Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до лабораторних робіт модуля "Статистичні методи стиснення інформації"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Колбасін, Вячеслав Олександрович; Сидоренко, Ганна Юріївна; Шахновський, Юрій СергійовичСтатистичні методи стиснення даних відносяться до найбільш поширених класичних алгоритмів стиснення інформації, що використовуються майже повсюди. У тому числі вони застосовуються у видавництві, як самостійно – для стиснення текстової та бінарної інформації, так і у складі комплексних методів стиснення зображень та інших мультимедійних даних. Дані методи стиснення основані на усуненні надлишку інформації, яка міститься у вихідних даних, у сенсі інформаційної ентропії Шеннона. Тобто ці методи виконують заміну кодів символів таким чином, щоб символи, які зустрічаються часто, були закодовані кодами меншої довжини. При такому підході до кодування вихідне повідомлення може мати будь-який формат і будь-яке походження та бути відтвореним (декодованим) без спотворень.Публікація Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Описові характеристики випадкових послідовностей"(2023) Мельников, Олег Станіславович; Шахновський, Юрій СергійовичВ навколишньому світі ми часто ми часто зіштовхуємось з процесами, точний перебіг яких передбачити неможливо внаслідок впливу випадкових факторів. Такі процеси називають випадковими. Неформально випадковий процес можна визначити як систему випадкових величин, пов’язаних спільним чинником, в якості якого найчастіше виступає час. Характеристики випадкового процесу у значній мірі обумовлені властивостями випадкових величин, які його створюють. Отже, для розуміння закономірностей перебігу випадкових процесів треба впевнено володіти математичним апаратом опису випадкових величин та зв’язків між ними, який вивчається в теорії ймовірностей. Метою даної лабораторної роботи є оновлення та систематизація знань щодо властивостей систем випадкових величин та їх застосування для визначення описових характеристик випадкових послідовностей. Це перша лабораторна робота з циклу робіт за програмою курсу. Робота забезпечує фахову компетенцію ФК2 - здатність до виявлення статистичних закономірностей недетермінованих явищ.Документ Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 2(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Шахновський, Юрій СергійовичДруга частина курсу присвячена вивченню найбільш застосовуваних у мережі Internet протоколів користувача. Перша лабораторна робота містіть вивчення засобів встановлення зв’язку у мережі за допомогою моделі клієнт – сервер. Друга робота присвячена знайомству с роботою електронної пошти. Третя робота вивчає працю с WEB клієнтом та налаштування зв’язку з прокси – сервером. Остання, четверта робота присвячена розробці програм, які обмінюються даними через мережу. Для цього застосовується бібліотека сокетів. Методичні вказівки містять 4 лабораторні роботи.Документ Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 1(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Шахновський, Юрій СергійовичЦя частина курсу присвячена вивченню загальних принципів створення локальних мереж і роботи мережі Інтернет. Вона містить 4 лабораторних роботи. Перша робота присвячена вивченню апаратури мережі Ethernet. У другій роботі вивчається настройка мережі Інтернет на ЄОМ користувача та застосування програм, які дозволяють аналізувати якість праці мережі.. Останні дві роботи вчать студентів аналізувати топологію мережі за допомогою програми tracert та особливостям налаштування роутінгових таблиць, які є основою протоколу IP.Документ Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Комп'ютерні мережі"(НТУ "ХПІ", 2018) Шахновський, Юрій СергійовичЦей курс присвячений вивченню мереж ЄОМ, галузі, яка увійшла в життя та працю усіх сфер. Курс містить 8 лабораторних робот. Перша частина цього курсу (лабораторні роботи 1 – 4) присвячені вивченню засобів передачі пакетів у мережі, а друга частина (лабораторні роботи 5 – 8) найбільш поширеним програмам, які користувачі застосовують у мережах.