотоннажного виробництва вапна є шахтні вапняково-випалювальні печі, в яких в якості палива використовуються доменний кокс або антрацит або сортові вугілля. Як правило тощі види палива застосовують у виробництвах, де поряд у технологічному циклі використовується вуглекислий газ, який міститься у топкових газах з концентрацією 36−40% мас. Дані по експлуатації шести печей на території України на підприємствах показали, що основного поширення набули газові шахтні печі циліндричного і щілинного типу з прямим профілем футерування продуктивністю від 100 до 250 т/добу, діаметром шахти від 3,2 до 5,4 м і висотою 6−8 діаметрів печі. Найчастіше на них використовуються системи опалення з центральним і двома рядами периферійних інжекційних пальників без висову. Найбільш відповідальною частиною усіх печей є розподіл швидкостей газового потоку по перетину шахти печі й глибина радіального проникнення газового потоку в шар матеріалу. Розрахунки τ 1 і τ П проводилися таким чином: для ߬τ 1 вибирали інтервал температур середовища від 1300 до 250−300 °С, для τ П − вибирався інтервал температур для матеріалу від 1000 до 100 °С і враховувалася щільність продукту при ступеня розкладання вапняку 98% (=1700 кг/м3). У зоні підігріву лімітуючою стадією є підведення тепла від газу до кускових матеріалів і при цьому можна прийнятирівним ~ 400−450 кДж/(м2·год·К) і τ 1 оцінюється 0,8÷1 години. Загальний час перебування матеріалу в печі(зоні підігріву і зоні випалу) оцінюється 1,4÷1,5 години, середня швидкість переміщення матеріалу в циліндричної частини печі оцінюється як 0,004 м/с, що дозволяє вважати, що фільтрується шар умовно нерухомим. Зазначені характеристики впливають на якість вапняку і рівномірність випалу вапняку, що і було основою конструктивного оформлення випалювальних печей шахтних з використанням газоподібного палива.